Справа № 359/10231/23
Провадження № 2/359/626/2024
Іменем України
06 березня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Русан А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
16 жовтня 2023 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов позов, яким представник АТ КБ «Глобус» Прохоренко В.П. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб від 03 грудня 2021 року у розмірі 30667,86 грн. та судові витрати у розмірі 2684,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», шляхом підписання анкети-заяви на приєднання до вказаного договору. Позивачем умови кредитного договору були виконані в повному обсязі. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого станом на 01 вересня 2023 року утворилася заборгованість в розмірі 30 667 грн. 86 коп., яка складається із строкової заборгованості по кредиту - 6868 грн. 62 коп., простроченої заборгованості по кредиту - 17279 грн. 28 коп., строкова заборгованість по процентам - 724, грн. 44 коп., прострочена заборгованість по процентам - 5795 грн. 52 коп. Зважаючи на вказане, АТ «КБ «Глобус» звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 07 листопада 2023 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом та повідомленням сторін. Також роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Проте, направив до суду заяву, якою позовні вимоги підтримує та не заперечує проти розгляду справи у його відсутність та проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи відзиву на позов до суду не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судом встановлено, що 03 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» та ОСОБА_1 був укладений Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування АТ «КБ «Глобус».
На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надана копія заяви-анкети, копію публічної пропозиції АТ «КБ «Глобус» на укладення Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус»; копія договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус»; паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит; довідку про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 за період з 03 грудня 2021 року по 04 серпня 2023 року; детальний розрахунок заборгованості станом на 01 грудня 2023 року; копію паспорта відповідача.
16 січня 2023 року на адресу відповідача була направлена вимога № 1-520 про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором.
Відповідач на вимогу про необхідність здійснення оплати заборгованості за кредитним договором не відреагував, заборгованості не сплатив.
Представником позивача по даній справі є ОСОБА_2 , який згідно свідоцтва № 3352 від 29 травня 2008 року має право на заняття адвокатською діяльністю.
05 грудня 2022 року між АТ «КБ «Глобус» та адвокатом Прохоренком В.П. був укладений Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги. Договір набрав чинності з дати його підписання та діє до 05 грудня 2025 року.
На підтвердження сплати позивачем представнику ОСОБА_2 коштів за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6000 грн. 00 коп. надано копію акту №41593000 прийому-передачі послуг за Договором № 051222 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05 грудня 2022 року та копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 11843 від 06 жовтня 2023 року.
Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Зважаючи на те, що правовідносини між сторонами по справі виникли з договірних правовідносин, то до них слід застосувати положення Цивільного кодексу України щодо загальних положень про договір та зобов'язання, позику, кредитний договір, договір факторингу, відступлення права вимоги.
Відповідно ст. 11, 13, 14 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, як це передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу вимог ст. 626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо) яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Зміна, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).
Відповідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
За змістом вимог ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом
Частина 2 ст.1054 та частина 2 ст.1050 ЦК України передбачають право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту у разі порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту.
Подані позивачем докази дають підстави вважати доведеним факт укладення між банком та відповідачем кредитного договору.
Таким чином, суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідача суму заборгованості за кредитом в розмірі 30 667 грн. 86 коп., яка складається із строкової заборгованості по кредиту - 6868 грн. 62 коп., простроченої заборгованості по кредиту - 17279 грн. 28 коп., строкова заборгованість по процентам - 724 грн. 44 коп., прострочена заборгованість по процентам - 5795 грн. 52 коп., тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом Прохоренком Валерієм Петровичем, який здійснює свою адвокатську діяльність на підставі свідоцтва № 3352 від 29 травня 2008 року та Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги
Відповідно п.3.1 Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05 грудня 2022 року за надання послуг за цим Договором Клієнт сплачує Адвокату гонорар, виходячи з кваліфікації, досвіду і завантаженості, кількості годин, витрачених Адвокатом за надання послуг Клієнту, складності справи/завдання, обсягу наданих послуг/ виконаних робіт, фінансового стану Клієнта та іншої сторони (сторін) судового процесу, ціни позову (якщо підлягає грошовій оцінці), значимості справи для Клієнта та впливу рішення суду на його репутацію та інші обставини.
Згідно п.3.2 Договору ставка гонорару Адвоката за 1 (одну) годину роботи складає 1500,00 грн. Сторони погодили, окрім гонорару Адвоката за послуги, за кожне судове рішення на користь банку Клієнт оплачує Адвокату гонорар успіху, який встановлюється у розмірі 3000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача надав копію акту №41593000 прийому-передачі послуг за Договором № 051222 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05 грудня 2022 року та копію платіжної інструкції № 11843 від 06 жовтня 2023 року.
Таким чином понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн. 00 коп. підтверджено належними доказами.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
На підставі викладеного та керуючись ст. 207, 633, 634, 638, 640, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст. 2, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованість за Договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб від 03 грудня 2021 року у розмірі 30 667 (тридцять тисяч шістсот шістдесят сім) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» судові витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Відомості про позивача : Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус», юридична адреса : 04073, м.Київ, Куренівський провулок, 19/5, код ЄДРПОУ 35591059.
Відомості про відповідача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 орган, що видав 3240, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 06 березня 2024 року.
Суддя Л.В. Яковлєва