Справа № 357/15043/23
Провадження № 2-с/357/21/24
іменем України
26 лютого 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 08 січня 2024 року по цивільній справі № 357/15043/23,-
В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою, стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про скасування судового наказу по цивільній справі № 357/15043/23 провадження № 2-н/357/17/24 від 08 січня 2024 року, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, з огляду на наступне.
17 лютого 2024 року вона отримала під розписку поштовим листом судовий наказ від 08 січня 2024 року, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по справі № 357/15043/23 про стягнення з неї на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» суму заборгованості за послуги з постачання природного газу в сумі 3490,72 та витрат по оплаті судового збору в розмірі 268,40 грн.
Вважає даний судовий наказ таким, що підлягає скасуванню, оскільки вимоги стягувача є безпідставними та необґрунтованими. Доказами, що підтверджують необґрунтованість вимог стягувача та правомірність скасування судового наказу є квитанції про сплату нею послуг за спожитий природний газ.
Просила скасувати судовий наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2024 року по справі № 357/15043/23 та стягнути із заявника товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» на її користь судові витрати по справі, що складаються з суми сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу судового збору у розмірі 151,40 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 лютого 2024 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Орєхова О.І.
Заява про скасування судового наказу з додатками, матеріали цивільної справи № 357/15043/23 провадження № 2-н/357/17/24 згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, отримана останнім для розгляду 23 лютого 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 08 січня 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ, яким було стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» суму заборгованості за послуги з постачання природного газу в сумі 3490,72 грн. та судовий збір в розмірі 268,40 грн.
Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, убачається, що вищевказаний судовий наказ боржник ОСОБА_1 отримала 17 лютого 2024 року.
Враховуючи, що заяву про скасування судового наказу ОСОБА_1 подано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 22 лютого 2024 року, то нею не було пропущено визначений ч. 1 ст. 170 ЦПК України строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Як встановлено ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов'язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов'язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог.
Вивчивши заяву з додатками про скасування судового наказу, суд дійшов висновку, що наведені заявником ОСОБА_1 доводи спростовують посилання стягувача щодо безспірності заявлених вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, оскільки подання даної заяви свідчить про наявність спору між сторонами, суд вважає за необхідне вищевказаний судовий наказ скасувати.
При цьому, стягувач, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу не позбавлений права звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.
Вимоги ж заявниці про стягнення з стягувача на її користь понесених судових витрат у вигляді сплаченого нею судового збору у розмірі 151,40 грн. задоволенню на підлягають з огляду на наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
За приписами ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Одночасно з цим, чинним цивільно-процесуальним законодавством не встановлено порядку з повернення боржнику судового збору, внесеного ним за подачу заяви про скасування судового наказу,
З огляду на викладене суд вважає, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника у разі пред'явлення ним позову до боржника.
Керуючись, ст.ст. 19, 160, 167, 170, 171, 260, 261, 353 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 08 січня 2024 року по цивільній справі № 357/15043/23,- задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 січня 2024 року по цивільній справі № 357/15043/23 провадження № 2-н/357/17/24 про стягнення з ОСОБА_1 ? ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» заборгованості за надані послуги з постачання природного газу в сумі 3490,72 грн. та судового збору у розмірі 268,40 грн.
У іншій частині заявлених вимог - відмовити.
Роз'яснити стягувачу товариству з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О. І. Орєхов