Ружинський районний суд Житомирської області
Справа № 291/652/23
3/291/22/24
Ружинський районний суд Житомирської області
01 березня 2024 року
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кащук Л.С.,
особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника особи яка притягується до адміністративної відповідальності Остапчука І.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли з ВПД №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого
за адресою:
АДРЕСА_1 , приватного підприємця, громадянина України, ідентифікаційний номер
НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
15 травня 2023 р. о 17 год. 06 хв., в смт. Ружин Бердичівського району Житомирської області, на перехресті вулиць Київська - Паволоцька - Соборна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем Toyota RAV 4, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідала обстановці. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився, а саме відмовився від такого огляду на місці зупинки транспортного засобу та в лікувальному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, показав, що він перебував на лікуванні і того дня приймав крапельниці в лікарні. Він їхав сталася ДТП. Але він був після крапельниці. Почервоніння обличчя у нього було бо у нього тиск. А пив він «Уролесан». Більше нічого не пив. Хотів здати кров, але в нього не взяли. Він не відмовлявся, казав давайте нарколога, але його не везли до нарколога.
Коли оформляли ДТП він все підписував. Все було нормально. Потім хтось подзвонив і вона говорить, що буду оформляти ст. 130 КУпАП . Але він сказав, що дихати не буде. В лікарню сказав, що поїду , якщо є нарколог.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що вони їхали з дружиною на ВАЗ і в них вийшло ДТП з ОСОБА_3 . Потім приїхали поліцейські і почали оформляти ДТП .
Подія відбувалась в травні 2023 року. Вони спілкувались з ОСОБА_4 в той день і він спиртних запахів від нього не чув. Поліцейські пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння. Пропонували проїхати в медичний заклад. ОСОБА_5 погоджувався. Він чув, що ОСОБА_5 говорив, що він приймав крапельниці.
ДТП було за участі його та ОСОБА_6 . Запаху алкоголю він не чув. Ознак сп'яніння він у ОСОБА_7 не бачив.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що того дня сталося ДТП в їхню машину в'їхав ОСОБА_9 подія відбувалась влітку, вона приїхала після того як воно сталось. Вона була присутня як складали протокол і до кінця події. 3 ОСОБА_10 вона спілкувалась безпосередньо. Він сказав, що машину їм поремонтує. При спілкування з ОСОБА_11 ознак сп'яніння вона не чула. Алкоголю від ОСОБА_7 вона не чула. Поведінка була у нього збуджена, як після ДТП.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що того дня він їхав та побачив ДТП. Зупинився та запитав, що сталось, працівники поліції почали складати протокол по ДТП, а потім працівники поліції почали пропонували ОСОБА_13 пройти освідування на стан сп'яніння. ОСОБА_5 сказав , що буде здавати кров у лікарні. Пропонували пройти Драгером, він відмовився. Мова у ОСОБА_4 була чітка, запаху алкоголю він від нього не чув. Ознак сп'яніння у ОСОБА_7 не було .
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Остапчук І.В. в судовому засіданні проти обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення заперечив, в своєму письмовому клопотанні просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вважає, що нормами закону передбачено відповідальність та установлений законом порядок огляду водіїв на стан сп'яніння. Разом з тим, законом не встановлено порядку відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, а тому притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відмову від освідування в установленому законом порядку не відповідає нормам закону.
Зазначає, що свідками, що були допитані в судовому засіданні повністю спростовуються посилання поліцейського на признаки алкогольного сп'яніння, що були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 та зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Допитані свідки, які були безпосередньо на місці складання протоколу відносно ОСОБА_1 , надали пояснення суду про те, що ОСОБА_1 вони знають тривалий час і можуть підтвердити те, що поведінка ОСОБА_1 відповідала обстановці на той час. Жодного запаху алкоголю з порожнини рота у ОСОБА_1 не відчувалося, але було чути запах медичних препаратів. ОСОБА_1 в свою чергу пояснював, що має проблеми із здоров'ям та на постійній основі вживає медикаменти, що мають неприємний специфічний запах, який не схожий на запах алкоголю.
Враховуючи викладене, вважає, що поліцейський не мав жодних законних підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестора «Драгер», але разом з цим, мав намір та пропонував поліцейському пройти медичний огляд в найближчому медичному закладі за участі лікаря-нарколога, що підтверджується показами свідків та відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, що додані в якості доказів до протоколу про адміністративного правопорушення.
В цьому йому було безпідставно відмовлено.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доводи його захисника, покази свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінюючи надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Фабулою ч.1 ст. 130 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Незважаючи на невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вище викладених обставин, вина ОСОБА_1 повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- відомостями, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 028202 від 15.05.2023;
- розпискою про роз'яснення прав передбачених ст. 63 Конституції України, та ст. 268 КУпАП;
- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до закладу охорони здоров'я, з якого вбачається, що ОСОБА_1 не доставлявся до закладу охорони здоров'я у зв'язку з його відмовою;
- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого встановлено, що у водія виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, водій від проходження такого відмовився;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП;
- копією постанови судді Ружинського районного суду Житомирської області про накладення на ОСОБА_1 адміністративно стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вище зазначені події зафіксовані на відеозаписі, який міститься на долученому до матеріалів справи оптичному диску, який було переглянуто в судовому засіданні. З відео файлів вбачається, що поліцейськими встановлено факт вчинення ОСОБА_1 ДТП, які складають відповідні процесуальні документи.
На місці ДТП поліцейська повідомляє водіям, які стали учасниками ДТП про необхідність проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, так це є обов'язковою вимогою при ДТП. Водій ОСОБА_2 погоджується пройти огляд на стан сп'яніння. Поліцейська пропонує водію ОСОБА_1 пройти освідування на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та повідомляє, що у нього наявна ознака алкогольного сп'яніння. Водій ОСОБА_4 не погоджується, поліцейська повідомляє, про лікувальний заклад та повторно пропонує йому пройти освідування за допомогою приладу «Драгер». ОСОБА_1 відмовляється. Поліцейська роз'яснює йому, що у такому випадку відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Водій ОСОБА_1 вказує поліцейській, що в смт. Ружин нарколога немає, тому людей потрібно везти в м. Козятин. Поліцейська надає водіям прилад «Драгер». Водій ОСОБА_2 проходить тест та при цьому пояснює водію ОСОБА_1 про необхідність проходження тесту на алкоголь. Поліцейська повторно пропонує водію ОСОБА_1 пройти тест, ОСОБА_1 зазначає, що у такому випадку він нічого відшкодовувати не буде та відмовляється проходити тест на приладі «Драгер». Поліцейська повторно роз'яснює, що у такому випадку відносно нього буду складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейська складає протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи, оголошує права та обов'язки водію ОСОБА_1 , водій ставить підпис.
Поліцейська оголошує протокол про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ОСОБА_1 ставить підпис, отримує тимчасове посвідчення.
Поліцейська оголошує протокол про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, пропонує водію поставити підпис, отримати копію, водій відмовляється та зазначає, що в смт. Ружин немає лікаря нарколога.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час складання протоколу, оскарження таких дій та його результатів.
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, закріплено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. а саме за те, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Під час розгляду справи судом з'ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч. Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин ОСОБА_1 не надано.
Матеріали справи свідчать про те, що поліцейським було дотримано вимоги закону, які регламентують процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також фіксацію відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.
Суд не враховує та не бере до уваги пояснення свідків, в частині зазначення ними про відсутність на їх думку у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, оскільки вони ніяким чином не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім того, факт наявності у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, підтверджується відеозаписом та даними протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи сторони захисту щодо того, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестора «Драгер», але разом з цим, мав намір та пропонував поліцейському пройти медичний огляд в найближчому медичному закладі, суд вважає необґрунтованими, оскільки із дослідженого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівником поліції неодноразово, було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, також роз'яснено, що уразі відмови від проходження огляду відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Однак у ОСОБА_1 наміру на проходження огляду на визначення факту сп'яніння не було та він неодноразово відмовлявся від проходження вказаного огляду на місці ДТП не вказуючи причину своєї відмови, лише пояснював працівнику поліції, що в лікарні смт. Ружин немає лікаря-нарколога і вони повинні везти людей в м. Козятин Вінницької області, тобто на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння він взагалі відмовився, мотивуючи це відсутністю лікаря-нарколога в Ружинській ЦЛ.
Таким чином суд приходить до висновку, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його дії під час складення протоколу про адміністративне правопорушення та доводи його захисника спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення
За таких обставин суд приходить до висновку, що сукупність вищевказаних доказів підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння.
На думку судді, працівниками поліції вимоги ст.266 КУпАП та Інструкцій про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції були виконані, ОСОБА_1 , при можливій недовірі працівникам поліції, мав змогу скористатись своїм правом та пройти відповідне освідування у прийнятній для нього медичній установі у лікаря-нарколога самостійно, проте цього не зробив, із відповідною скаргою на можливі, на думку останнього, протиправні дії працівників поліції не звертався, адже доказів на підтвердження цього не надав.
Відповідно ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, те, що допущене порушення Правил дорожнього руху є грубим, пов'язане з безпекою руху транспорту та вживанням алкогольних напоїв, що за своїм характером є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків даного проступку.
Суддя враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29. 06. 2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З врахуванням скоєного, особи винного, який у вчиненому не розкаявся та протягом розгляду справи в суді намагався уникнути адміністративної відповідальності; характеру вчиненого правопорушення та ступеню його суспільної небезпеки, вважаю за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення, визначене санкцією інкримінованої статті у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (Шістсот п'ять гривень 60 коп.) .
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного суду, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови виготовлено 06.03.2024 року.
Суддя О. В. Митюк.