Справа № 289/147/24
Номер провадження 2/289/318/24
06.03.2024 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Кириленка О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ДОП ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Хоменка Юрія Миколайовича, про стягнення моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 77000 грн., посилаючись на те, що ДОП Відділення поліції №3 Житомирського РУП Головного управління Національної поліції в Житомирській області Хоменко Ю.М. 03.04.2023 склав відносно нього протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, який скерував для розгляду до Радомишльського районного суду Житомирської області. Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 05.07.2023 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Безпідставні звинувачення працівником поліції у порушенні громадського порядку негативно вплинули на репутацію позивача, який ніколи не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, неодноразово нагороджувався різного виду відзнаками, почесними грамотами. Тривалі судові судові засідання негативно вплинули на психічний стан позивача і по даний час він знаходиться в тривожно-депресивному стані, тому вимушений приймати ліки.
Ухвалою судді від 19.01.2024 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 19). Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
05.02.2024 від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, у зв'язку з тим, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Позивач не надав відповідного процесуального документу, що підтверджував би факту незаконності дій чи бездіяльності відповідачів. Фактично у даній справі доводи позивача зводяться до незгоди з протоколом про адміністративне правопорушення, натомість у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження особистих немайнових чи процесуальних прав позивача, завдання шкоди його здоров'ю та душевних страждань, а отже заподіяння йому внаслідок неправомірних дій відповідача моральної шкоди. На думку представника відповідача, сам факт складення працівником поліції відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення 03.04.2023, провадження по якій було закрите постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 05.07.2023, сам по собі не доводить заподіяння йому шкоди та не підтверджує причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та настанням шкоди (а.с. 23-30).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03.04.2023 серії ВАВ №791925, 03 березня 2023 року о 10 год. 00 хв., в АДРЕСА_1 , в приміщенні с/р в залі засідань Сташенко М.М. виражався непристойними словами в адресу сільського голови Гаврутенка С.В., на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок та порядок проведення сесії, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП (а.с. 8).
Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 05.07.2023 по справі №289/763/23 провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності позивача ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 9-11).
Відповідно до матеріалів справи позивач є ветераном праці, нагороджений відзнаками та грамотами (а.с. 12, 14, 15, 16).
Як вбачається з медичної картки позивача 04.04.2023 він звертався до лікаря за консультацією і йому було призначено відповідне лікування (а.с. 13).
Відповідно до частини першої, пункту дев'ятого та абзацу тринадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статтях 55, 56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органами досудового розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.
Відповідно до частин першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 3, 9 постанови від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» №266/94-ВР визначено, що відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 вищевказаного Закону право на відшкодування шкоди у розмірах і у порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 5 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» №266/94-ВР у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначав, що внаслідок протиправних дій працівників поліції, у зв'язку з незаконним притягненням до адміністративної відповідальності позивач, був змушений доводити свою правоту в судовому порядку, затрачати час та кошти для доведення незаконності дій та рішення відповідача, вимушений звертатись до лікаря внаслідок моральних страждань.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито судом за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про те, що доведено факт наявності шкоди, незаконного рішення заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та прийняттям незаконних рішень заподіювачем, а тому наявні підстави для часткового задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.
Матеріалами справи підтверджено, що права позивача були відновлені протягом чотирьох місяців, оскільки подія відбулась 03.03.2023, а рішення суду, яким було скасовано неправомірний акт органу поліції та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було ухвалено 05.07.2023.
Отже, моральні страждання позивача були пов'язані з незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності, необхідністю вживати заходи для відновлення своїх прав. Тому, враховуючи характер немайнових втрат (їх невелику тривалість та відновлення прав позивача в судовому порядку, що в свою чергу саме по собі є справедливою сатисфакцією), відсутність істотних наслідків для позивача, суд вважає, що розмір морального відшкодування в сумі 2 000 грн. буде відповідати обставинам справи і принципам розумності та справедливості.
Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» №266/94-ВР передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
На підставі пункту 2 частини першої статті 1 Закону №266/94-ВР в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.
Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).
У даній справі підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини.
Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.
Вказані правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18).
Отже, з огляду на судову практику, доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення моральної шкоди на користь позивача є помилковими.
На підставі наведеного вище, керуючись ст. ст. 23, 1176 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (місцезнаходження: Старий бульвар, буд. 5/37, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 40108625), Державної казначейської служби України (місцезнаходження: вул. Бастіонна,буд. 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ДОП ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Хоменка Юрія Миколайовича (місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, 11 А, м. Радомишль, Житомирська область, 12201), про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.
Судовий збір по справі компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО