Справа № 285/1325/24
провадження № 3/0285/1340/24
05 березня 2024 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від військової частини НОМЕР_1
за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_2 ,
військовослужбовця, радіомінера військової частини НОМЕР_1 ,
ОСОБА_2 , являючись військовослужбовцем по мобілізації в/ч НОМЕР_1 , 28.02.2024 о 09 год. 20 хв. під час виконання службових обов'язків, в умовах особливого періоду, на території розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Розгляд справи, у відповідності до ч.2 ст.277 КУпАП, проведено в день надходження адміністративних матеріалів за відсутності особи, відносно якої вони складені та за наявності заяви про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту або оголошення рішення про мобілізацію, або введення воєнного стану. Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який діє й по даний час.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів (п.1 ст.247 КУпАП України).
Винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується матеріалами справи про адміністративні правопорушення, зокрема:
даними протоколу про військове адміністративне правопорушення А3814 № 10 від 28.02.2024, що складений у відповідності до вимог ст.256 КУпАП;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Алконт-М №46 від 28.02.2024, згідно якого ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння (результат огляду 2,20 проміле);
копією військового квитка та витягом з наказу командира № 211 від 19.07.2023, відповідно до яких ОСОБА_2 дійсно проходить службу у в/ч НОМЕР_1 ;
службовою характеристикою ОСОБА_2 .
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки вони отримані у передбачений законом спосіб, уповноваженими особами, є об'єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою
службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Виконання ОСОБА_2 обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду (воєнного стану), є найбільш тяжким правопорушенням, яке обумовлене ступенем суспільної небезпеки громадян.
Враховуючи соціальний аспект кваліфікації військових адміністративних правопорушень, суспільну небезпеку і шкоду від вчинення військовослужбовцями адміністративно-карних дій, завдання шкоди позитивному авторитету військовослужбовця і в цілому Силам безпеки й оборони України, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, не встановлено.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення; дані про особу Самойленка, який 18.12.2023 вже притягувався за аналогічне правопорушення, однак на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти протиправні дії; принципи справедливості, співмірності, індивідуалізації покарання, яке має бути адекватним характеру вчинених дій, та приходжу до переконання, що до ОСОБА_2 слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.3 ст.172-20 КУпАП. Саме таке покарання буде необхідним і достатнім, сприятиме можливій зміні поведінки винної особи та відповідального ставлення до своїх вчинків і їх наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.
Керуючись статтями 33-35, 38, 172-20, 280, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення або отримання її копії.
Суддя О. О. Літвин