Справа № 296/1149/24
1-кс/296/592/24
Іменем України
27 лютого 2024 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області підполковника юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Житомира, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ),
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні №22023060000000091 від 07.06.2023,
встановив:
Слідча в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області підполковник юстиції ОСОБА_7 звернулась до слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , відповідно до змісту якого просить:
1) застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомира, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої на даний час за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з забороною залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 , строком два місяці.
2) на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою суду та органу досудового розслідування;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
В обґрунтування поданого клопотання слідча зазначає, що слідчим відділом Управління СБ України в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №22023060000000091 від 07.06.2023 за підозрою громадянина ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, та громадянки ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше ніж 13.01.2023 (точний час не встановлений) у ОСОБА_5 , яка була достовірно обізнана про факт розв'язання та здійснення Російською Федерацією агресивної війни проти України, зокрема шляхом повномасштабного військового вторгнення та тимчасової окупації частини території України ЗС РФ, виник злочинний умисел на заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
Реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, ОСОБА_5 , 22.01.2023 у період часу з 10 год по 16 год, діючи з мотивів підтримки інформаційних впливів держави-агресора на шкоду інформаційній безпеці України та з метою їх поширення серед населення, перебуваючи у приміщенні залу Житомирської центральної міської бібліотеки ім.В.Земляка, яка розташована за адресою: м.Житомир, вул.Добровольчих батальйонів, буд.3, виступила з промовою перед значною кількістю слухачів (не менше 23 осіб), в якій заперечувала збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії РФ проти України як внутрішнього громадянського конфлікту.
При цьому, ОСОБА_5 висловлювала твердження:
- які дискредитують Збройні Сили України через створення образу військовослужбовців ЗСУ як найманців-злочинців приватної армії для корпорації «Україна», вбивць співгромадян: «Що орган, який рекрутує військовослужбовців у Збройні сили України, він має бути утворений законом. Чим, в принципі, являється центр комплектації? Не законом, а постановою Кабінету міністрів… Це не є військовий обов'язок, це контракт…»;
- які стверджують, що в Україні відбувається війна не держав чи країн, а корпорацій, ціллю якої є задоволення бізнес-інтересів, отримання економічної вигоди: «но кто сейчас воюет, одна корпорация против другой корпорации? Получается, сейчас корпорация Украина завоёвывает эту территорию кровью украинского народа»;
- щодо позиціонування України, яка «воюет», «завоёвывает эту территория кровью украинского народа», «права зарабатывает», як дієвого, ініціативного, здатного на все у досягненні власних цілей, навіть на криваве знищення власного народу, учасника збройного протистояння, фактично агресора та замовчування іншого учасника, а саме РФ: «Получается, сейчас корпорация Украина завоёвывает эту территорию кровью украинского народа. Смотрите, як интересно получилось: то есть умирают люди, а права зарабатывает корпорация. Понимаете что она делает? - Она сейчас застолбит эту территорию за собой. И это страшно»;
- про те, що Україна зацікавлена у цій війні, а її цілями є не оборона держави та захист громадян, територіальної цілісності та недоторканості: «то есть умирают люди, а права зарабатывает корпорация… вот интересная вещь: мы не задумывались, почему вот эти вот центры комплектации пригребают мужчин, которые давали присягу при Союзу по их военнику советскому…»;
- про те, що на території України відбувається громадянська війна: «фактически все эти товарищи с Центра комплектации вони примушують вас убивать ваших сограждан по сути… То есть это участие в гражданской войне, да…»;
- про те, що представниками української влади невизнається офіційно вторгнення та збройна агресія РФ проти України: «То есть, указ президента «Про введення воєнного стану», у нас там что стоит? - Штампик офісу президента… Штампик офісу президента - что это вообще за орган, кем создан?... Ну, то есть, опять же, що тоді за воєнний стан?... Де війна?...»;
- про те, що нестерпні, несумісні з життям умови, в яких наразі проживають громадяни України, цілеспрямовано створені органами української влади, задля знищення населення та є геноцидом українського народу: «Это то, что с нами сейчас делают. Нам создали такие условия, политические, экономические, которые просто не совместимы уже в жизни. Ну, геноцид - прямое публичное подстрекательство к совершению геноцида, соучастие в геноциде. Опять же, все кто в том Центре комплектации, который работает и принуждает людей, по трудовому кодексу заключают договора, ведуть як у них прописано в положенні «Рекламно-агітаційну роботу».
29 січня 2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України.
У клопотанні зазначено наступні підстави для обрання підозрюваній ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту:
- ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 розуміє тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, та передбачену законом тяжкість покарання. Вказані підстави підтверджуються матеріалами провадження, відповідно до яких ОСОБА_5 переховувалась від органів досудового розслідування, що стало причиною направлення їй повідомлення про підозру засобами поштового зв'язку за місцем її реєстрації та проживання, а також рапортом слідчого від 31.01.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 відмовляється від отримання повісток про її виклик на допит в якості підозрюваної, а також від додаткового отримання тексту повідомлення про підозру (п.1 ч.1 ст.177 КПК України);
- ОСОБА_5 , будучи особисто знайома зі свідками у вказаному провадженні, може незаконно впливати на них, шляхом схиляння їх до зміни наданих ними показів, вчинення дій, спрямованих на знищення чи приховування інформації, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати проведенню досудового розслідування. Також, вільне пересування ОСОБА_5 може негативно вплинути на проведення слідчих (розшукових) дій та перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином (п.п.3, 4 ч.1 ст.177 ЦПК України).
В судові засідання з розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, призначені на 09 лютого 2024 року, 16 лютого 2024 року та 23 лютого 2024 року підозрювана ОСОБА_5 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 23 лютого 2024 року постановлено здійснити привід підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для участі в судовому засіданні з розгляду клопотання слідчої в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області підполковника юстиції ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , яке призначене на 27 лютого 2024 року о 14 годині 00 хвилин.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 27 лютого 2024 року доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області призначити адвоката для здійснення захисту підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та забезпечити його прибуття на 17 годину 00 хвилин 27 лютого 2024 року до Корольовського районного суду м.Житомира, зал 327 для участі у проведенні окремої процесуальної дії - розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-1 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні №22023060000000091 від 07.06.2023.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 27 лютого 2024 року, постановленою без виходу слідчого судді до нарадчої кімнати, відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про не залучення його до участі в розгляді клопотання в якості захисника ОСОБА_5 , оскільки питання про його залучення до участі в розгляді вказаного вище клопотання попередньо вирішено ухвалою слідчого судді.
Прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у клопотанні. Прокурор наголосив на існуванні ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України та просив встановити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, а саме на 2 місяці.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду, оскільки не узгодив позицію зі своєю підзахисною внаслідок заявленої йому при спілкуванні відмови останньої від захисника. Також вважав застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту необгрунтованим, оскільки підозрювана є раніше не судимою особою, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, є нетяжким злочином.
Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні під час розгляду справи будь-яких пояснень не надавала, клопотань не заявляла.
Особу підозрюваної встановлено на підставі наявного в матеріалах клопотання копії паспорту ОСОБА_5 № НОМЕР_1 , а також пояснень старшого оперуповноваженого в ОВС ГВ ЗНД УСБУ в Житомирській області ОСОБА_10 , який здійснив привід підозрюваної згідно ухвали слідчого судді від 23.02.2024.
Від отримання клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 відмовилась, що зафіксовано рапортом слідчого у кримінальному провадженні №22023060000000091 ОСОБА_11 від 07.02.2024, копією розписки від 07.02.2024, складеної за участю понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , диском з відеозаписом про проведення процесуальної дії.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши учасників судового засідання, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.181 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), домашній арешт, як запобіжний захід, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає наступне.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри", а тому в оцінці цього питання слідчому судді належить керуватись практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, "Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства", "Нечипорук та Йонкало проти України", Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування "обґрунтована підозра" не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Так, повідомлення про підозру направлено ОСОБА_5 рекомендованим листом з описом вкладення 29.01.2024 на адресу місця її фактичного проживання та реєстрації ( АДРЕСА_1 ), проте не отримано адресатом, що підтверджується копією фіскального чеку від 29.01.2024, описом вкладення до поштового відправлення, копією корінця рекомендованого повідомлення, протоколом допиту керівника міського відділення зв'язку № 10010 «Укрпошта» від 13.02.2024 ОСОБА_14 , інформаційною довідкою № 334697335, довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 , протоколом обшуку від 12.07.2023, проведеного за вказаною адресою за участю ОСОБА_5 .
29.01.2024 ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , відмовилась отримувати повістки про її виклик та допит в якості підозрюваної у кримінальному провадженні №22023060000000091 на 03.02.2024, на 05.02.2024, на 06.02.2024, на 07.02.2024, що підтверджується листом заступника начальника ГВ ЗНД - начальника 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Житомирській області ОСОБА_15 про виконання доручення слідчого та відеозаписами наявного в матеріалах клопотання диску.
31.01.2024 від отримання повідомлення про підозру ОСОБА_5 та повісток на ім'я підозрюваної ОСОБА_5 про виклик останньої до УСБУ в Житомирській області та допит на 02.02.2024, на 05.02.2024, на 06.02.2024, - також відмовився чоловік підозрюваної ОСОБА_16 , що підтверджується копією повідомлення про підозру, корінцями повісток, рапортом слідчого від 31.01.2024, відеозаписами наявних в матеріалах клопотання дисків.
Згідно рапорту слідчого у кримінальному провадженні №22023060000000091 ОСОБА_11 від 07.02.2024, підозрювана ОСОБА_5 на вказані дати до УСБУ в Житомирській області не прибула, про причини неявки та їх поважність не повідомила.
Зважаючи на те, що органом досудового розслідування вжито належні заходи з метою повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, відтак повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 29 січня 2024 року вважається врученим їй у спосіб та порядок, які передбачено ст.ст.135, 136, 278 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що надані слідчою докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , можливо, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.436-2 Кримінального кодексу України, що підтверджується, зокрема: повідомленням начальника ГВ ЗНД УСБУ в Житомирській області ОСОБА_17 від 08 червня 2023 року; протоколами огляду від 12 червня 2023 року, від 14 липня 2023 року, від 18 липня 2023 року, від 11 серпня 2023 року, від 16 січня 2024 року, від 01 лютого 2024 року; протоколами допиту свідків від 30 червня 2023 року, від 18 липня 2023 року, від 11 серпня 2023 року, від 13 лютого 2024 року; висновком експерта Житомирського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України від 13 вересня 2023 року №СЕ-19/106-23/9202-ЛД; рапортом від 29 грудня 2023 року; протоколами допиту свідків (із застосуванням відеозапису) від 14 липня 2023 року, від 18 липня 2023 року; протоколами зустрічі народу №1 від 22 січня 2023 року, №3 від 18-19 лютого 2023 року; рішенням зборів народу №4 до протоколу зборів народу №3; зверненням Суспільного народного об'єднання м.Житомира; повідомленнями заступника начальника ГВ ЗНД - начальника 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Житомирській області підполковника ОСОБА_15 від 29 січня 2024 року та від 13 лютого 2024 року.
Щодо наявності ризиків та можливості обрання більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Зокрема, існує ризик того, що ОСОБА_5 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, яке їй загрожує.
В контексті наведеного ризику слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_5 неодноразово не з'являлась на виклики до органів досудового розслідування та суду, змінила своє місце проживання, до неї застосовувався привід в судове засідання.
Обставини вчинення кримінального правопорушення та поведінка підозрюваної ОСОБА_5 дають слідчому судді достатні підстави вважати, що підозрювана, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий суддя не виключає ризику впливу підозрюваною на свідків шляхом схиляння їх до зміни наданих ними показань, оскільки ОСОБА_5 відомі особи свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 у кримінальному провадженні №22023060000000091.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчим та прокурором не обгрунтований та, відповідно, не доведений.
З огляду на встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_5 , яка ухилялась від розгляду клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу, в судовому засіданні перешкоджала ходу розгляду справи, демонструючи зневагу до правосуддя, а також завдання даного кримінального провадження, які зводяться в тому числі до притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, - більш м'який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, на думку слідчого судді, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної та не буде сприяти забезпеченню досягнення завдань даного кримінального провадження на початковій стадії досудового розслідування.
З огляду на ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є, в тому числі, забезпечення балансу між правами і інтересами окремої особи (підозрюваного) та суспільними інтересами (захист особи суспільства і держави), а також застосування належної правової процедури.
При цьому, необхідно також враховувати, що метою застосування запобіжного заходу є, в тому числі, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Наведені вище обставини у своїй сукупності, на думку слідчого судді, дають підстави вважати, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту наразі буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваної і зможе забезпечити належне виконання останньою процесуальних обов'язків, покладених слідчим суддею.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчої в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області підполковника юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 з покладенням на неї процесуальних обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, слід задовольнити, встановивши при цьому строк дії ухвали та обов'язків в межах строку досудового розслідування, тобто до 29 березня 2024 року.
Керуючись статтями 176-179, 181, 193-194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчої в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області підполковника юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваної за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 29 березня 2024 року.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні процесуальні обов'язки:
- цілодобово не відлучатися з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали досудового розслідування, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні за №22023060000000091 від 07.06.2023;
- здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали та обов'язків встановити до 29 березня 2024 року.
Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 04 березня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1