Справа № 274/1853/24 Провадження № 1-кс/0274/484/24
іменем України
29.02.2024 м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12024060480000209 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України,
відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1
І. Суть клопотання
Слідчий звернувся з клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання вказує, що 28.02.2024, приблизно о 01 годині 20 хвилин, у ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , які перебували поруч магазину «Секонд-хенд», що по АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на повторне, таємне, викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення вищевказаного магазину.
Реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , у зазначений час, за допомогою ударів руками та ногами, розбили віконне скло вказаного магазину, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони залишаться непоміченими, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, таємно, в період дії військового стану, запровадженого на всій території України, затвердженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» повторно, таємно викрали жіночі парфуми марки « У у є з 8аіпі Гаигепї» вартістю 1000 гривень та грошові кошти у сумі 109 гривень, що належать ОСОБА_9 , тим самим заподіявши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 1109 гривень.
ОСОБА_4 та ОСОБА_8 не вчинили усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, оскільки, неправомірні дії ОСОБА_4 та ОСОБА_8 були викриті та припиненні працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_4 , підзрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, що кваліфікується як незакінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна(крадіжка) вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням у інше приміщення.
28.02.2024 по даному кримінальному провадженню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру.
Вина підозрюваного підтверджується: протоколом огляду місця події від 28.02.2024, в ході яких оглянуто магазин за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом затримання від 28.02.2024; іншими матеріалами кримінального провадження.
Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує ризик того, що ОСОБА_4 , зважаючи на тяжкість злочину, а також міри покарання, яка загрожує йому, може переховуватись від слідства та суду, та вчиняти аналогічні злочини проти власності.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 , вчинив тяжкий злочин, під час воєнного стану, слідство приходить до висновку, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язків, тому слідчий звертається до суду з клопотанням про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, орган досудового розслідування просить клопотання задовольнити.
ІІ. Процедура та позиції сторін
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, застосувавши відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який, як вважає прокурор, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, заявленим у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтвердив обставини, викладені у клопотанні, проте зазначає, що скло розбив рукою, а не ногою. Проти застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечує, просить обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію підзахисного, просить суд відмовити у задоволенні клопотання, вважає ризики, про які зазначає прокурор непідтвердженими, просить суд застосувати цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою здійснювалось повне фіксування судового засідання технічними засобами.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення ч. 1 ст. 121 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу приписів ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Дослідивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 12024060480000209 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України.
28.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України.
На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, а саме: протокол прийняття заяви ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію; протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколи огляду місця події під 28.02.2024; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28.02.2024; довідкою від 28.02.2024, довідкою-характеристикою від 28.02.2024; інші матеріалами кримінального провадження.
Так, згідно ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Суд зазначає, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Надавши оцінку матеріалам клопотання, слідчий суддя вважає, що зібрані слідством докази, у своїй сукупності з поясненнями підозрюваного ОСОБА_4 , які були надані суду в судовому засіданні, вказують на обґрунтованість його підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя приймає до уваги доводи прокурора щодо наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний: може переховуватися від органу досудового розслідування, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, відсутності місця проживання; може вчинити інше правопорушення, оскільки підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, був засуджений за вчинення корисливих злочинів, судимість не знята та не погашена, 28.04.2023 звільнений по відбуттю покарання та вчинив новий злочин.
Крім цього, слідчим суддею враховано, що підозрюваний ОСОБА_4 не працює, неодружений, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, що свідчить про те, що ступінь його соціальних зв'язків не є такими, які б могли утримувати його в м. Бердичеві та виконувати процесуальні обов'язки, зокрема з'являтися на виклики до слідчого, прокурора та суду.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що встановленим вище ризикам, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, запобігти не можуть, а тому подане клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваної, слідчий суддя визначає заставу у розмірі, який становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 60560,00 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок). Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 27.04.2024 (включно).
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 01 год 50 хв 28.02.2024 .
Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Сума застави, підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області на: рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: вказати ПІБ платника, застава за ОСОБА_4 , справа № 274/1853/24, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти негайно. 3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;
- здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається у дохід держави.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали оголошено 05.03.2024.
Слідчий суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА