Справа № 161/831/24
Провадження № 2/161/1394/24
26 лютого 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської областів складі:
головуючого - судді Філюк Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Представник позивача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" - адвокат Білий Віталій Сергійович звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 липня 2023 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування заставного наземного транспорту «Каско» № 004064/4056/0000064, предметом якого є страхування транспортного засобу «Mazda CX-5» д.н.з. НОМЕР_1 . 21.11.2023 року у м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 . Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , було завдано механічних ушкоджень. Потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до Страховика ПрАТ «СК «Уніка» із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку. На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог ЗУ « Про страхування», ПрАТ «СК «Уніка» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 32 487,20 грн., які були сплачені потерпілому.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_2 , згідно витягу з центральної бази даних МТСБУ, на дату ДТП застрахована не була.
Таким чином, до ПрАТ «СК «Уніка» перейшло право вимоги на отримання від винної особи, компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 ,внаслідок ДТП,яка мала місце 21.11.2023 року в м. Луцьку.
Враховуючи наведене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Уніка» 32 487,20 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 3 028 грн. судового збору та 8 000 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Ухвалою від 31 січня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи здійснювати без участі представника за наявними матеріалами справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Луцького міськрайонного суду Волинської області, що відповідає вимогам ч.10 ст.187 ЦПК України.
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до п.1 ч. 3ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.
Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи, незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, проаналізувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст.4ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2ст.12 ЦПК України).
Судом встановлено, що 03 липня 2023 року між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування заставного наземного транспорту «Каско» № 004064/4056/0000064, предметом якого є страхування транспортного засобу «Mazda CX-5» д.н.з. НОМЕР_1 . 21.11.2023 року.
У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.
Відповідно до ст. 979 Цивільного Кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
21.11.2023 року у м. Луцьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох транспортних засобів: «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 .
Частиною 3 ст. 6 закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що текст опублікованого у реєстрі судового рішення може використовуватися судом.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, між винними діями ОСОБА_1 та фактом завдання механічних ушкоджень забезпеченому транспортному засобу «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 існує безпосередній причинно-наслідковий зв'язок.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 (потерпіла від ДТП сторона), звернувся до страховика ПрАТ «СК «Уніка» із заявою про виплату страхового відшкодування № 14761710445 (а.с.9 ).
Як вбачається зі страхового акту №14761710445 від 18.12.2023 року , виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору, ПрАТ «СК «Уніка» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за Договором № 004064/4056/0000064 від 03 липня 2023 року в розмірі 32 487,20 грн. на рахунок Страхувальника ОСОБА_2 , шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок СТО - ТзОВ «Луцьк-Експо», що підтверджується платіжним дорученням № 131504 від 19 грудня 2023 року (а.с.7).
Таким чином, ПрАТ «СК «Уніка» виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов Договору страхування.
Як убачається із скріншоту із сайту централізованої бази даних МТСБУ за параметрами запиту «державний номер транспортного засобу НОМЕР_2 станом на 21.11.2023 року інформація відсутня» 9а.с.27).
Отже, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Renault Trafic», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП застрахована не була.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:
Відповідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з вимогами статті 1192ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню правовий висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70):стаття 1191ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно зі статтями 993ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Таким чином, відносини між сторонами у справі регулюються правилами статті 993ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування». Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв'язку із завданням шкоди відповідачем, у порядку суброгації.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Оскільки позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 32 487,20 грн., то до позивача перейшло право вимоги до відповідача про виплату страхового відшкодування у вказаному розмірі.
За вказаних обставин суд приходить до переконання про порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача в користь позивача 32 487,20 грн.виплаченого страхового відшкодування.
Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховується: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження понесених позивачем витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги надано договір про надання правової допомоги №2/23ю від 02.11.2023 р., акт (звіт) прийому-передачі послуг №1/34926 до договору №2/23ю від 01.11.2023 р. та довіреність №783/4 від 20.12.2023 р.
Згідно додатку №1 до договору про надання правової допомоги №2/23ю від 02.11.2023 р. АБ «Адвокатське Бюро «Білий» після одержання матеріалів справи від клієнта, клієнт зобов'язаний здійснити оплату послуг протягом 15 робочих днів, з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили, на рахунок в особі керуючого бюро адвоката Білого В.С. у розмірі 8000,00 грн. за кожну справу з переліку в безготівковій формі.
Договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Згідно акту (звіту) прийому-передачі наданих послуг №1/34926 до Договору про надання правничої допомоги №2/23ю, вартість послуг Адвокатського бюро склала 8000,00 гривень.
Оцінюючи надані суду докази понесення ПрАТ «СК «Уніка» витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що представником позивача документально підтверджено витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн., заперечення або клопотання про зменшення заявленої суми судових витрат від відповідача не надходило. Тому з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Уніка» підлягає стягненню 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3 028 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, 247, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, на підставі ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" 32 487 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" 3 028 ( три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору та 8 000 ( вісім тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 6-В, корп..4; код в ЄДРПОУ 20033533).
Відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Дата складення повного тексту заочного рішення 01 березня 2024 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк