Постанова від 27.02.2024 по справі 17-14-01/1494

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 17-14-01/1494(580/438/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. (головуючий), Васьковського О.В., Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго",

представник позивача - не з'явився,

відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області,

представник відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Головного управління ДПС у Черкаській області,

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 12.05.2023

у складі судді: Дорошенко М. В.

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 23.10.2023

у складі колегії суддів: Полякова Б.М. (головуючого), Доманської М.Л., Отрюха Б.В.

у справі за позовом

Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"

до Головного управління ДПС у Черкаській області,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

у межах справи № 17-14-01/1494 за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК"

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго",

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство регіонального розвитку паливно-енергетичного комплексу "А/РТЕК" порушено провадження у справі № 01/1494 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго", боржник).

2. Справа про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" № 17-14-01/1494 перебуває у провадженні Господарського суду Черкаської області у процедурі розпорядження майном.

3. У січні 2023 ПАТ "Черкасиобленерго" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 24.10.2022 № 0052960403 (далі - спірне податкове повідомлення-рішення). Позивач у позові також просив адміністративний суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору за подання позову.

4. В обґрунтування позову позивач вказав на протиправність спірного податкового повідомлення-рішення через неправильне застосування відповідачем абзацу третього підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції Закону України від 12.05.2022 №2260-ІХ в частині визначення кінцевої календарної дати реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, як такої, що не включає 15 липня 2022 року.

5. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 адміністративну справу № 580/438/23 за позовом ПАТ "Черкасиобленерго" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення передано на розгляд до Господарського суду Черкаської області на розгляді якого перебуває справа № 17-14-01/1494 про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2023 у справі №17-14-01/1494 (580/438/23) позов задоволено повністю.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 24.10.2022 №0052900403.

7. Рішення мотивоване тим, що відповідачем не враховано зміни до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13.12.2022 № 2836-ІХ.

7.1. На законодавчому рівні визначено, що для застосування положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України останнім днем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, є 15 липня 2022 року.

7.2. В цьому випадку було дотримано граничних термінів реєстрації податкових накладних отриманих від ПП «АВІТЕХ», ТОВ "УМТК ТРЕЙД", що вказує про відсутність порушень вимог п. 198.6 ст. 198 розділу V ПК України і про протиправність оскаржуваної ППР.

8. Під час розгляду справи судом встановлено наступне:

8.1. 20.09.2022 державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Черкаській області Тетяна Кузьменко проведена камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість від 21.03.2022 № 9042839340 за лютий 2022 року, поданої ПАТ "Черкасиобленерго", склала і підписала за результатами цієї перевірки акт камеральної перевірки від 20.09.2022 №4128/23-00-04-03-04/22800735, згідно з яким при перевірці показників ІІ "Податковий кредит" податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2022 року встановлено, що ПАТ "Черкасиобленерго" включило до складу податкового кредиту податкові накладні своїх контрагентів: ПП "АВІТЕХ" від 07.02.2022 №2 на суму ПДВ 367,20 грн.; ТОВ "УМТК ТРЕЙД" від 16.02.2022 №31 на суму ПДВ 98 333,33 грн., разом на загальну суму ПДВ 98 700,53 грн., які (податкові накладні) були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну їх реєстрації, а саме 15.07.2022, попри те, що згідно із Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" граничним строком реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є 14.07.2022.

8.2. ПАТ "Черкасиобленерго", включивши до податкового кредиту лютому 2022 року суму податку на додану вартість в розмірі 98 700,53 грн. на підставі перелічених вище податкових накладних, зареєстрованих з порушенням строку їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, порушило вимоги пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого неправомірно зменшило на вказану суму позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вказаний звітний (податковий) період.

8.3. На підставі акту камеральної перевірки від 20.09.2022 № 4128/23-00-04-03-04/22800735 відповідач прийняв спірне податкове повідомлення рішення, яким визначив позивачу суму грошового зобов'язання в розмірі 108 571,10 грн. за рахунок збільшення суми податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за лютий 2022 року на 98 701,00 грн. і застосування до позивача передбаченого пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України штрафу в сумі 9 870,10 грн.

8.4. Позивач не погодився із прийнятим відповідачем спірним податковим повідомленням рішенням і подав на нього скаргу від 02.11.2022 № 9152/09-03 до Державної податкової служби України.

8.5. 19.12.2022 Державна податкова служба України прийняла рішення №16938/6/99-00-06-01-05-06, яким спірне податкове повідомлення рішення залишила без змін, а скаргу позивача від 02.11.2022 № 9152/09-03 без задоволення, після чого позивач й звернувся з відповідним позовом до суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 у справі №17-14-01/1494(580/438/23) - без змін.

10. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду.

10.1. Апеляційний господарський суд вказав на те, що висновок податкового органу, що реєстрація податкових накладних 15.07.2022 є порушенням строку є хибним, оскільки порушення за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних настає після 15.07.2022 про що прямо зазначено в інформаційному листі ДПС України № 3/2022.

10.2. Отже, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійсненна 15.07.2022 є правомірною та здійсненою з дотриманням граничних строків.

10.3. Висновки встановлені в Акті, за результатами розгляду якого було видане оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суперечать та не відповідають нормам чинного законодавства України, ПАТ «Черкасиобленерго» не вчиняло порушень передбачених п. 198.6 ст. 198 ПК України.

10.4. За твердженням суду, на законодавчому рівні визначено, що для застосування положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України останнім днем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, є 15 липня 2022 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі № 17-14-01/1494 (580/438/23) Господарського суду Черкаської області, з вимогою закрити провадження у цій справі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 17-14-01/1494 (580/438/23) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Картере В.І., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023.

13. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2023 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

14. 08.01.2024 від ГУ ДПС у Черкаської області надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 10 376,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3777 від 24.11.2023 та платіжною інструкцією № 4174 від 21.12.2023.

15. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 17-14-01/1494 (580/438/23) за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023; розгляд касаційної скарги призначено на 27.02.2024, про що повідомлено учасників справи.

16. 15.02.2024 до Верховного Суду від ПАТ "Черкасиобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

17. Учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу.

18. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (27.02.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 27.02.2024.

19. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу № 17-14-01/1494(580/438/23) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Головне управління ДПС у Черкаській області)

20. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про застосування судами попередніх інстанцій пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України та частини 1, абз. 1 частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) без урахування висновків Верховного Суду викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20.

Доводи позивача

(ПАТ "Черкасиобленерго")

21. Позивач доводить:

21.1. в Акті ДПС зазначені необґрунтовані висновки стосовно строку реєстрації податкових накладних;

21.2. за правовими висновками Верховного Суду, зокрема, викладених у постановах від 25.04.2018 у справах № 803/350/17, № 815/4720/16, від 27.03.2018 у справі № 821/573/16, від 22.01.2019 у справі № 803/926/17, від 06.05.2021 у справі № 820/6160/16, від 22.05.2018 у справі № 815/1733/16 та від 29.01.2019 у справі № 817/1889/17, - при поєднанні прийменника "до" з календарною датою, така дата входить до строку.

21.3. в апеляційній скарзі Відповідач не ставив питання щодо юрисдикційної належності вказаного спору, відтак, враховуючи приписи частини 1 статті 269 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд був позбавлений можливості вирішувати питання щодо юрисдикційної належності господарському судочинству цієї справи;

21.2. на час прийняття Черкаським окружним адміністративним судом ухвали від 14.02.2023 про передачу справи № 580/438/23 на підставі положень статті 7 КУзПБ до Господарського суду Черкаської області для розгляду спору в межах справи № 17-14-01/1494 про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго" та прийняття ухвалою Господарським судом Черкаської області справи №580/438/23 до свого провадження для її розгляду в межах справи про банкрутство, суди діяли у відповідності до норм процесуального законодавства та усталеної судової практики, рішення були законними та обґрунтованими.

22. На переконання позивача, у разі прийняття Верховним Судом рішення про закриття провадження у справі № 17-14-01/1494 (580/448/23), позивач, враховуючи приписи пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, буде позбавлений можливості для подальшого захисту своїх прав в порядку адміністративного судочинства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

23. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

23.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

24. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

25. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

26. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

27. Ключовим питанням у цій справі, з урахуванням доводів касаційної скарги, що складають межі перевірки судом касаційної інстанції правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, є, перш за все, юрисдикційна підсудність цього спору з огляду на наявність відносно позивача провадження у справі про банкрутство.

28. Передаючи справу № 580/438/23 до Господарського суду Черкаської області для її розгляду в межах справи № 17-14-01/1494 про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго", Черкаський окружний адміністративний суд (ухвала від 14.02.2023) послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19.

28.1. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що КУзПБ та ГПК України є нормативними актами рівної юридичної сили (кодексами). Отже, у випадку колізії норм між статтею 7 КУзПБ та статтею 20 ГПК України повинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше. Відтак у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов'язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу переважному застосуванню з 21.10.2019 року підлягають норми статті 7 КУзПБ.

28.2. Велика Палата Верховного Суду послалася також на те, що з прийняттям КУзПБ законодавець відніс до юрисдикції господарського суду у справі про банкрутство як розгляд спорів боржника з конкурсними кредиторами, так і розгляд його спорів з поточними кредиторами (частина друга статті 7, абзац третій частини восьмої статті 45 КУзПБ), на відміну від попереднього регулювання Законом № 2343-XII та іншими процесуальними кодексами України.

28.3. За висновками Великої Палати Верховного Суду, з огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість спору, який виник після 21 жовтня 2019 року, слід визначати із застосуванням норм статті 7 КУзПБ як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

29. Водночас, під час касаційного перегляду встановлено, що у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, на яку, зокрема, посилається Головне управління ДПС у Черкаській області в касаційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, які викладені у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19.

29.1. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимоги платника податку (в тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) про стягнення з контролюючого органу на користь позивача пені на суму бюджетної заборгованості з ПДВ згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України, інфляційних втрат та річних процентів за характером і змістом відносин пов'язані саме з наявністю заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, що унормовано приписами ПК України. Такі позовні вимоги стосуються насамперед перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, а при вирішенні спору про стягнення з бюджету пені, інфляційних втрат та річних процентів перед судом обов'язково постає питання щодо суми заборгованості з ПДВ, строк сплати такої заборгованості та тривалість прострочення. Наведене свідчить про публічно-правовий характер такого спору, а тому цей спір підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

30. Відступаючи від висновків, викладених у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19, Велика Палата Верховного Суду виходила з таких мотивів.

30.1. Банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені КУзПБ, введеним у дію з 21 жовтня 2019 року. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства у цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо).

30.2. Особливістю провадження у справі про банкрутство є те, що врегулювання правовідносин неплатоспроможності боржника вимагає поєднання в одній процедурі як цивільних, так і адміністративних правовідносин щодо його майна (майнових прав) з метою якнайповнішого задоволення в ній вимог кредиторів - приватних осіб та контролюючих органів з грошовими вимогами до боржника у черговості, визначеній КУзПБ.

Аналіз змісту наведених приписів КУзПБ у взаємозв'язку з нормами статті 20 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що для віднесення справи до юрисдикції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, майнові вимоги мають бути безпосередньо пов'язані зі здійсненням провадження в такій справі, зокрема стосуватися визнання недійсними правочинів, учинених керуючим санацією (ліквідатором), визнання права власності на майно боржника, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

30.3. До критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною в якому є боржник, відносяться також такі умови, за яких вирішення спору: стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); впливає на суб'єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов'язки.

30.4. Водночас регламентація процесуальних відносин нормами матеріального права без об'єктивної необхідності створює перешкоди для належної реалізації принципу правової визначеності, що має об'єктивні ризики при правозастосуванні.

30.5. Правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.

30.6. Спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

30.7. Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв'язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.

31. Вказана правова позиція Великої Палати Верховного Суду існувала на момент прийняття справи № 580/438/23 до провадження в межах справи №17-14-01/1494 (ухвала від 20.04.2023), рішення Господарського суду від 12.05.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023.

32. Зазначена позиція в подальшому підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22) [провадження №12-46 гс23], предметом спору у якій було визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

32.1. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особливості порядку та процедури розгляду податкових спорів у межах адміністративної юрисдикції, визначеної КАС України, регламентуються ПК України. Вимоги платника податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб'єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції, а тому цей спір віднесено до розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

33. Таким чином, як на момент прийняття рішення від 12.05.2023 судом першої інстанції, так і прийняття апеляційним судом постанови від 23.10.2023 у цій справі, актуальною була правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 13.04.2023 у справі №320/12137/20, яка не була врахована судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржених судових рішень.

34. Колегія суддів під час касаційного перегляду цієї справи не вбачає підстав для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20, від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

36. Пункт 5 частини першої статті 308 ГПК України визначає, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

37. За змістом частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

38. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

39. Оскільки господарськими судами помилково розглянуто по суті цю справу, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.

40. При цьому слід роз'яснити ПАТ "Черкасиобленерго", що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду адміністративної юрисдикції.

41. Також, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу позивача на приписи частини четвертої статті 313 ГПК України згідно яких, у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 231, 300, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 12.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у справі № 17-14-01/1494 (580/438/23) скасувати.

3. Провадження у справі№ 17-14-01/1494 (580/438/23) закрити.

4. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "Черкасиобленерго", що в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд за його заявою вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.І. Картере