29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"29" лютого 2024 р. Справа № 924/1315/23
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Гладій С.В., при секретарі судового засідання ГуськоО.В., розглянувши матеріали справи
за позовом заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури м. Ніжин, Чернігівської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Дмитрівська селищна рада Ніжинського району Чернігівської області смт. Дмитрівка, Ніжинського району, Чернігівської області
до фізичної особи - підприємця Балаєва Андрія Вікторовича м. Хмельницький
про стягнення 3835,58 грн.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від прокуратури: Ленчик В.М. - прокурор відділу Хмельницької обласної прокуратури (посвідчення №057668 від 22.є10.2020р.)
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заступник керівника Ніжинської окружної прокуратури м. Ніжин, Чернігівської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Дмитрівська селищна рада Ніжинського району Чернігівської області смт. Дмитрівка, Ніжинського району, Чернігівської області звернувся з позовом до фізичної особи - підприємця Балаєва Андрія Вікторовича м. Хмельницький про стягнення 3835,58 грн. Свої вимоги мотивує неналежним виконання відповідачем умов договору №1215 від 14.12.2022р. в частині своєчасності поставки товару.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 27.12.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.01.2024р.
За результатами підготовчого засідання 25.01.2024р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 13.02.2024р.
13.02.2024р. ухвалою суду в підготовчому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу №924/1315/23 до судового розгляду по суті на 29.02.2024р.
Відповідач повноважного представника у засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, причини не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
14.12.2022р. між Дмитрівською селищною радою (Покупець) та ФОП Балаєвим А.В. (Постачальник) укладено договір №1215, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати в установлений строк у власність Замовнику генератор за ДК 021:2015:31120000-3 Генератори (далі - товар), а Замовник зобов'язаний прийняти цей товар та оплатити його.
Відповідно до п. 1.2 договору ціна, кількість, асортимент товару обумовлюються в специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору (Додаток 1).
Згідно п.3.1 договору сума договору становить 559995,99 грн., без ПДВ.
Ціна на товар встановлюється в національній валюті України з урахуванням всіх витрат (транспортування до місця призначення, навантаження, розвантаження, сплата податків, зборів та ін..) (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору оплата проводиться після пред'явлення Постачальником рахунку на оплату товару, видаткової накладної на товар, протягом ___робочих днів з дня отримання товару замовником.
Джерело фінансування : кошти місцевого бюджету. (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 4.3 договору усі платіжні документи за договором оформлюються з дотриманням вимог законодавства Постачальник надає Замовнику рахунок та видаткову накладну в день поставки відповідного товару.
Згідно п.п. 5.1, 5.2 договору строк (термін) поставки (передачі) Товару - не пізніше 25 грудня 2022 року. Місце (передачі) поставки Товару - смт. Дмитрівка, вул. Незалежності, 18. При поставці товару надаються всі супроводжуючі документи (товарно-транспортна накладна та/або видаткова накладна, декларація виробника та/або сертифікат якості виробника та/або сертифікат відповідності та/або паспорт виробника та/або реєстраційне посвідчення та/або інший подібний-документ, що підтверджує відповідність товару вимогам, встановленим до нього загальнообов'язковими на території України нормами і правилами, повинен бути оформлений відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до п. 6.2.2. Договору Замовник має право контролювати поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Пунктом 6.3.1. Договору визначено, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором
Відповідно до п. 7.2. Договору у разі затримки поставки товару або поставки не у повному обсязі, заявленому Замовником, Постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки.
Пунктами 9.1. та 9.2. Договору унормовано, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.
Відповідно до п. 10.1. договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2022 року, а частині розрахунків - до повного його виконання.
Згідно п. 11.2. Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі.
Будь-які зміни до договору можливі тільки за взаємною згодою сторін (п. 11.3. Договору).
Даний договір підписаний сторонами та скріплений печаткою позивача.
Додатком №1 до договору сторони погодили специфікацію на закупівлю товару - Генератор EnerSol EPG-8500UE бензиновий/380В, трьохфазний, 8кВт, 2022 рык випуску, в кількості 3 шт., ціна за одиницю 186665,33 грн., загальною вартістю 559995,99 грн., країна походження товару - Туреччина.
На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 559995,99 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1215 від 29.12.2022р..
Позивач за отриманий товар з відповідачем розрахувався, що підтверджується платіжним дорученням №1474 від 29.12.2022р. на суму 559995,99 грн.
13.03.2023р. Дмитрівська селищна рада звернулася з листом №03-06/268 до керівника Ніжинської окружної прокуратури в якому просить вирішити питання та притягнути ФОП Балаєва А.В. до передбаченої законодавством відповідальності, з посиланням на те, що останім було завищено ціну товару, внаслідок чого фактично найшли генератори меншої потужності, а відтак і вартості.
Ніжинська окружна прокуратура звернулася з запитом №52-75-1906вих23 від 17.03.2023р. до Дмитрівської селищної ради в якому просить надати належним чином завірені копії усіх наявних документів щодо здійснення закупівлі генераторів, зокрема: тендерної документації щодо здійснення закупівлі, договору від 14.12.2022р. про їх закупівлю з усіма додатками, документів, які надав ФОП Балаєв А.В. при здійснення закупівлі генераторів, накладної, акту приймання товарів чи інших документів, що підтверджують поставку генераторів, платіжних доручень про оплату поставлених генераторів. Документів, які підтверджують технічні характеристики поставленого товару, наявного листування з ФОП Балаєвим А.В. , поштових документів про відправку та вручення відповідних листів, тощо. Крім цього, просить повідомити чи укладались додаткові угоди до договору про закупівлю генераторів, а також виходячи з чого здійснювалась оцінка вартості одиниці відповідних генераторів при опублікуванні оголошення про проведення вказаної закупівлі.
Згідно супровідного листа №03-06/304 від 22.03.2023р. Дмитрівська селищна рада на запит Ніжинської окружної прокуратуру від 17.03.2023р. надіслала копії документів про придбання генераторів за договором від 14.12.2022 року, укладеним із ФОП Балаєвим Андрієм Вікторовичем за ДК 021:2015:31120000-3. Також повідомила, що для економії бюджетних коштів, та враховуючи крайню необхідність у потребі для забезпечення опалення в закладах освіти, було обрано процедуру - запит ціни пропозиції. Ціна формувалась з урахуванням аналізу наявних цінових пропозицій у Прозорро каталозі. Проте конкретна марка не зазначалась, для розширення переліку можливих варіантів. Процедура відбулась лише після третього оголошення. Постачальник спеціально загримав постачання товару та прислав його в останній день, коли могла пройти оплата, тому сільська рада не мала можливості вчасно проаналізувати поставлений товар. На даний час постачальник зловживає своїм становищем та ігнорує пропозиції досудового врегулювання цього питання.
Ніжинська окружна прокуратура звернулася з запитом №52-75-2300вих23 від 29.03.2023р. до Дмитрівської селищної ради в якому просить проінформувати Ніжинську окружну прокуратуру, чи укладались додаткові угоди до договору про закупівлю генераторів: чи проводилось листування з ФОП Балаєвим А.В. щодо неналежного виконання умов договору та надати завірені належним чином копії накладної, акту приймання товарів чи інших документів, що підтверджують поставку і генераторів, платіжних доручень про оплату поставлених генераторів, наявного листування з ФОП Балаєвим А.В. щодо неналежного виконання, зобов'язання, поштових документів про відправку та вручення відповідних листів, тощо, або зазначити про їх відсутність з повідомленням причин.
04.04.2023р. Дмитрівська селищна рада на запит Ніжинської окружної прокуратури від 29.03.2023 року додатково надала копії документів щодо придбання генераторів за договором від 14.12.2022 року, укладеним із ФОП Балаєвим Андрієм Вікторовичем.
Одночасно повідомила, що лист ФОП Балаєву А.В. надісланий Укрпоштою без повідомлення про вручення, та надіслано на електронну адресу, яка вказана в Прозоро Каталозі. Також повідомила, що підтвердженням факту отримання товару є видаткова накладна, тому акт приймання-передачі не складався як такий що не передбачений при закупівлях. Водночас, перевізником «Нова Пошта» та ФОП Балаєвим А.В. товаро транспортна накладна не була надана.
Ніжинська окружна прокуратура звернулася з листом №52-75-8211вих23 від 01.11.2023р. до Дмитрівської селищної ради в якому просить нарахувати ФОП Балаєву А.В. штрафні санкції за поставку товару неналежної якості та асортименту, що не відповідає умовам договору.
09.11.2023р. Дмитрівська селищна рада надіслала ФОП Балаєву А.В. претензію №1 в якій просить усунути невідповідності в поставленому товарі, а також сплатити пеню в сумі 3835,58 грн.
Також, 09.11.2023р. Дмитрівська селищна рада листом №03-06/1093 повідомила Ніжинську окружну прокуратуру, про те, що ФОП Балаєву розраховані штрафні санкції за поставку товару неналежної якості та асортименту, що не відповідає умовам зазначеного договору, а також направлено відповідну претензію.
Ніжинська окружна прокуратура звернулася з листом №52-75-8788вих23 від 28.11.2023р. до Дмитрівської селищної ради в якому просить повідомити чи сплачено ФОП Балаєвим А.В. нараховані штрафні санкції, якщо ні, то вказати, які заходи вжито Дмитрівською селищною радою для їх стягнення. Якщо такі заходи не вживались, то зазначити, чи планується їх вжиття, у тому числі шляхом звернення до суду, якщо ні, то вказати причини.
Дмитрівська селишна рада в своїй відповіді №03-06/1170 від 04.12.2023р. на лист Ніжинської окружної прокуратури віл 28.11.2023 повідомила останню, про те, що від ФОП Балаєва Л.В. відповідь на лист від 09.11..2023 щодо нарахування пені у сумі 3835,58 грн. не надійшла, штрафні санкції у добровільному порядку не сплачені. Також повідомила, що селищною радою інші заходи щодо стягнення з ФОП Балаєва А.В. штрафних санкцій не вживалися, позов пред'являтися не буде у зв'язку з відсутністю в штатному розписі селищної ради відділу з правового забезпечення та претензійно-позовної роботи.
Ніжинська окружна прокуратура листом №52-75-9176вих-23 52-5700-23 від 12.12.2023р. повідомила Дмитрівську селищну раду про те, що прийнято рішення про звернення до господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області до Фізичної особи-підприємця Балаєва Андрія Вікторовича про стягнення штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання в сумі 3835,58 грн.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.
При зверненні до суду прокурор посилався на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі Дмитрівської селищної ради, як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, але який належним чином даних функцій не здійснює.
Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 статті 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону „Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. За приписами ч. 4 ст. 23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Аналіз положень ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у взаємозв'язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції --якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів ^держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Крім цього, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
Як роз'яснив Конституційний Суд України >в рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999, поняття «інтереси держави» є оціночним. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних, та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави в даних правовідносинах полягають у дотриманні належного виконання договорів, що фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету, а також стягнення штрафних санкцій до бюджету за невиконання або неналежне виконання цих договорів відповідно до вимог законодавства.
Зазначене кореспондується з положеннями п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, за якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
За змістом ст. ст. 140, 142, 143 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, що є у власності територіальних громад, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць, і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
У даному випадку інтереси держави порушено внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем обов'язків за Договором № 1215 від 14.12.2022 про закупівлю та не стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне його виконання.
Стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені) на користь Дмитрівської селищної ради безумовно слугуватиме інтересам держави, послугує наповненню місцевого бюджету, кошти якого можуть бути спрямовані на розвиток територіальної громади, що є важливим питанням в умовах воєнного стану.
Таким чином, у вказаному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Дмитрівська селищна рада є органом місцевого самоврядування та є розпорядником бюджетних коштів.
За статтею 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Бюджетного кодексу України відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів упродовж усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
Дмитрівська селищна рада є розпорядником бюджетних коштів та є стороною договору, умови якого належним чином не виконано. Внаслідок цього нараховано відповідні штрафні санкції (пеня) Виконавцю за несвоєчасне виконання умов договору на загальну суму 3835,58 грн.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів" у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
За ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Як зазначалось, фінансування за договорами здійснено за рахунок коштів місцевого бюджету, власником яких є територіальна громада в особі відповідної ради.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Так, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території шляхом раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають ,у комунальній власності.
За змістом ч. 2 ст. 2, ч.ч. 1, 4, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами як безпосередньо, так і через відповідні ради та їх виконавчі органи. Територіальним громадам належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти та об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності.
Відповідно до ст. ст. 10, 11, 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені територіальної громади функції і повноваження місцевого самоврядування здійснюють місцеві ради, яким підконтрольні і підзвітні їх виконавчі органи.
Відповідні ради затверджують місцеві бюджети для їх подальшого розподілу між територіальними громадами для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм та контролюють їх виконання.
Дмитрівська селищна рада через свої виконавчі органи зобов'язана діяти в інтересах громади та контролювати використання коштів місцевого бюджету.
На підставі викладеного, уповноваженим суб'єктом владних повноважень щодо захисту вказаних інтересів держави в даному випадку є Дмитрівська селищна рада Ніжинського району Чернігівської області.
09.11.2023р. Дмитрівська селищна рада листом №03-06/1093 повідомила Ніжинську окружну прокуратуру, про те, що ФОП Балаєву розраховані штрафні санкції за поставку товару неналежної якості та асортименту, що не відповідає умовам зазначеного договору, а також направлено відповідну претензію.
09.11.2023р. Дмитрівська селищна рада надіслала ФОП Балаєву А.В. претензію №1 в якій просить усунути невідповідності в поставленому товарі, а також сплатити пеню в сумі 3835,58 грн. В разі не вирішення зазначеного питання будемо вимушені звертатися до органів з метою представництва та захисту інтересів або до суду.
Ніжинська окружна прокуратура звернулася з листом №52-75-8788вих23 від 28.11.2023р. до Дмитрівської селищної ради в якому просить повідомити чи сплачено ФОП Балаєвим А.В. нараховані штрафні санкції, якщо ні, то вказати, які заходи вжито Дмитрівською селищною радою для їх стягнення. Якщо такі заходи не вживались, то зазначити, чи планується їх вжиття, у тому числі шляхом звернення до суду, якщо ні, то вказати причини.
Дмитрівська селищна рада в своїй відповіді №03-06/1170 від 04.12.2023р. на лист Ніжинської окружної прокуратури віл 28.11.2023 повідомила останню, про те, що від ФОП Балаєва Л.В. відповідь на лист від 09.11.2023 щодо нарахування пені у сумі 3835,58 грн. не надійшла, штрафні санкції у добровільному порядку не сплачені. Також повідомила, що селищною радою інші заходи щодо стягнення з ФОП Балаєва А.В. штрафних санкцій не вживалися, позов пред'являтися не буде у зв'язку з відсутністю в штатному розписі селищної ради відділу з правового забезпечення та претензійно-позовної роботи.
Ніжинська окружна прокуратура листом №52-75-9176вих-23 52-5700-23 від 12.12.2023р. повідомила Дмитрівську селищну раду про те, що прийнято рішення про звернення до господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області до Фізичної особи-підприємця Балаєва Андрія Вікторовича про стягнення штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання в сумі 3835,58 грн.
У зв'язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов'язок відреагувати на їх порушення шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/19.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави (щодо дотримання законодавства у сфері закупівель) та територіальної громади (щодо законності використання коштів місцевого бюджету) у даній справі.
Щодо суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.
14.12.2022р. між Дмитрівською селищною радою (Покупець) та ФОП Балаєвим А.В. (Постачальник) укладено договір №1215, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати в установлений строк у власність Замовнику генератор за ДК 021:2015:31120000-3 Генератори (далі - товар), а Замовник зобов'язаний прийняти цей товар та оплатити його.
Згідно п.п. 5.1, 5.2 договору строк (термін) поставки (передачі) Товару - не пізніше 25 грудня 2022 року. Місце (передачі) поставки Товару - смт. Дмитрівка, вул. Незалежності, 18.
На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 559995,99 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1215 від 29.12.2022р..
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Балаєв А.В. зобов'язувався поставити товар (генератори) до 25.12.2022, проте відповідачем поставка товару відбулась із простроченням на 3 дні, а не як зазначено в позові - 5 днів, що є порушенням п. 5.1 Договору від 14.12.2022.
Враховуючи те, що поставка товару в строки інші, ніж визначені п. 5.1 Договору, сторонами не узгоджувалась, таким чином, ФОП Балаєвим А.В. на виконання умов договору № 1215 від 14.12.2022 поставлено Дмитрівській селищній раді товар з порушенням строку поставки, визначеного у договорі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно стаття 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктами 1, 2 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Враховуючи встановлені судом обставини, відповідач є таким, що допустив прострочення виконання зобов'язань за договорами щодо поставки товару.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник, господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1,4 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 7.2. Договору у разі затримки поставки товару або поставки не у повному обсязі, заявленому Замовником, Постачальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки.
Згідно з частиною 2 ст. 222 Господарського кодексу України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
10.11.2023 Дмитрівська селищна рада звернулася до ФОП Балаєва А.В. з претензією № 1 за Договором № 1215 від 14.12.2022, у якій просить відповідача сплати пеню, нараховану відповідно до умов Договору у зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань.
Положеннями ч. 6 ст. 222 Господарського кодексу України визначено, що претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням умов договору №1215 від 14.12.2022р. та норм чинного законодавства позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3835,58 грн. - пені за період з 25.12.2022р. по 29.12.2022р.
За таких обставин, враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд прийшов до висновку що позов в частині стягнення пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково на суму 2301,35 грн., оскільки відповідачем допущено порушення виконання зобов'язання в три дні, а не як заявлено в позові 5 днів.
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову частково.
В позові, в частині стягнення з відповідача пені на суму 1534,23 грн., суд вважає за необхідне відмовити.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України). Статями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 130, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури м. Ніжин, Чернігівської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Дмитрівська селищна рада Ніжинського району Чернігівської області смт. Дмитрівка, Ніжинського району, Чернігівської області до фізичної особи - підприємця Балаєва Андрія Вікторовича м. Хмельницький про стягнення 3835,58 грн. задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Балаєва Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Дмитрівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області (код ЄДРГІОУ 04412395, смт. Дмитрівка, Ніжинського району, Чернігівської області, вул. Незалежності, 18) - 2301,35 грн. (дві тисячі триста одна гривня 35 коп.) пені за несвоєчасне виконання договору №1215 від 14.12.2022.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Балаєва Андрія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (16600, м. Ніжин, Чернігівської області, вул. Овдіївська, 2 код 02910114) - 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
У стягнення 1534,23 грн. пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 06.03.2024р.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук: 4 прим.:
1 - до справи
2 - позивач (електронний суд)
3 - відповідач (електронний суд)
4 - прокуратуру (електронний суд)