Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4188/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Київ
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Пак", м. Харків , 2. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків
про стягнення 1231193,88 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Левицька А.В., дов. № 5141-К-Н-О від 09.06.2023 року
відповідачів - 1. не з'явився, 2. не з'явився
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів - 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант-Пак", м. Харків та 2. ОСОБА_1 , м. Харків, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № HAL7LVFWWJ3CW від 09 грудня 2021 року в розмірі 1231193,88 грн (1133881,92 грн заборгованість за кредитом, 97311,96 грн заборгованість за процентами за користування кредитом).
Керуючись частиною 6 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що другим відповідачем у позовній заяві вказано фізичну особу, що не є підприємцем, суд звернувся до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .
01 листопада 2023 року через канцелярію суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області подано відповідь (вхідний № 29810) про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 27 листопада 2023 року о 12 годин.
Протокольною ухвалою суду від 27 листопада 2023 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 18 грудня 2023 року о 13:20 годин.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 грудня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 31 січня 2024 року та підготовче засідання відкладено на 15 січня 2024 року о 13:30 годин.
Протокольною ухвалою суду від 15 січня 2024 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 лютого 2024 року о 13:20 годин.
07 лютого 2024 року через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 подано заяву (вхідний № 3450) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.
07 лютого 2024 року через систему "Електронний суд", ОСОБА_1 подано клопотання (вхідний № 3446) відкладення судового засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 08 лютого 2024 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 05 березня 2024 року до 12:20 годин.
05 березня 2024 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант-Пак" подано заяву (вхідний № 6038) про визнання позовних вимог першим відповідачем, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
05 березня 2024 року, тобто після закриття підготовчого провадження у справі, електронною поштою, ОСОБА_1 подано відзив (вхідний № 6041) на позовну заяву, в якому другий відповідач просить суд поновити процесуальний строк на подачу відзиву.
Представник позивача у судовому засіданні заперечує проти прийняття відзиву другого відповідача до розгляду.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Суд зазначає, що за приписами частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно частин 2, 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно частини 1 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 02 листопада 2023 року встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Проте, другий відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та подав до суду відзив разом з клопотанням про поновлення процесуального строку на подачу відзиву - 05 березня 2024 року, тобто після постановлення судом ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 08 лютого 2024 року.
Отже, відзив на позовну заяву подано другим відповідачем до суду після закінчення процесуальних строків на його подання. При цьому, зазначені відповідачем обставини щодо поважності причин неподання вказаного відзиву на позовну заяву в підготовчому провадженні у встановлений судом строк не є вагомими підставами для прийняття його до розгляду, ці обставини не є об'єктивно непереборними та не можуть вважатися поважною причиною, яка перешкоджала другому відповідачу надати суду відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.
Суд, зазначає, що реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справи перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Порядок розгляду справи по суті регламентовано главою 6 Господарського процесуального кодексу України, частиною 1 статті 207 якої передбачено, що головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
При цьому, згідно частини 2 статті 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи несвоєчасне подання відзиву на позовну заяву зумовлене, з огляду на доводи, наведені другим відповідачем, не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.
Суд також зазначає, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
У рішенні у справі "Вержбицький проти Польщі" ЄСПЛ, посилаючись на рішення у справі "Домбо Бехер проти Нідерландів", наголосив, що стосовно судового процесу, який стосується протилежних приватних інтересів, принцип рівності сторін передбачає, що кожній стороні забезпечується достатня можливість представити свою позицію - включаючи докази - з дотриманням вимог, які не ставлять сторону в невигідне становище по відношенню до опонента.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі "ТОВ Фріда проти України").
Також суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення у справі "Пелевін проти України", у справі "Мушта проти України", у справі "Наталія Михайленко проти України"). Тобто кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що другим відповідачем не доведено поважність причин, які перешкоджали йому подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, суд залишає вказаний відзив на позовну заяву без розгляду на підставі положень статтей 118 та 207 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 42, 161, 165, 177, 182, 183, 118, 207, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Залишити відзив (вхідний № 6041 від 05 березня 2024 року) на позовну заяву без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Ухвала підписана 05.03.2024 року.
Суддя П.В. Хотенець
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.