вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"06" березня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/130/24
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 81 616,79 грн,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Є.Ковальчук, дов. 27.02.2024,
від прокуратури: І.Немкович, посв. № 071608 від 01.03.2023,
У лютому 2024 року керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", у якому просить визнати недійсними додаткову угоду № 2 від 15.03.2021, додаткову угоду № 3 від 25.08.2021, додаткову угоду № 4 від 27.08.2021, додаткову угоду № 5 від 30.08.2021, додаткову угоду № 7 від 22.09.2021, додаткову угоду № 8 від 29.09.2021, додаткову угоду № 9 від 30.09.2021, додаткову угоду № 11 від 25.10.2021, додаткову угоду № 12 від 01.11.2021 до договору № 4110-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2021, укладеного між Мирогощанською сільською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", а також стягнути кошти у розмірі 81 616,79 грн.
Стислий виклад позиції прокурора, позивача, заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, Дубенською окружною прокуратури за результатами опрацювання системи публічних закупівель “Prozorro” встановлено, що за результатами проведеної закупівлі UA-2021-01-05-000814-Ь, 11.01.2021 між Мирогощанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» (далі - TOB «РОЕК») укладено договір № 4110-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу на суму 750 000,00 грн з ПДВ. за період дії договору ціна на електричну енергію збільшувалась з ініціативи постачальника дев'ять разів: з 2,833 грн без ПДВ до 4,85066 грн без ПДВ тобто на 71,21 %. Прокуратура, проаналізувавши підстави внесення змін до договору шляхом підписання додаткових угод № 2 від 15.03.2021, додаткову угоду № 3 від 25.08.2021, додаткову угоду № 4 від 27.08.2021, додаткову угоду № 5 від 30.08.2021, додаткову угоду № 7 від 22.09.2021, додаткову угоду № 8 від 29.09.2021, додаткову угоду № 9 від 30.09.2021, додаткову угоду № 11 від 25.10.2021, додаткову угоду № 12 від 01.11.2021 до договору № 4110-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.202, якими збільшено ціну електроенергії на 71,21 %, дійшла висновку про укладення вказаних додаткових угод з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, тому вони підлягають визнанню недійсними. Окрім того, внаслідок укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 81 616,79 грн, які підлягають стягненню в судому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23, 24 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 5, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. 203, 215, 216, 526, 651, 652, 670, 712, 669, 670 ЦК України тощо.
Відповідач своїми правом на відзив у порядку та строки, визначені ГПК України та ухвалою суду від 07.02.2024, не скористався, відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами. Щодо додаткових письмових пояснень, які надійшли до суду 06.03.2024, то останні залишаються без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 07.02.2024 позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 04.03.2024.
13.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву, у задоволенні якого ухвалою суду від 04.03.2024 відмовлено.
20.02.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтоване тим, що предмет позову про визнання додаткових угод до договору недійсними є складним та комплексним питанням, що вимагає багато часу для вивчення кожної угоди, а також залучення значного трудового ресурсу, зокрема спеціалістів фінансового, договірного, комерційного та правового напрямку. Справа має важливе суспільне значення, адже відбувається процес перегляду правомірності підписання правових документів за достатньо значний період часу. Для повного вирішення цієї справи необхідно підійти до процесу з максимальними процесуальними можливостями, адже від вирішення цієї справи залежать фінансові та репутаційні наслідки. Позивач вказує на те, що оплата проводилась за рахунок бюджетних коштів, що, в свою чергу, потребує окремого дослідження, витребування доказів та їх оцінки.
Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 5 ст. 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.02.2024 судом визнано справу № 918/137/24 незначної складності та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у ч.4 цієї статті.
У ч. 4 ст. 250 ГПК України визначено, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд, оцінивши наведені відповідачем доводи, визнає їх достатніми для призначення справи до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (з урахуванням ухвали суду від 04.03.2024 про відмову в продовженні процесуального строку), відтак залишає без задоволення заяву відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
У судовому засіданні 04.03.2024 оголошено перерву на 06.03.2024.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
За результатами проведеної закупівлі UA-2021-01-05-000814-b між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) 11.01.2021 укладено договір № 4110-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (договір), за п. 2.1. якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання (додаток № 3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2021 включно, а в частині виконання фінансових зобов'язань договір діє до повного їх виконання (п. 13.1. договору).
Згідно з п. 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.
Відповідно до комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) ціна електричної енергії за 1 кВТ*год. становить 2,833 грн/ кВТ*год (без ПДВ).
У додатку № 3 до договору сторонами погоджено, що ціна цього договору становить 750 000,00 грн з ПДВ, а загальний обсяг постачання електричної енергії - 220 558 кВт*год.
За п. 13.8. договору умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, у тому числі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу на перед» (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені офіційному сайті ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з ч. 6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії». У якості документального підтвердження даних сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) оприлюднених результатів роботи РДН/ВДР та про діяльність ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за відповідний період, які оприлюднюються ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» згідно з законодавством, або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни товару на ринку.
Як установлено судом, на підставі даних з сайту ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» та висновків Рівненської торгово-промислової палати між сторонами підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару із посиланням на коливання ціни такого товару на ринку.
Так, додатковою угодою № 2 від 15.03.2021 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 2,99492 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з лютого 2021 року (+ 5,71 %).
Додатковою угодою № 3 від 25.08.2021 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 3,17222 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021 (+ 11,97%).
Додатковою угодою № 4 від 27.08.2021 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 3,36723 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021 (+ 18,85 %).
Додатковою угодою № 5 від 30.08.2021 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 3,58173 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2021 (+ 26,42 %).
Додатковою угодою № 7 від 22.09.2021 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 3,79403 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.09.2021 (+ 33,92 %).
Додатковою угодою № 8 від 29.09.2021 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 3,97222 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 14.09.2021 (+ 40,21 %).
Додатковою угодою № 9 від 30.09.2021 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 4,21832 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 15.09.2021 (+48,89 %).
Додатковою угодою № 11 від 25.10.2021 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 4,51945 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.10.2021 (+ 59,52 %).
Додатковою угодою № 12 від 01.11.2021 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 4,85066 грн без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 14.10.2021 (+ 71,21 %).
Відтак за період дії договору ціна на електричну енергію збільшувалась з ініціативи постачальника дев'ять разів: з 2,833 грн без ПДВ до 4,85066 грн без ПДВ тобто на 71,21 %.
Судом також установлено, що на виконання умов договору поставлено 174 843 кВт*год електричної енергії на загальну суму 676 862,16 грн з ПДВ, а саме: згідно з актом приймання-передачі № А-6072594440 від 12.02.2021 за січень 2021 року: 41 248 кВт*год. на суму 140 262,31 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 39, 2, 27, 1, 11 від 12.02.2021; згідно з актом приймання-передачі № А-6073114362 від 15.03.21 за лютий 2021 року: 36 411 кВт*год на суму 123 814,32 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 83, 9, 56, 2, 24 від 15.03.2021; згідно з актом приймання-передачі № А-6074383867 від 14.04.2021 за березень 2021 року: 22 727 кВт*год на суму 88 721,87 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 127, 18, 92, 3, 38 від 14.04.2021; згідно з актом приймання-передачі № А-6121947417 від 12.05.2021 за квітень 2021 року: 18 321 кВт*год на суму 65 843,87 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 157, 26, 122, 5, 44, 52 від 12.05.2021; згідно з актом приймання-передачі № А-6076086435 від 09.06.2021 за травень 2021 року: 12 753 кВт*год на суму 45 833 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 35, 201, 151, 6, 55 від 09.06.2021; згідно з актом приймання-передачі № А-6188819574 від 08.07.2021 за червень 2021 року: 5 887 кВт*год на суму 21 157,22 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 36, 7, 179, 234, 70 від 08.07.2021; згідно з актом приймання-передачі № А-6072594440 від 06.08.2021 за липень 2021 року: 5 128 кВт*год на суму 18 429,46 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 52, 53, 273, 221, 8, 104, 90 від 12.08.2021; згідно з актом приймання-передачі №А-6124095453 від 30.08.2201 за серпень 2021 року: 6 956 кВт*год на суму 29 897,38 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 9, 10, 60, 96, 235, 286 від 30.08.2021; згідно з актом приймання-передачі №489000045/9/1 від 19.10.2021 за вересень 2021 року: 4 796 кВт*год на суму 23 171,70 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 11, 75, 113, 137, 279 від 19.10.2021; згідно з актом приймання-передачі №489000045/10/1 від 15.11.2021 за жовтень 2021 року: 6 717 кВт*год на суму 37 978,72 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 12, 88, 139, 155, 314 від 15.11.2021; згідно з актом приймання-передачі №489000045/11/1 від 17.12.2021 за листопад 2021 року: 7 626 кВт*год на суму 44 389,39 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 13, 101, 102, 171, 154, 3562 від 20.12.2021 та № 358 від 21.12.2021; згідно з актом приймання-передачі №489000045/12/1 від 28.12.2021 за грудень 2021 року: 6 273 кВт*год на суму 36 513,82 грн з ПДВ, які сплачені відповідно до розрахункових документів №№ 14, 15, 104, 105, 161, 182, 373,374 від 28.12.2021.
Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UА-2021-01-05- 000814-b, що сформований 12.01.2022 на вебпорталі “Prozorro”, правовідносини за вказаним договором припинені.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов'язані із недійсністю додаткових угод, укладених до договору, вчиненого за результатами застосування процедури закупівлі, а також стягнення зайво сплачених грошових коштів за такими додатковими угодами, регулювання яких здійснюється Законом України “Про публічні закупівлі”, ГК України, ЦК України тощо.
Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.
Окружною прокуратурою листом від 04.01.2024 № 51-46вих-24 повідомлено Мирогощанську сільську раду про встановлені порушення вимог чинного законодавства при підписанні додаткових угод до договору постачання електричної енергії.
Однак, за змістом відповіді Мирогощанської сільської ради № 71/02-27 від 09.01.2024, остання не має можливості самостійно звернутися з відповідним позовом до суду через відсутність коштів для сплати судового збору, відтак звертається з проханням представляти її інтереси в суді.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Ураховуючи обставини обізнаності позивача про наявні порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, а також беручи до уваги відсутність будь-якого активного реагування щодо вжиття заходів судового захисту порушених інтересів держави впродовж розумного строку, є виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
При цьому правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти надмірно витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу держави, чим останнім завдається значна матеріальна шкода. Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.
Зважаючи на викладене, суд, з урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, установив, що прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.
Як установлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч. 1-3 ст. 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За ч. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.
Частиною 1 ст. 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).
У силу вимог ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
За ч. 4 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України “Про публічні закупівлі” можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону України “Про публічні закупівлі”, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22).
Як установлено судом із фактичних обставин справи, між позивачем та відповідачем упродовж березня - листопад 2021 року укладено дев'ять додаткових угод (від 15.03.2021, від 25.08.2021, 27.08.2021, від 30.08.2021, від 22.09.2021, від 29.09.2021, від 30.09.2021, від 25.10.2021, від 01.11.2021) до основного правочину, який набрав чинності 11.012.2021, за якими поступово збільшено вартість електричної енергії за вказаний період на 71,21%, а саме: з 2,833 грн/кВт*год без ПДВ до 4,85066 грн/кВт*год без ПДВ.
При цьому постачання електроенергії здійснювалося щоденно, тобто електроенергія не тільки переходила у власність позивача, а й споживалася ним, однак додаткові угоди укладалися з урахуванням вимог ч. 3 ст. 631 ЦК України. Заразом ціна товару, будучи істотною умовою договору, не може змінюватися після передачі продавцем товару у власність покупця, протилежне суперечить вимогам ч. 3 ст. 632 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України ).
Приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За п.1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Як установлено судом, підписанням оспорюваних додаткових угод вартість електричної енергії зросла на 71,21%, водночас, як зазначалося, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди № 3 (збільшення на 11,97%), № 4 (збільшення на 18,85 %); № 5 (збільшення на 26,42 %), №7 (збільшення на 33,92 %), № 8 (збільшення на 40,21 %), № 9 (збільшення на 48,89 %), № 11 (збільшення на 59,52 %); № 12 (збільшення на 71,21 %) до договору суперечать наведеним нормам ЦК України та Закону України “Про публічні закупівлі”, тому підлягають визнанню недійсними.
Стосовно додаткової угоди № 2 від 15.03.2021, то за вказаною додатковою угодою збільшено ціну за одиницю товару на 5,71 % та розповсюджено її дію з лютого 2021 року.
Проте з вебпорталу ДП «Оператор ринку» встановлено, що фактично ціна на електричну енергію з моменту укладення договору (11.01.2021) у порівнянні з датою укладення додаткової угоди № 2 (15.03.2023) фактично зменшилась. Так, 11.01.2021 середньозважена ціна на електричну енергію на ринку РДН становила 1 547,61 грн/МВт*год. (без ПДВ), а на ринку ВДР - 1 572,74 грн/МВт*год. (без ПДВ). При цьому 15.03.2023 середньозважена ціна електричної енергії на ринку РДН становила 1 302,29 грн/МВт*год. (без ПДВ), а на ринку ВДР - 1353,95 грн/МВт*год. (без ПДВ) (тобто ціна на ринках зменшилась на 15,85 % та на 13,91 % відповідно). Крім того, загалом середньозважена ціна у січні 2021 року на ринку РДН становила 1406,79 грн/МВт*год. (без ПДВ), на ринку ВДР - 1 485,74 грн/МВт*год. (без ПДВ), у лютому 2021 року на ринку РДН становила 1 611,59 грн/МВт*год. (без ПДВ), а на ринку ВДР - 1 756,16 грн/МВт*год. (без ПДВ). У свою чергу,, середньозважена ціна у березні 2021 року на ринку РДН становила 1 316,42грн/МВт*год. (без ПДВ), а на ринку ВДР - 1 359,04 грн/МВт*год. (без ПДВ) (тобто ціна на ринках зменшилась у порівнянні з січнем 2021 року, коли було укладено договір, на 6,42 % та на 8,52 % відповідно).
Отже, ціна за електричну енергію станом на дату укладання додаткової угоди №2 (15.03.2021) зменшилась у порівнянні із датою укладення договору (11.01.2021). Тобто протягом березня 2021 року ціни на електричну енергію на «ринку доба на перед» та внутрішньодобовому ринку зменшились до показників нижчих, ніж були на момент підписання договору та початку постачання електричної енергії. Однак, не зважаючи на викладене, 15.03.2021 сторони уклали додаткову угоду № 2, якою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшено ціну спожитої електричної енергії з лютого 2021 року.
За таких обставин станом на момент укладення додаткової угоди № 2 від 15.03.2021 мало місце коливання цін на електричну енергію, однак в бік зниження.
Зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Для збільшення ціни за одиницю товару має бути реальне коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди, тобто на момент укладання додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими ніж на момент укладання основного договору про закупівлю (або ж додаткової угоди, у разі її обґрунтованого укладення).
Отже, вказана додаткова угода укладена всупереч вимогам чинного законодавства.
Оскільки оспорювані додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між відповідачами щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором, мали регулюватись основним договором, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії 2,833 грн без ПДВ за кВт*год., отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії в об'ємі 174 843 кВт*год. становить 594 396,26 грн. Проте позивач за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 676 013,06 грн, відтак грошові кошти в сумі 81 616,79 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам ст. 216, 1212 ЦК України.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, а відтак - про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві прокурором зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 30 280,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами ч. 9 ст. 129 ГПУ України унормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи, що спір виник внаслідок неправильних дій як позивача, так і відповідача, відтак суд вважає за необхідне покласти витрати зі сплати судового спору порівну на кожну зі сторін.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 81 616,79 грн задовольнити.
Визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 15.03.2021, № 3 від 25.08.2021, № 4 від 27.08.2021, № 5 від 30.08.2021, № 7 від 22.09.2021, № 8 від 29.09.2021, № 9 від 30.09.2021, № 11 від 25.10.2021, № 12 від 01.11.2021 до договору № 4110-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 11.01.2021, укладеного між Мирогощанською сільською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (вул. Князя Володимира, 71, м. Рівне, 33013, ідентифікаційний код 42101003) на користь Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області (вул. Миру, 100, с. Мирогоща Друга, Дубенський район, Рівненська область, 35623, ідентифікаційний код 04385304) 81 616,79 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (вул. Князя Володимира, 71, м. Рівне, 33013, ідентифікаційний код 42101003) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 15 140,00 грн судового збору.
Стягнути з Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області (вул. Миру, 100, с. Мирогоща Друга, Дубенський район, Рівненська область, 35623, ідентифікаційний код 04385304) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 15 140,00 грн судового збору.
Позивач: Мирогощанська сільська рада Дубенського району Рівненської області (вул. Миру, 100, с. Мирогоща Друга, Дубенський район, Рівненська область, 35623, ідентифікаційний код 04385304).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (вул. Князя Володимира, 71, м. Рівне, 33013, ідентифікаційний код 42101003).
Стягувач (за судовим збором): Рівненська обласна прокуратура (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 06.03.2024.
Суддя О.Андрійчук