вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"06" березня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/759/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу
за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК"
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 135 794,49 грн,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від прокуратури: І. Немкович, посв. № 071608 від 01.03.2023,
У липні 2023 року керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК", у якому просить визнати недійсними додаткову угоду № 2 від 29.09.2021, додаткову угоду № 3 від 30.09.2021, додаткову угоду № 4 від 05.11.2021, додаткову угоду № 5 від 08.11.2021, додаткову угоду № 6 від 11.11.2021, додаткову угоду № 7 від 12.11.2021, додаткову угоду № 8 від 15.11.2021, додаткову угоду № 9 від 16.11.2021, додаткову угоду № 10 від 17.11.2021, додаткову угоду № 11 від 25.11.2021, додаткову угоду № 12 від 26.11.2021 до договору № 138 на постачання електричної енергії споживачу від 13.08.2021, укладеного між Радивилівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК", а також стягнути кошти у розмірі 135 794,49 грн.
Стислий виклад позиції прокурора, позивача, заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, Дубенською окружною прокуратурою за результатами опрацювання системи публічних закупівель “Прозорро” встановлено, що позивачем проведено закупівлю UA-2021-07-02-009771-с за предметом “Електрична енергія” з очікуваною вартістю 281 686,72 грн. За результатами переговорної процедури закупівлі переможцем визначено відповідача, з яким у подальшому укладено договір № 138 про постачання електричної енергії від 13.08.2021 на суму 362 876,99 грн з ПДВ. За період дії договору з ініціативи постачальника збільшено ціну за електричну енергію з 1,406500 грн без ПДВ до 3,393930 грн без ПДВ, тобто на 141,30%. Прокуратура, проаналізувавши підстави внесення змін до договору шляхом підписання додаткових угод № 2 від 29.09.2021, якою збільшено ціну електроенергії на 16,61 %, № 3 від 30.09.2021, якою збільшено ціну на 21,37 %, № 4 від 05.11.2021, якою збільшено ціну електроенергії на 30,57 %, № 5 від 08.11.2021, якою збільшено ціну електроенергії на 41,54 %, № 6 від 11.11.2021, якою збільшено ціну електроенергії на 45,48 %, № 7 від 12.11.2021, якою збільшено ціну електроенергії на 57,93 %, № 8 від 15.11.2021, якою збільшено ціну електроенергії на 71,62 %, № 9 від 16.11.2021, якою збільшено ціну електроенергії на 86,68 %, № 10 від 17.11.2021, якою збільшено ціну електроенергії на 103,24%, № 11 від 25.11.2021, якою збільшено ціну електроенергії на 121,45 %, додаткову угоду № 12 від 26.11.2021, якою збільшено ціну електроенергії на 141,30 %, дійшла висновку про укладення вказаних додаткових угод з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, тому вони підлягають визнанню недійсними. Окрім того, відповідачем на виконання умов договору поставлено позивачу 80103 кВт*год електричної енергії на загальну суму 281 686,72 грн, отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 135 794,49 грн, які підлягають стягненню в судому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 12, 5, 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, ст. 203, 215, 509, 526, 628, 651, 652, 655, 669, 670, 712 ЦК України, ст. 179, 180 ГК України тощо.
28.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого необхідність внесення змін до договору була зумовлена значним коливанням ціни на ринку електроенергії. Ціна без ПДВ та вартість передачі електричної енергії висвітлюється на сайті Оператора ринку кожного дня та зазначається в цінових довідках ТПП, які пред'являлись споживачу в обґрунтування необхідності підняття ціни. Для порівняння цін позивач взяв некоректні відомості, неоднакові за своєю суттю. Наголошує, що оголошення про закупівлю замовником зроблено 02.07.2021, договір укладено 13.08.2021, а початок його виконання відносно поставки електричної енергії - 01.09.2021, тобто існував двомісячний строк між оголошенням про закупівлю, відповідно, формуванням ціни договору і початком виконання договору, що і призвело до необхідності коригування ціни за товар, оскільки відбулось значне коливання ціни у бік збільшення. Оспорюванні угоди узгоджені обома сторонами договору, прийняті, підписані уповноваженими представниками, укладені в письмовому вигляді і відповідно до умов договору та чинного законодавства України, сторони розуміли значення своїх дій з огляду на фактичні обставини на ринку електричної енергії України. Зазначає, що кожного разу постачальник звертався до замовника із пропозицією внести зміни до договору щодо збільшення ціни за одиницю товару обґрунтовано та із чітким дотриманням умов договору та приписів чинного законодавства, факти коливання ціни товару у бік збільшення були підтверджені ціновими довідками Харківської регіональної торгово-промислової палати. Збільшення ціни за одиницю товару у кожній додатковій угоди було не більше ніж на 10%, ціна договору не зросла, що свідчить про дотримання сторонами вимог чинного законодавства, а отже, про відсутність підстав для визнання додаткових угод недійсними. Зважаючи на викладене, відповідач просить у задоволені позову відмовити.
24.08.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач, маючи беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному сторонами договорі, підписав додаткові угоди № 2-12, внаслідок чого ціна за кВт*год електричної енергії збільшилася 141,30 % від початкової, а обсяг поставки електричної енергії за договором істотно зменшився (на 58,56%). Опрацювавши інформацію з вебпорталу Дії «Оператор ринку», установлено, що фактично ціна на електричну енергію суттєво не змінилась, навпаки зменшилася. Отже, твердження відповідача про використання для порівняння цін у позовній заяві показників ринку ВДР не відповідає дійсності, оскільки позовна заява та додані до неї документи містять відомості про ціну як ринку РДН, так і ринку ВДР. Виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару. Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 135 794,49 грн. Оскільки оспорювані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, підстава для оплати поставленої електричної енергії за ціною, встановленою у додаткових угодах, фактично відпала, а тому відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти в розмірі 135 794,49 грн як безпідставно набуте майно.
04.09.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, за якими постачальник документально підтвердив замовнику факт коливання ціни на одиницю товару на ринку електричної енергії у бік збільшення від ціни у договорі і до ціни на момент укладення додаткових угод, постачальник довів, що ціна є непрогнозованою, непередбаченою, що є підставою для внесення змін до договору щодо ціни за одиницю товару і в повному обсязі співвідноситься з умовами договору та приписами законодавства, яким сторони керувались при його укладанні, та угоди були узгоджені обома сторонами договору, прийняті, підписані уповноваженими представниками, укладені в письмовому вигляді відповідно до умов договору та чинного законодавства України, жодна із сторін договору не піддавалась примусу та шантажу тощо, сторони розуміли значення своїх дій з огляду на фактичні обставини на ринку електричної енергії України. Надані постачальником електричної енергії довідки Харківської торгово-промислової палати про коливання відпускних цін на електричну енергію не суперечать положенням п.13.6. договору щодо документів, які підтверджують законне внесення змін до договору, оскільки такі довідки містять інформацію щодо відсоткового зростання ціни на електричну енергію з початкових до кінцевих значень цін. Також відповідач зазначає, що метою закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Стверджуючи про те, що відповідач переслідував мету "збагатитись" за рахунок бюджетних коштів, прокурор не врахував, що нормами ПРРЕЕ та умовами договору передбачено право споживача на зміну постачальника електричної енергії, не підписання додаткових угод не тягне за собою автоматичне його розірвання. Крім цього, відмовившись від діючого договору про постачання електричної енергії, споживач до проведення нової закупівлі змушений був би перейти на поставку до постачальника останньої надії, у якого ціна набагато вища за ту, що запропонована відповідачем на момент дії договору, що призвело б дійсно до нераціонального витрачання бюджетних коштів з боку споживача.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результати їх розгляду. Ухвалою суду від 26.07.2023 позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначене на 04.09.2023.
03.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
07.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області, на яке 15.08.2023 від прокуратури надійшли заперечення
Суд, розглянувши вказане клопотання, установив, що підстави для його задоволення відсутні, оскільки місцем виконання договору є місцезнаходження споживача, так як виконання договору полягає саме у постачанні електричної енергії, а відтак місце її постачання є місцем виконання договору.
08.08.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду від 04.09.2023 задоволена.
Ухвалою суду від 04.09.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2023.
17.08.2023 від представника відповідача надійшла заява залишення позову без розгляду, на яке 24.08.2023 від прокуратури надійшли заперечення. Суд, розглянувши вказану заяву, не знайшов підстав для її задоволення.
Ухвалою суду від 04.09.2023 підготовче засідання відкладено на 18.09.2023.
Ухвалою суду від 18.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 09.10.2023.
03.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, на яке 09.10.2023 від прокуратури надійшли заперечення.
Ухвалою суду від 09.10.2023 підготовче засідання відкладено на 30.10.2023.
Ухвалою суду від 30.10.2023 провадження у справі № 918/759/23 за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 135 794,49 грн зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22.
05.02.2024 від керівника Дубенської окружної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 918/759/23, у зв'язку з тим, що Великою Палатою Верховного суду ухвалено постанову від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, якою задоволено касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023 року, ухвалено нове рішення, яким позов Чернігівської окружної прокуратури задоволено в повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.02.2024 поновлено провадження у справі № 918/759/23, підготовче засідання призначене на 19.02.2024.
Ухвалою суду від 19.02.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.2024 .
01.03.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду від 06.03.2024 задоволена.
06.03.024 від від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що відповідачу забезпечене право на відзив, яким він скористався. Окрім того, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, яка гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов'язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України"). Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність триваії, у якого ціна набагато вища за ту, що запропонована відповідачем на момент дії договору, що призвело б дійсно до нераціонального витрачання бюджетних коштів з боку споживача.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
13.08.2021 між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 138, за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу у терміни та на умовах, визначених цим договором, в обсягах і в порядку, передбачених договором для забезпечення електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії в порядку та на умовах, передбачених договором (п.2.1 договору).
Відповідно до п. 2.3. договору загальний обсяг постачання електричної енергії складає 215 000 кВт/год.
Згідно з п. 3.1. договору строк поставки електроенергії: з 01.09.2021 по 31.12.2021. Початком постачання електроенергії споживачу є дата, зазначена у заявці - приєднанні (додаток № 3 до договору), яка є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктами 5.2. - 5.6, 5.8. договору визначено, що загальна вартість цього договору становить 362 876,99 грн, у т.ч. ПДВ (20%) 60 479,50 грн. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Приймання - передача електроенергії, поставленої постачальником та прийнятої споживачем у звітному місяці оформлюється шляхом підписання сторонами та скріплення печаткою сторін щомісячних актів приймання - передачі, які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника. Оплата електроенергії за цим договором має бути здійснена споживачем у строк протягом 15 банківських днів, з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі електроенергії.
Ціна за одиницю електричної енергії визначається у Специфікації (Додаток № 1 до договору).
За Додатком № 1 до договору ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год становить 1,406500 грн без ПДВ та 1,687800 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 13.1. договору він набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та вводиться в дію з 01.09.2021 до 31.12.2021, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання зобов'язань.
Згідно з п. 13.6. договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі. Крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару не більше як на 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання цін такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. У разі коливання ціни товару на ринку постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідками відповідних органів, уповноважених надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару н ринку, щодо розміру цін на товар на момент укладення договору та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій. У разі виникнення необхідності у подальшій зміні ціни товару відносно попередньої ціни наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку щодо розміру цін товару тільки на дату звернення до вказаних органів, установ, організацій.
16.09.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 1,821308 грн з ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 01.09.2021 (збільшено ціну електроенергії на 7,91%).
29.09.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 1,968167 грн з ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 04.09.2021 (збільшено ціну електроенергії на 16,61%).
30.09.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 2,048455 грн з ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 08.09.2021 (збільшено ціну електроенергії на 21,37%).
05.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 2,203784 грн з ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 16.09.2021 (збільшено ціну електроенергії на 30,57%).
08.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 2,388890 грн з ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 22.09.2021 (збільшено ціну електроенергії на 41,54%).
11.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 6 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 2,455474 грн з ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 25.09.2021 (збільшено ціну електроенергії на 45,48%).
12.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 7 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 2,665540 грн з ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 01.10.2021 (збільшено ціну електроенергії на 57,93%).
15.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 8 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 2,896591 грн з ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 05.10.2021 (збільшено ціну електроенергії на 71,62%).
16.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 9 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 3,150725 грн з ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 08.10.2021 (збільшено ціну електроенергії на 86,68%).
17.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 10 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 3,430246 грн з ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 12.10.2021 (збільшено ціну електроенергії на 103,24%).
25.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 11 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 3,737690 грн з ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 19.10.2021 (збільшено ціну електроенергії на 121,45 %).
26.11.2021 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 12 до договору про постачання електричної енергії споживачу, за п. 1. якої ціна за одиницю товару (кВт*год) становить 4,072716 грн без ПДВ; вказана додаткова угода розповсюджує дію з 27.10.2021 (збільшено ціну електроенергії на 141,30 %).
На виконання договору відповідач передав, а позивач прийняв 80103 кВт.год. електроенергії на загальну суму 281 686,72 грн, що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції № 138/9/11 за вересень 2021 року - 19636 кВт на суму 42 448,87 грн, № 138/10/1 за жовтень 2021 року - 29000 кВт на суму 99 387,68 грн, № 138/11/1 за листопад 2021 року - 31 467 кВт на суму 139 850,17 грн, № 138/10/1 за жовтень 2021 року - 29 000 кВт на суму 99 387,68 грн.
Позивач, у свою чергу, вартість переданої електроенергії оплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученнями № 355, 251 від 21.10.2021, № 389, № 271 від 23.11.2021, № 288, № 411 від 15.12.2021.
Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2021-07-02-009771-с, що сформований 01.02.2022 на вебпорталі “Prozorro”, правовідносини за вказаним договором припинені.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов'язані із недійсністю додаткових угод, укладених до договору, вчиненого за результатами застосування процедури закупівлі, а також стягнення зайво сплачених грошових коштів за такими додатковими угодами, регулювання яких здійснюється Законом України “Про публічні закупівлі”, ГК України, ЦК України тощо.
Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.
Окружною прокуратурою листами від 09.05.2023 № 51-1499вих-23 та від 18.05.2023 за № 51-1596вих-23 повідомлено Радивилівську міську раду про встановлені порушення вимог чинного законодавства при підписанні додаткових угод до договору постачання електричної енергії.
Однак, за змістом відповіді Радивилівської міської ради № 868/01.09-20 від 16.05.2023, остання не вбачає порушень ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” під час укладення додаткових угод до договору постачання електричної енергії.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Ураховуючи обставини обізнаності позивача про наявні порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, а також беручи до уваги відсутність будь-якого активного реагування щодо вжиття заходів судового захисту порушених інтересів держави впродовж розумного строку, є виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
При цьому правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти надмірно витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу держави, чим останнім завдається значна матеріальна шкода. Отже, звернення прокурора до суду у цій справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.
Зважаючи на викладене, суд, з урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, установив, що прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.
Як установлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч. 1-3 ст. 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За ч. 2 ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору.
Частиною 1 ст. 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).
У силу вимог ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
За ч. 4 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України “Про публічні закупівлі” можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону України “Про публічні закупівлі”, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 922/2321/22).
Як установлено судом із фактичних обставин справи, між позивачем та відповідачем у вересні та листопаді 2021 року укладено одинадцять додаткових угод (від 29.09.2021, від 30.09.2021, від 05.11.2021, від 08.11.2021, від 11.11.2021, від 12.11.2021, від 15.11.2021, від 16.11.2021, від 17.11.2021, від 25.11.2021 та від 26.11.2021) до основного правочину, який набрав чинності 13.08.2021, за якими поступово збільшено вартість електричної енергії за вказаний період (з 04.09.2021 по 27.10.2021) на 141,30%, а саме: з 1,821308 грн/кВт*год без ПДВ до 4,072716 грн/кВт*год з ПДВ.
При цьому постачання електроенергії здійснювалося щоденно, тобто електроенергія не тільки переходила у власність позивача, а й споживалася ним, однак додаткові угоди укладалися з урахуванням вимог ч. 3 ст. 631 ЦК України. Заразом ціна товару, будучи істотною умовою договору, не може змінюватися після передачі продавцем товару у власність покупця, протилежне суперечить вимогам ч. 3 ст. 632 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦК України ).
Приписами ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За п.1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Як установлено судом, підписанням додаткових угод №№ 2-12 вартість електричної енергії зросла на 141,30%, водночас, як зазначалося, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди №№ 2-12 до договору суперечать наведеним нормам ЦК України та Закону України “Про публічні закупівлі”, тому підлягає визнанню недійсною.
Оскільки додаткові угоди №№ 2-12 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між позивачем та відповідачем щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором, мали регулюватись додатковою угодою № 1, згідно з якою ціна за одиницю електричної енергії 1,821308 грн з ПДВ, отже, вартість поставленої відповідачем електричної енергії в кількості 80103 кВт*год. становить 145 892,23 грн. Проте позивач за вказаний обсяг спожитої електричної енергії сплатив відповідачу 281 686,82 грн, відтак грошові кошти в сумі 135 794,49 грн (281 686,72 грн - 145 892,23грн) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам ст. 216, 1212 ЦК України.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави, а відтак - про наявність підстав для задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 32 208,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приписами ч. 9 ст. 129 ГПУ України унормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи, що спір виник внаслідок неправильних дій як позивача, так і відповідача, відтак суд вважає за необхідне покласти витрати зі сплати судового спору порівну на кожну зі сторін.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 135 794,49 грн задовольнити.
Визнати недійсними додаткову угоду № 2 від 29.09.2021, додаткову угоду № 3 від 30.09.2021, додаткову угоду № 4 від 05.11.2021, додаткову угоду № 5 від 08.11.2021, додаткову угоду № 6 від 11.11.2021, додаткову угоду № 7 від 12.11.2021, додаткову угоду № 8 від 15.11.2021, додаткову угоду № 9 від 16.11.2021, додаткову угоду № 10 від 17.11.2021, додаткову угоду № 11 від 25.11.2021, додаткову угоду № 12 від 26.11.2021, укладені до договору № 138 про постачання електричної енергії від 13.08.2021 Радивилівською міською радою Дубенського району Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІМК”.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК” (вул. Мала Морська, 108/5, офіс. 526, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код 42719687) на користь Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області (вул. Паркова, 5, м. Радивилів, Дубенський район, Рівненська область, 35500, ідентифікаційний код 04057847) 135 794,49 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМК” (вул. Мала Морська, 108/5, офіс. 526, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код 42719687) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 16 104,00 грн судового збору.
Стягнути з Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області (вул. Паркова, 5, м. Радивилів, Дубенський район, Рівненська область, 35500, ідентифікаційний код 04057847) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077) 16 104,00 грн судового збору.
Позивач: Радивилівська міська рада Дубенського району Рівненської області (вул. Паркова, 5, м. Радивилів, Дубенський район, Рівненська область, 35500, ідентифікаційний код 04057847).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІМК” (вул. Мала Морська, 108/5, офіс. 526, м. Миколаїв, 54002, ідентифікаційний код 42719687).
Стягувач (за судовим збором): Рівненська обласна прокуратура (вул. 16 Липня, буд. 52, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 02910077).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 06.03.2024.
Суддя О. Андрійчук