65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua____
"06" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2610/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ"
до відповідача: Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
від позивача - Федорова В.
від відповідача - Веселов А.
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ" до Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", якою позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" щодо надання, починаючи з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року, недостовірних даних про обсяги природного газу, спожиті побутовими споживачами;
- зобов'язати Акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" здійснити перерахунок обсягів фактично спожитого побутовими споживачами природного газу, починаючи з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року.
Ухвалою від 07.10.2022 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.11.2022. Відповідачу надано строк для подання відзиву - 15 днів з моменту отримання ухвали суду.
Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження 13.10.2022 відповідно до поштового повідомлення. Таким чином, останнім днем для подання відзиву був 28.10.2022.
02.11.2022 відповідач подав до суду відзив (разом з доказами направлення на електронну пошту позивача), яким просить відмовити в задоволенні позову. Крім того, просить поновити строк для подання відзиву, посилаючись на те, що у зв'язку з веденням бойових дій, адвокати з якими АТ "Одесагаз" уклала договір про надання правової допомоги виїхали за межі Одеської області, тому усе навантаження лягло на плечі двох адвокатів, тому встигати все стало вкрай важко.
Суд визнав причини пропуску подання відзиву поважними та поновив строк для подання відзиву.
03.11.2022 від позивача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:
1)Чи підтверджується документально об'єм розподіленого Відповідачем природного газу побутовим споживачам Позивача, в яких встановлено індивідуальні лічильники, за період з 01.05.2021 по 30.04.2022 та в яких обсягах помісячно?
2) Чи підтверджується документально визначення Відповідачем обсягів розподіленого природного газу в період з 01.05.2021 по 30.04.2022 з врахуванням Методики приведения об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 року №116? Якщо так, то в яких обсягах помісячно та чи правильно здійснено визначення таких обсягів у відповідності до вказаної Методики при обліку природного газу розподіленого побутовим споживачам, в яких встановлені індивідуальні лічильники?
3) Чи підтверджується документально застосування Відповідачем норм споживання природного газу для побутових споживачів, у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 року № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»? Якщо так, то в яких обсягах за період з 01.05.2021 по 30.04.2022 помісячно?
Проведення експертизи позивач просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6), та зазначає, що позивач буде оплачувати вартість експертизи. До клопотання додано докази його надсилання відповідачу.
В засіданні 04.11.2022 судом оголошено перерву до 09.11.2022, про що сторони повідомлені під розписку.
З огляду на заявлене позивачем клопотання про призначення експертизи, відповідачем подано 07.11.2022 клопотання про залучення до матеріалів справи довідок по особовим рахункам, яке судом задоволено.
08.11.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив (разом з доказами надіслання відповідачу), якою він наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач в засіданні 09.11.2022 заперечував проти призначення експертизи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2022 задоволено клопотання та призначено судово-економічну експертизу у справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.
На вирішення експертизи судом поставлено наступні питання:
1)Чи підтверджується документально об'єм розподіленого Відповідачем природного газу побутовим споживачам Позивача, в яких встановлено індивідуальні лічильники, за період з 01.05.2021 по 30.04.2022 та в яких обсягах помісячно?
2) Чи підтверджується документально визначення Відповідачем обсягів розподіленого природного газу в період з 01.05.2021 по 30.04.2022 з врахуванням Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 року №116? Якщо так, то в яких обсягах помісячно та чи правильно здійснено визначення таких обсягів у відповідності до вказаної Методики при обліку природного газу розподіленого побутовим споживачам, в яких встановлені індивідуальні лічильники?
3) Чи підтверджується документально застосування Відповідачем норм споживання природного газу для побутових споживачів, у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 року № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників»? Якщо так, то в яких обсягах за період з 01.05.2021 по 30.04.2022 помісячно?
28.11.2023 до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 30145/22-71 від 16.11.2023.
Ухвалою від 29.11.2023 поновлено провадження у справі, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 10.01.2024.
Ухвалою від 10.01.2024 розгляд справи відкладено та постановлено провести підготовче провадження в розумні строки.
Ухвалою від 31.01.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.03.2024.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” є суб'єктом ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) на території м. Одеси та Одеської області відповідно до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року за № 187, від 19.10.2018 року за № 867.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” здійснює постачання природного газу на підставі виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ліцензії згідно Постанови № 674 від 18.05.2017 року.
30.06.2015 між Публічним акціонерним товариством “ОДЕСАГАЗ” (газорозподільне підприємство), що здійснює діяльність на підставі ліцензії № 295532, та Товариством з обмеженою відповідальністю “ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ” (замовник) було укладено договір на розподіл природного газу № 02-15-Н, за яким газорозподільне підприємство зобов'язалось надати замовнику послугу з транспортування природного газу розподільними мережами до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника (далі пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а замовник зобов'язався сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами договору (пункти 2.1-2.2 договору на розподіл природного газу).
Відповідно до п. 3.1 договору на розподіл природного газу за розрахункову одиницю протранспортованого природного газу приймається один кубічний метр (куб.м) газу, приведений до стандартних умов: температура газу (t) = 20 градусів за Цельсієм, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).
Пунктом 3.2 договору на розподіл природного газу визначено, що облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за № 67/11941 та для споживачів-населення за Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246.
Обсяг протранспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між замовником, відповідним споживачем та газорозподільним підприємством (п. 3.3 договору на розподіл природного газу).
Згідно з п. 3.4 договору на розподіл природного газу акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є замовником, у зазначений термін формує газорозподільне підприємство та передає його на погодження замовникові. При наявності розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних газорозподільного підприємства.
Відповідно до п. 4.6 договору на розподіл природного газу послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між газорозподільним підприємством та замовником актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначеного відповідно до розділу ІІІ договору.
В свою чергу, пунктом 4.8. договору на розподіл природного газу визначено, що замовник протягом двох днів з дня одержання акту наданих послуг зобов'язується повернути газорозподільному підприємству один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг. У випадку відмови від підписання акту наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до законодавства. До вирішення спірних питань обсяг протранспортованого природного газу та сума для оплати наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ установлюються відповідно до даних газорозподільного підприємства.
Відповідно до п. 4.9 договору на розподіл природного газу акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.
Згідно з п. 5.1 договору на розподіл природного газу розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюється за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. (далі тариф), встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Пунктом 5.2 договору на розподіл природного газу встановлено, що тариф, встановлений згідно з п. 5.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання ним чинності. Визначена на його основі вартість послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами буде застосовуватись сторонами при складенні актів наданих послуг та розрахунків за ці послуги згідно з умовами договору.
Розрахунковий період за договором становить один місяць з 10.00 години першого дня місяця до 10.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг протранспортованого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі IV договору та податку на додану вартість (п. 5.3 договору на розподіл природного газу).
Відповідно до п. 5.4 договору на розподіл природного газу загальна сума договору складається з місячних сум вартості планових обсягів транспортування природного газу ГРМ газорозподільним підприємством замовнику.
До обов'язків газорозподільного підприємства у п. 6.1. договору на розподіл природного газу віднесено, зокрема: забезпечення транспортування природного газу ГРМ до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором та погоджених оператором, за умови дотримання дисципліни відбору природного газу та розрахунків замовника за надані газорозподільним підприємством послуги; складення та надання на погодження замовникові акту наданих послуг; забезпечення за підсумками розрахункового періоду формування обсягу газу по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є замовником, та не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надавати зазначеному замовникові персоніфіковані дані про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу по кожному споживачу цього замовника. При цьому, за окремим письмовим запитом замовника по конкретному споживачу щодо уточнення даних або інформації (покази вузла обліку тощо) про обсяг споживання газу надати відповідну письмову відповідь протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з п. 6.4. договору на розподіл природного газу замовник має право на коригування планових обсягів природного газу в установленому порядку.
Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31 грудня 2015 року. Договір вважається продовженим до 31 грудня кожного наступного року, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 11.1 договору на розподіл природного газу).
18.12.2019 між ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» укладено договір транспортування природного газу № 1910000191, за умовами якого оператора надає замовнику (Позивачу) послугу транспортування природного газу, а замовник сплачує оператору вартість такої послуги. Відповідно до п.2.2 цього договору, ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (Позивачу) надається доступ до інформаційної платформи Оператора. Строк договору (п. 17.1) до 31.12.2020. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії або зміни.
Крім того, ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» уклало з ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" наступні договори:
1) Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 1рд-ОГП від 28.04.2021 (далі - Рамковий договір від 28.04.2021);
2) Рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ОГП від 01.11.2021 (далі _ Рамковий договір від 01.11.2021);
Відповідно до Рамкових договорів, між ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТ А ЧАННЯ» та ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" укладено наступні договори, якими визначено порядок та договірні обсяги постачання природного газу на потреби побутових споживачів:
1) Індивідуальний договір № 1/21/22-0ГП до Рамкового договору від 28.04.2021
(надалі - Індивідуальний договір від 28.04.2021) щодо купівлі природного газу у період з 01 травня по 31 жовтня 2021 року;
2) Індивідуальний договір № БГр-21/22-0ГП до Рамкового договору від 01.11.2021
(надалі - Індивідуальний договір від 01.1 1.2021) щодо купівлі природного газу у період з 01 листопада 2021 по 30квітня 2022 року.
Згідно підписаних актів приймання - передачі природного газу за Індивідуальними договорами, ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" передано, а ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» прийнято наступні обсяги природного газу:
) В період з 01.05.2021 по 31.10.2021 року за Індивідуальним договором № 1/21/22-0ГП до Рамкового договору від 28.04.2021, в загальному обсязі 100 300 тис. м.куб., в тому числі в розрізі періодів постачання:
- за період травень 2021 року - 20400,000 тис. м.куб. (акт комерційний приймання - передачі природного газу №1К/05-1/21/22-0ГП від 31.05.2021);
- за період червень 2021 року -11 900,000 тис. м.куб. (акт комерційний приймання - передачі природного газу №2К/06-l/21/22-0ГП від 30.06.2021);
- за період липень 2021 року - 11 900,000 тис. м.куб. (акт комерційний приймання - передачі природного газу №3К/07-1/21/22-0ГП від 31.07.2021);
- за період серпень 2021 року - 11 900,000 тис. м.куб. (акт комерційний приймання - передачі природного газу №4К/08-l/21/22-ОГП від 31.08.2021);
- за період вересень 2021 року - 14450,000 тис. м.куб. (акт комерційний приймання - передачі природного газу №5К/09-l/21/22-0ГП від 30.09.2021);
- за період жовтень 2021 року - 29750,000 тис. м.куб. (акт комерційний приймання - передачі природного газу № 1К_1-10-0ГП від 31.10.2021).
В період з 01.011.2021 по 31.05.2022 року за Індивідуальним договором№ БГр-21/22- ОГП до Рамкового договору від 01.11.2021, в загальному обсязі 290580,000 тис. м.куб., в тому числі в розрізі періодів постачання:
- за період листопад 2021 року - 34 840,000 тис. м.куб. (комерційний акт приймання - передачі природного газу №1_11-БГр-ОГП від 30.11.2021);
- за період грудень 2021 року - 52 900,000 тис. м.куб. (комерційний акт приймання - передачі природного газу №1_12-БГр-ОГП від 31.12.2021);
- за період січень 2022 року - 62 990,000 тис. м.куб. (комерційний акт приймання - передачі природного газу №1_01-БГР-ОГП від 31.01.2022);
- за період лютий 2022 року - 46 400,000 тис. м.куб. (комерційний акт приймання - передачі природного тазу N1_02-БГР-ОГП від 28.02.2022);
- за період березень 2022 року - 62 000,000 тис. м.куб. (комерційний акт приймання - передачі природного газу N1_03-БГр-ОГП від 31.03.2022);
- за період квітень 2022 року - 31 450,000 тис. м.куб. (комерційний акт приймання - передачі природного газу N1_04-Бгр-ОГП від 30.04.2022).
Позивач ставить під сумнів достовірність даних, наданих Оператором ГРМ щодо обсягів фактично поставленого (розподіленого) природного газу і на підставі яких були визначені фінансові зобов'язання Позивача за отриманий від ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" для побутових споживачів (населення) природний газ.
Так, позивач посилається на те, що загальна кількість побутових споживачів м. Одеси та Одеської області, яким Позивач постачав природний газ, станом на 30.04.2022 складає 519118 осіб. ТОВ «ОДЕСАГ АЗ-ПОСТАЧАННЯ» на підставі наданої АТ «ОДЕСАГАЗ» інформації щодо обсягу спожитого газу, здійснює відповідні нарахування оплати за спожитий природний газ побутовим споживачам (населенню).
ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», зазначає, що, керуючись п. 23 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, в зв'язку із численними скаргами побутових споживачів природного газу, проведено вибіркову звірку інформації про обсяги розподіленого природного газу на об'єкти побутових споживачів за даними Оператора ГРМ - АТ «ОДЕСАГАЗ», що надаються безпосередньо споживачам у додатках в мережі Інтернет, офіційних відповідях на звернення громадян із наданням-підтверджуючих довідок про обсяги розподіленого газу та від'ємні коригування обсягів за попередні періоди.
За посиланнями позивача, така інформація надходила до Позивача в численних зверненнях побутових споживачів із наданням А Т «ОДЕСАГАЗ» відповідних підтверджень коригування обсягів таким споживачам (довідками). В ході перевірки встановлено суттєві розбіжності в даних, зокрема, наведено в позовній заяві розбіжності які були виявлені по деяким конкретним споживачам природного газу, навівши таблицю розбіжностей (а.с. 7 т. 1).
Як видно з наведених у позовній заяві таблиць, має місце різниця між показниками лічильника споживачів, по яких здійснено перевірку, та показниками лічильника, наданими відповідачем, а також розбіжність в нарахуванні до сплати вартості природного газу по споживачам. Обсяг споживання за даними відповідача є більшим, аніж за даними позивача, що, за твердженням останнього, змушує його брати на себе безпідставно збільшені зобов'язання щодо сплати вартості визначених відповідачем обсягів природного газу та завдає збитків у розмірі вартості різниці об'ємів природного газу.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовом, яким просить:
- визнати неправомірними дії Акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" щодо надання, починаючи з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року, недостовірних даних про обсяги природного газу, спожиті побутовими споживачами;
- зобов'язати Акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" здійснити перерахунок обсягів фактично спожитого побутовими споживачами природного газу, починаючи з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року.
За результатами проведення судової експертизи у даній справи, експертами зроблено наступні висновки:
1. За результатами дослідження в межах наданих документів та компетенції експерта-економіста, документально підтверджується обсяг поставленого ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” в адресу ТОВ “Одесагаз-Постачання” природного газу у період з 01.05.2021 по 30.04.2022 за Рамковими договорами купівлі-продажу природного газу №1рд-ОГП від 28.04.2021 та № 2рд_БГр-ОГП від 01.11.2021 у розмірі 390880 тис. куб. м на загальну суму 2 978 563 600 грн, в т.ч. ПДВ - 496 427 266,65 грн. Документально підтвердити об'єм розподіленого (реалізованого) відповідачем- АТ “Одесагаз” природного газу побутовим споживачам позивача - ТОВ “Одесагаз-Постачання”, в яких встановлено індивідуальні лічильники, за період з 01.05.2021 по 30.04.2022 та в яких обсягах помісячно, не видається за можливе з причин, наведених в дослідницькій частині.
2. За результатами дослідження в межах наданих документів та компетенції експерта-економіста, документально підтвердити (помісячно) визначення відповідачем- АТ “Одесагаз” обсягів розподіленого природного газу за період з 01.05.2021 по 30.04.2022 з врахуванням Методики приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом міністерства палива та енергетики України від 26.02.2004 № 116, не видається за можливе.
Вирішення другої частини питання: “чи правильно здійснено визначення таких обсягів у відповідності до вказаної Методики при обліку природного газу, розподіленого побутовим споживачам, в яких встановлені індивідуальні лічильники?” не відносить до компетенції експерта-економіста.
3. За результатами дослідження в межах наданих документів та компетенції експерта-економіста, документально підтвердити застосування відповідачем - АТ “Одесагаз” норм споживання природного газу для побутових споживачів, у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки, передбачених постановою КМУ від 08.06.1996 № 619 “Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників” (в редакції постанови КМУ від 06.08.2014 № 409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування”) та в яких обсягах за період з 01.05.2021 по 30.04.2022 помісячно, не видається за можливе.
Розглянувши позовні вимоги, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2015 року між Публічним акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ», м. Одеса (газорозподільне підприємство), що здійснює діяльність на підставі ліцензії № 295532, та Товариством з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ, м. Одеса (замовник) було укладено договір на розподіл природного газу № 02-15-Н, за яким газорозподільне підприємство зобов'язалось надати замовнику послугу з транспортування природного газу розподільними мережами до межі балансової належності об'єктів споживачів замовника (далі пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а замовник зобов'язався сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами договору (пункти 2.1-2.2 договору на розподіл природного газу).
Пунктом 3.2 договору на розподіл природного газу визначено, що облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за № 67/11941 та для споживачів-населення за Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246.
Обсяг протранспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між Замовником, відповідним споживачем та Газорозподільним підприємством (п. 3.3 договору на розподіл природного газу).
До обов'язків газорозподільного підприємства у п. 6.1. договору на розподіл природного газу віднесено, зокрема: забезпечення транспортування природного газу ГРМ до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором та погоджених оператором, за умови дотримання дисципліни відбору природного газу та розрахунків замовника за надані газорозподільним підприємством послуги; складення та надання на погодження замовникові акту наданих послуг; забезпечення за підсумками розрахункового періоду формування обсягу газу по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є замовником, та не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надавати зазначеному замовникові персоніфіковані дані про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу по кожному споживачу цього замовника. При цьому, за окремим письмовим запитом замовника по конкретному споживачу щодо уточнення даних або інформації (покази вузла обліку тощо) про обсяг споживання газу надати відповідну письмову відповідь протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Тобто, відповідно до приписів укладеного між сторонами договору, відповідач у даній справі, як оператор газорозподільних систем, здійснює облік спожитого природного газу, зокрема, визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а позивач у даній справі, як постачальник із спеціальними обов'язками, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню.
При цьому, позовні вимоги в даному випадку ґрунтуються на твердженні позивача про те, що відповідач передає йому недостовірні дані про обсяги природного газу, спожитого побутовими споживачами, та просить визнати такі дії Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» неправомірними.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про ринок природного газу» права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.
Порядок комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу, визначається Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ), затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494.
Так, відповідно до п. 1 глави 1 Розділу IX Кодексу ГРМ комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об'єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб'єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, оператора ГТС), та об'єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.
Згідно із абз. 1 п. 2 глави 1 Розділу IX Кодексу ГРМ порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.
Фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках (п. 3 глави 1 Розділу IX Кодексу ГРМ).
Згідно з п. 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому, оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань.
Відповідно до п. 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об'єм спожитого (розподіленого) природного газу по об'єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання.
Згідно з п. 4 цієї глави, побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до оператора ГТС з метою її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу (алокація) є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (п. 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ).
Приписами п. 23 розділу III Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 передбачено, що розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Порядок визначення об'єму (обсягу) газу та планові величини середньомісячного споживання (якщо по них будуть здійснюватися розрахунки) визначаються в заяві-приєднанні.
Якщо об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу буде визначатись за плановими величинами середньомісячного споживання, постачальник зобов'язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об'єму (обсягу) споживання природного газу з даними оператора ГРМ та здійснювати відповідний перерахунок споживачу. За відхилення нарахованих сум за плановими величинами та фактичним споживанням за даними оператора ГРМ пеня не стягується.
Відповідно до п. 4.4. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2500, б'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається одним із нижченаведених способів: 1) за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора газотранспортної системи та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу; 2) або за плановими величинами середньомісячного споживання газу в опалювальний або міжопалювальний період.
Якщо об'єми (обсяги) постачання та споживання природного газу будуть визначатись за плановими величинами, постачальник зобов'язується не рідше одного разу на шість місяців здійснювати звіряння фактичного об'єму (обсягу) споживання природного газу за даними оператора ГРМ та проводити відповідний перерахунок споживачу.
Отже, законодавцем чітко визначений порядок обліку спожитого побутовими споживачами природного газу, а саме, за загальним правилом облік здійснюється на підставі даних комерційних вузлів обліку, при цьому, на побутового споживача покладений обов'язок щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
Також законодавцем визначено винятки з вказаного правила, а саме:
- коли побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу фактичний об'єм спожитого (розподіленого) природного газу по об'єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання;
- коли побутовий споживач до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, не передав оператору ГРМ показання лічильника газу фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу (алокація) по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог Кодексу.
При цьому законодавцем також передбачено, що якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Тобто, у вказаній ситуації оператор ГРМ фактично наділений правом коригування обсягів спожитого газу за об'єктами побутових споживачів.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає про безпідставне завищення відповідачем обсягів спожитого природного газу споживачами, яким встановлено газові лічильники, що має наслідком безпідставно збільшене зобов'язання позивача щодо сплати за куплений природний газ. Разом з тим, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів завищення відповідачем обсягів споживання природного газу побутовими споживачами.
Так, по-перше, згідно з п. 3.4 договору на розподіл природного газу акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є замовником, у зазначений термін формує газорозподільне підприємство та передає його на погодження замовникові. При наявності розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних газорозподільного підприємства.
Суд зауважує, що до матеріалів справи не надано актів про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу.
Крім того, відповідно до 4.6 договору на розподіл природного газу послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між газорозподільним підприємством та замовником актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначеного відповідно до розділу ІІІ договору.
В свою чергу, пунктом 4.8. договору на розподіл природного газу визначено, що замовник протягом двох днів з дня одержання акту наданих послуг зобов'язується повернути газорозподільному підприємству один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг. У випадку відмови від підписання акту наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до законодавства. До вирішення спірних питань обсяг протранспортованого природного газу та сума для оплати наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ установлюються відповідно до даних газорозподільного підприємства.
Так, в матеріалах справи взагалі відсутні відповідні акти, зауваження до них тощо, які б могли бути належними доказами обсягу наданих відповідачем послуг з розподілу природного газу на виконання умов договору від 30.06.2015 року про розподіл природного газу №02-15-Н, та в яких було б вказано обсяг розподіленого оператором ГРМ природного газу щомісячно, за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2022 року.
Отже, матеріали справи не містять будь-яких належних доказів на підтвердження об'єму протранспортованого відповідачем та спожитого побутовими споживачами природного газу, що було відправною точкою при вирішенні питання щодо неправомірного збільшення/зменшення/коригування його об'ємів відповідачем при здійсненні його обов'язку щодо обліку такого газу.
Також позивачем будь-якими доказами по справі не доведено неправомірності дій Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» при визначенні обсягів споживання газу особами, у яких не встановлені лічильники газу, в тому числі, у чому саме полягає відповідне порушення (зокрема, у які періоди з 01.10.2018 року відповідачем застосовано норми споживання із порушенням та в яких розмірах).
Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ, вважаючи неправомірними нарахування обсягів відповідачем щодо побутових споживачів за період з 01.05.2021 по 30.04.2022, наводить лише інформацію щодо звернень та скарг споживачів та ставить під сумнів достовірність даних, наданих Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» як оператором ГРМ, щодо обсягів фактично поставленого природного газу, підтверджуючи власну позицію наведенням у позові таблицею, в якій наводиться інформація про наявність різниці між показниками лічильника споживачів, по яких здійснено перевірку, та показниками лічильника, наданими відповідачем.
Крім того, результатами проведення судової експертизи в даній справі, доводи позивача, визначені ним в якості підстави позовних вимог також не підтверджено.
Тобто, у даному випадку, документально не засвідчено об'єм розподіленого природного газу побутовим споживачам в загальному плані за спірний період.При цьому, вказаним експертним висновком лише визнано, що обсяг поставленого ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” в адресу ТОВ “Одесагаз-Постачання” природного газу у період з 01.05.2021 по 30.04.2022 за Рамковими договорами купівлі-продажу природного газу №1рд-ОГП від 28.04.2021 та № 2рд_БГр-ОГП від 01.11.2021 у розмірі 390880 тис. куб. м на загальну суму 2 978 563 600 грн, в т.ч. ПДВ - 496 427 266,65 грн, що у даному випадку не є обставиною, яка дає підстави вважати, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При цьом позивач фактично не був позбавлений права належним чином довести обставини, на які він посилається, з огляду на таке.
Відповідно до п. 18 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 постачальник має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до комерційних вузлів обліку природного газу, що встановлені на об'єктах газоспоживання споживача, для звірки даних фактичного споживання природного газу.
Згідно із п. 6.1. Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2500 постачальник має право, зокрема, безперешкодного доступу до лічильників газу споживача для перевірки показань фактично використаних споживачем обсягів природного газу; проводити разом зі споживачем звіряння фактично використаних обсягів природного газу з підписанням відповідного акту.
Крім того, відповідно до глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.
Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.
З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» укладено договір транспортування природного газу № 1910000191, відповідно до п. 2.2 якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Одесагаз-Постачання» надається доступ до інформаційної платформи оператора ГТС.
Отже, позивач має доступ до інформаційної платформи та статус користувача платформи, що надає можливість позивачу отримувати інформацію щодо обсягів спожитого природного газу споживачами у відповідні календарні періоди з електронної платформи в мережі Інтернет.
З вказаного вбачається, що позивач фактично наділений повноваженнями контролювати обсяги фактично поставленого ним природного газу, зокрема шляхом доступу до лічильників газу споживача для перевірки показань фактично використаних споживачем обсягів природного газу, а також порівняння вказаних показників із інформацією, що міститься на відповідній платформі, при цьому, колегія суддів наголошує, що уразі виявлення невідповідності обсягів фактично спожитого газу та даних, що були передані оператором ГРМ, тобто позивач мав належним чином зафіксувати такий факт, зокрема, скласти акт огляду лічильника конкретного споживача, акт невідповідності даних лічильника даним, що містяться на інформаційній платформі/даним переданим оператором ГРМ, тощо.
Тобто, позивач мав належним чином зафіксувати кожний конкретний факт невідповідності обсягу фактично поставленого/протранспортованого/спожитого природного газу обсягу газу, який було передано йому відповідачем, разом з тим, вказаного належним чином зроблено не було, належні докази на підтвердження таких фактів відсутні, що виключає можливість задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06 березня 2024 р.
Суддя В.В. Литвинова