19 лютого 2024 року Справа № 915/1253/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,
за участю представників учасників справи
від позивача: Горбач А.М. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” (03065, м.Київ, просп. Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний код 42795490)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтервікон” (54008, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 167, кв. 31, ідентифікаційний код 32004053)
про: стягнення 486259,20 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №ТОВВИХ-23-9925 від 24.07.2023 (вх. № 10480/23), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтервікон” пеню у розмірі 351187,20 грн та штраф у розмірі 135072,00 грн.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про закупівлю послуги № 2009000087 від 16.09.2020 в частині своєчасного виконання відповідачем підрядних робіт.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1253/23 та визначено головуючим у справі суддю Адаховську В.С.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2023 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 26.09.2023 о 13:30; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
04.09.2023 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 01.09.2023 (вх. № 11475/23) про продовження процесуального строку, в якій товариство просить продовжити встановлений йому строк для подання відзиву та доказів, що був встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження у цій справі на аналогічний період з часу отримання позовної заяви відповідачем до 11.09.2023.
Від відповідача до суду надійшло клопотання, сформоване в системі “Електронний суд” 20.09.2023, в якій товариство просить розглянути заяву про продовження процесуального строку на подачу відзиву та продовжити його до 26.09.2023.
Ухвалою суду від 25.09.2023 задоволено заяву позивача про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у даній справі та постановлено проводити засідання, призначене на 26.09.2023 о 13:30, та усі наступні засідання у даній справі за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що у період часу визначеного для проведення розгляду справи, з урахуванням затримки розгляду попередньої справи, з 13:49 по 14:24 у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 26.09.2023 не відбулось.
Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву, сформованому в системі “Електронний суд” 26.09.2023 (вх. № 12638/23 від 26.09.2023), заперечує проти задоволення позову та зазначає, що:
- вина відповідача у невчасному виконанні договору відсутня, оскільки надання послуг виконавцем протягом строку дії договору було неможливе у зв'язку з настанням умов, за яких надання послуг заборонено та/або не рекомендовано діючими нормативними, галузевими документами, державними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких послуг; право зупинення надання послуг сторонами договору передбачено п. 6.8 останнього. Про такі обставини (несприятливі погодні умови) та необхідність зупинення послуг виконавець повідомляв замовника, в тому числі листом № 80 від 18.11.2020;
- протягом строку дії договору та після нього виконавець перебував в умовах непереборної сили - епідемії COVID-19, коли працівники останнього безперервно хворіли та перебували на самоізоляції, що унеможливлювало надання послуг останнім, а з 24.02.2022 умовами форс-мажору стало проведення воєнних дій на території України, про що виконавець повідомив замовника листом № 041 від 24.02.2022, а в свою чергу замовник направив підряднику аналогічного змісту лист № ТОВВИХ-22-2678 від 05.03.2022;
- починаючи з 24.02.2022 відповідач не міг здійснювати послуги на території громади Ізумського району (раніше Балаклійського), Куп'янського району Харківської області, які є місцем надання послуг відповідно до п. 4.3. Договору та які зазначені в Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блоковані) станом на 25.04.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, тому відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставинами, за яку жодна із сторін не відповідає;
- позивачем до розрахунку включені періоди неможливості виконання зобов'язань не з вини відповідача, а також період окупації Харківської області та нарахування пені за 35 днів після припинення зобов'язання;
- позивач при розрахунку пені застосував умови п. 10.2. Договору без врахування ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, - не обмежив суму нарахувань подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
Крім того, відповідач у відзиві зазначив, що орієнтований розрахунок судових витрат відповідача складає 20000,00 грн (надання правової допомоги, інші судові витрати).
Від позивача на адресу електронної пошти суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 12980/23 від 02.10.2023), в яких позивач вважає, що оскільки строк для подання відзиву сплинув, то правові підстави для прийняття відзиву до розгляду - відсутні. Стосовно зазначених у відзиві тверджень відповідача заперечує та вказує, що:
- вказані відповідачем твердження щодо неможливості приступити до виконання робіт у зв'язку з несприятливими погодними умовами не спростовують обов'язку відповідача виконати умови договору - надати послуги, до виконання яких відповідач так і не приступив;
- відповідачем не надано доказів надіслання та вручення позивачу листа № 80 від 18.11.2020, на який посилається у відзиві відповідач;
- відповідачем не надано доказів складання відповідно до п. 6.8 договору актів про зупинення надання послуг;
- відповідач мав можливість ознайомитись із умовами та строками договору №2009000087 від 16.09.2020 та розрахувати як власні можливості, так і погодні умови для виконання прийнятих на себе зобов'язань ще за три місяці до його укладання, оскільки процедура публічної закупівлі була оприлюднена 24.06.2020;
- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, і при їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку виконання господарського зобов'язання;
- в порушення вимог пунктів 8.2 та 8.3 договору від 16.09.2020 № 2009000087 відповідачем у строк 10 календарних днів від початку настання обставин непереборної сили (форс-мажору) не повідомлено позивача про настання таких обставин з наданням відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України;
- посилання відповідача на лист № 041 від 24.02.2022, яким на його думку повідомлено позивача про настання форс-мажорних обставин з 24.02.2022 є необґрунтованим, оскільки останнім днем виконання робіт за умовами договору та додаткової угоди було 01.10.2021;
- не погоджується з наданим відповідачем орієнтовним розрахунком судових витрат у розмірі 20000,00 грн, оскільки даний спір не відноситься до категорії високої або середньої складності.
Заперечень на відповідь на відзив відповідачем до суду надано не було.
Ухвалою суду від 16.10.2023 призначено підготовче засідання на 30.10.2023 о 10:30.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що у період часу визначеного для проведення розгляду справи, з урахуванням затримки розгляду попередньої справи, з 11:05 по 12:53 у Миколаївській області була оголошена повітряна тривога, судове засідання у справі 30.10.2023 не відбулось.
Ухвалою суду від 03.11.2023 призначено у даній справі підготовче засідання на 20.11.2023 о 15:00.
20.11.2023 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Ухвалою суду від 20.12.2023 призначено у даній справі підготовче засідання на 25.12.2023 о 14:00.
25.12.2023 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Ухвалою суду від 12.01.2024 призначено підготовче засідання на 18.01.2024 о 15:00.
Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі, сформована в системі “Електронний суд” 18.01.2024 (вх. № 729/24 від 18.01.2024), в якій зазначає, що заперечує проти позовних вимог та просить провести підготовче засідання, призначене на 18.01.2024, без його участі.
Ухвалою суду від 18.01.2024, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 лютого 2024 року о 14:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 26.01.2024.
Також, протокольною ухвалою від 18.01.2024 суд задовольнив заяву відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву.
19.02.2024 в судове засідання з'явився в режимі відеоконференції повноважений представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача правом участі у судовому засіданні не скористався, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Судом також враховано, що явка представників учасників справи не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі, зокрема повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.
На підставі ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), 19.02.2024 за результатами розгляду даної справи, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
За результатами проведення процедури публічної закупівлі № UA-2020-06-24-007935-а, 16.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтервікон” (виконавець) укладено договір № 2009000087 (далі - Договір) про закупівлю послуги, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток № 1), Договірної ціни (Додаток №2) та Графіка надання послуг (Додаток № 3), які є невід'ємною частиною Договору, на свій ризик надати за завданням замовника, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити наступні послуги: Фарбування та скління (Відновлення лако-фарбового покриття запірної арматури) (далі - послуги) (пункт 1.1. Договору).
Загальна вартість наданих послуг за цим Договором згідно із Договірною ціною (Додаток № 2) і становить: 1929600,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 321600,00 грн (пункт 3.1 Договору).
Відповідно до п. 3.3. Договору оплата за цим Договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30 календарних днів, але не раніше ніж через 20 календарних днів з моменту прийняття послуг, що підтверджується актами приймання наданих послуг та довідками про вартість наданих послуг, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця суму вартості прийнятих послуг. При складанні актів приймання наданих послуг та довідок про вартість наданих послуг використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3.
Згідно із пунктом 4.1. Договору виконавець зобов'язується надати послуги до 01.10.2021 з дати підписання Договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток № 3), що додається до цього Договору та є невід'ємною його частиною.
Відповідно до пункту 4.2. Договору датою закінчення наданих виконавцем послуг вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього Договору. Надання послуг може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
Пунктом 4.3. Договору визначено місце надання послуг - об'єкти: ЛЧ МГ Харківського ЛВУМГ (далі - об'єкти): Харківське ЛВУМГ:
- МГ Новопсков-Шебелинка 166 км кранові вузли №205, №207, які розташовані в районі населеного пункту с. Довгалівка Балаклійського району Харківської області;
- МГ Новопсков-Шебелинка 168,4 км кранові вузли №206, №208, які розташовані в районі населеного пункту с. Залиман Балаклійського району Харківської області;
- МГ Новопсков-Шебелинка 182,9 км крановий вузол №209, який розташований в районі населеного пункту с. Нова Гусарівка Балаклійського району Харківської області;
- МГ Новопсков-Шебелинка 123,7 км кранові вузли №198, №200, які розташовані в районі населеного пункту с. Лісна Стійка Куп'янського району Харківської області;
- МГ Новопсков-Шебелинка 122км кранові вузли №197, №199, які розташовані в районі населеного пункту с. Новоплатонівка Куп'янського району Харківської області;
- МГ Новопсков-Шебелинка 157 км крановий вузол №203, який розташований в районі населеного пункту с. Веселе Балаклійського району Харківської області;
- МГ Союз 1355 км кранові вузли №45, №47, №49, які розташовані в районі населеного пункту с. Лісна Стінка Куп'янського району Харківської області;
- МГ Союз 1356 км камера запуску очисного пристрою, кранові вузли № 50, № 1с, № 2с, № Зо, № 80, № 85, № 84, № 84б, № 90, № 91, № 92, № 93, № 94 та допоміжне обладнання, які розташовані в районі населеного пункту с. Лісна Стінка Куп'янського району Харківської області;
- MГ Союз 1354 км кранові вузли №44, №46, №48, які розташовані в районі населеного пункту с. Новоплатонівка Куп'янського району Харківської області;
- МГ Союз 1352 км кранові вузли №Б, які розташовані в районі населеного пункту с. Новоплатонівка Куп'янського району Харківської області.
Згідно із пунктом 5.1. Договору передача наданих послуг виконавцем і прийняття їх замовником, після їх закінчення, здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом приймання наданих послуг та довідкою про вартість наданих послуг. Послуги вважаються наданими з моменту підписання акту приймання наданих послуг.
Відповідно до п. 5.2. Договору акт приймання наданих послуг та довідку про вартість наданих послуг готує виконавець і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.
Згідно з п. 6.4 Договору послуги та матеріальні ресурси, що використовується для їх надання повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, Технічним, якісним та кількісним характеристикам (Додаток № 1) та Договору.
Відповідно до п. 6.8. Договору сторони залишають за собою право зупинити надання послуг в межах строку дії цього Договору на підставі письмового звернення виконавця або замовника про настання умов, за яких надання послуг заборонено та/або не рекомендовано діючими нормативними, галузевими документами, державними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких послуг.
У пункті 6.9. Договору зазначено, що у випадку зупинки надання послуг на підставі причин наведених у п. 6.8 сторони складають акт про зупинку надання послуг.
Пунктом 6.10. Договору визначено, що у випадку зупинки послуг, загальний строк надання послуг продовжується на термін, еквівалентний такій зупинці в межах строку дії цього Договору.
Пунктом 6.11. Договору визначено, що для надання послуг виконавець повинен забезпечити робочу силу в потрібній кількості та відповідної кваліфікації.
У пункті 6.15. Договору зазначено, що виконавець, у письмовій формі за 5 (п'ять) робочих днів інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення надання послуг за незалежних від нього обставин. Замовник зобов'язаний виконати необхідні заходи для усунення цих обставин.
Виконавець зобов'язаний: виконати якісно та у встановлені Графіком надання послуг строки послуг відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток № 1) та іншої нормативної документації (підпункт 7.3.1. пункту 7.3. Договору).
Відповідно до Графіку надання послуг (Додаток № 3 до Договору) граничні терміни надання послуг становлять:
- відновлення захисного лакофарбового покриття запірної арматури на МГ Новопсков-Шебелинка 166 км кранові вузли № 205, № 207, які розташовані в районі населеного пункту с. Довгалівка Балаклійського району Харківської області в межах обслуговування Харківського ЛВУМГ - 01.10.2021;
- відновлення захисного лакофарбового покриття запірної арматури па МГ Новопсков-Шебелинка 168,4 км кранові вузли № 206, № 208, які розташовані в районі населеного пункту с. Залиман Балаклійського району Харківської області в межах обслуговування Харківського ЛВУМГ - 01.10.2021;
- відновлення захисного лакофарбового покриття запірної арматури на МГ Новопсков-Шебелинка 182,9 км крановий вузол № 209, який розташований в районі населеного пункту с. Нова Гусарівка Балаклійського району Харківської області в межах обслуговування Харківського ЛВУМГ - 01.10.2021;
- відновлення захисного лакофарбового покриття запірної арматури на МГ Новопсков-Шебелинка 123,7 км кранові вузли № 198, № 200, які розташовані в районі населеного пункту с. Лісна Стінка Куп'янського району Харківської області в межах обслуговування Харківського ЛВУМГ - 01.10.2021;
- відновлення захисного лакофарбового покриття запірної арматури на МГ Новопсков-Шебелинка 122 км кранові вузли № 197, № 199, які розташовані в районі населеного пункту с. Новоплатонівка Балаклійського району Харківської області в межах обслуговування Харківського ЛВУМГ - 01.10.2021;
- відновлення захисного лакофарбового покриття запірної арматури на МГ Новопсков-Шебелинка 157 км крановий вузол № 203, який розташований в районі населеного пункту с. Веселе Балаклійського району Харківської області в межах обслуговування Харківського ЛВУМГ - 01.10.2021;
- відновлення захисного лакофарбового покриття запірної арматури на МГ Союз 1355 км кранові вузли № 45, № 47, № 49, які розташовані в районі населеного пункту с. Лісна Стінка Куп'янського району Харківської області в межах обслуговування Харківського ЛВУМГ - 01.10.2021;
- відновлення захисного лакофарбового покриття запірної арматури на МГ Союз 1356 км камера запуску очисного пристрою, кранові вузли № 50, № 1с, № 2с, № 3с, № 80, № 85, № 84, № 84б, № 90, № 91, № 92, №93, № 94 та допоміжне обладнання, які розташовані в районі населеного пункту с. Лісна Стінка Куп'янського району Харківської області в межах обслуговування Харківського ЛВУМГ - 01.10.2021;
- відновлення захисного лакофарбового покриття запірної арматури на МГ Союз 1354 км кранові вузли № 44, № 46, № 48, які розташовані в районі населеного пункту с. Новоплатонівка Куп'янського району Харківської області в межах обслуговування Харківського ЛВУМГ - 01.10.2021;
- відновлення захисного лакофарбового покриття запірної арматури на МГ Союз 1352 км кранові вузли № Б, які розташовані в районі населеного пункту с. Новоплатонівка Куп'янського району Харківської області в межах обслуговування Харківського ЛВУМГ - 01.10.2021.
Відповідальність сторін погоджено у розділі 10 Договору.
Так, згідно з п. 10.1. Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Пунктом 10.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного надання послуг, передбачених Графіком надання послуг (Додаток № 3), до виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості наданих послуг, за кожен день прострочення надання послуг, а при порушенні строку надання послуг більш ніж на 30 календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості ненаданих послуг.
Виплата штрафних санкцій, передбачених цим договором, не звільняє виконавця від обов'язку з надання невиконаного або виконаного неналежним чином обов'язку (виконання у натурі) (пункт 10.4. Договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.10.2021 з дати підписання. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків до їх повного надання (пункт 11.1. Договору).
Враховуючи те, що відповідач (виконавець) всупереч прийнятим на себе зобов'язанням, у строки, встановлені договором та передбачені графіком надання послуг, взагалі не надав послуг, позивач (замовник) у відповідності до п. 10.2. Договору нарахував штрафні санкції на загальну суму 486259,20 грн, з яких: пеня в розмірі 351187,20 грн та штраф в розмірі 135072,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у даній справі велося листування.
Так, 23.06.2021 відповідачем було складено листа №055, який адресований головному інженеру Харківського ЛВУМГ позивача, з приводу погодження перенесення запланованих робіт за Договором через несприятливі погодні умови, а саме: заплановані роботи у червні на суму 500000,00 грн перенести на липень 2021 року, заплановані роботи в ІІІ кварталі 2021 року перенести на: - липень 2021 року на суму 500000,00 грн, - серпень 2021 року на суму 800000,00 грн, - вересень 2021 року на суму 629600,00 грн.
01.09.2021 відповідачем було складено листа №092, який адресований головному інженеру Харківського ЛВУМГ позивача, з приводу надання допуску на виконання послуг за договором № 2009000087 від 16.09.2020.
Позивачем було направлено відповідачу листа №7102ВИХ-21-1503 від 06.10.2021, у якому зазначено, що станом на 06.10.2021 виконавець не виконав роботи відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим позивач буде вимушений відповідно до п. 10.2. Договору нарахувати пеню та штраф. Крім того позивач вимагав терміново приступити до виконання робіт за Договором.
26.10.2021 відповідачем було складено листа №122, адресованого головному інженеру Харківського ЛВУМГ позивача, в якому повідомив останнього, що через епідемію COVID-19 строк виконання робіт відсувається, однак відповідач гарантує повне виконання всіх взятих на себе за Договором зобов'язань, у тому числі й після 31.10.2021.
Позивач стверджує, що направив на адресу відповідача претензію №2 (ТОВВИХ-21-13925) від 09.12.2021, якою повідомляв останнього про необхідність сплати суми пені та штрафу за ненадання послуг, не надавши до позовної заяви доказів направлення вказаної претензії відповідачу.
Заперечень фактів отримання зазначених листів та претензії сторонами не надано.
Матеріали справи також містять складений позивачем лист №ТОВВИХ-22-2648 від 05.03.2022, в якому останній повідомляє “керівника підприємства” про настання з 24.02.2022 обставин непереборної сили, що унеможливлюють виконання товариством зобов'язань, проте з листа неможливо ідентифікувати на адресу якого підприємства було адресовано вказаний лист.
Також відповідачем до відзиву надано копію листа № 080 від 18.11.2020, адресованого начальнику Харківського ЛВУМГ позивача, в якому просив призупинити роботи за Договором у зв'язку з настанням несприятливих погодних умов та копію листа № 008 від 24.02.2022, адресованого заступнику головного інженера з експлуатації (східний регіон) позивача, в якому відповідач повідомляє адресата про дію обставин форс-мажору з 24.02.2022 (ведення в Україні військового стану). Проте відповідач не надає доказів направлення вказаних листів позивачу, а останній заперечує щодо їх отримання.
Оскільки зазначені в претензії сума штрафу та пені відповідачем у добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся з цим позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і та справедливості (ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
За змістом ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується факт того, що відповідачем не було надано послуг за Договором на загальну суму 1929600,00 грн.
За приписами ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов'язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання як закінчення строку дії договору.
Тобто, зобов'язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.
У постанові від 19.03.2019 по справі 916/626/18 Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов'язання, як закінчення строку дії договору. Тобто, зобов'язання, невиконане належним чином продовжує існувати не зважаючи на закінчення строку дії договору. Аналогічний висновок міститься в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №910/9072/17.
З огляду на викладені вище положення законодавства, зобов'язання, яке існувало на момент дії договору, однак, залишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що строк дії договору закінчився.
Аналогічну правову позицію викладено також у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/123/17 та від 04.05.2018 у справі № 927/333/17.
Отже, у відповідача існувало зобов'язання з надання послуг навіть після 31.10.2021, тобто після закінчення строку договору, а у позивача існував обов'язок прийняти та оплатити такі послуги, адже закінчення строку договору не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін.
Тому щодо наявності у відповідача зобов'язань зі сплати пені та штрафу за порушення строків виконання робіт, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У розумінні ст. 230 ГК України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як було встановлено вище, умовами Договору було передбачено, що граничний термін надання послуг - 01.10.2021.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що всупереч умовам Договору у встановлені строки виконавець не виконав свої зобов'язання на загальну суму 1929600,00 грн.
Згідно з умовами п. 10.2. Договору у випадку несвоєчасного надання послуг, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), до виконавця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості наданих послуг, за кожен день прострочення надання послуг, а при порушенні строку надання послуг більш ніж на 30 календарних днів виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості ненаданих послуг.
Підпунктом 11.1. Договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.10.2021. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Припинення строку договору не свідчить ані про припинення договору, ані про припинення зобов'язань за договором, а тому не означає звільнення боржника від виконання обов'язку в натурі, кредитор має право вимагати виконання обов'язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов'язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання у договорі (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 910/2153/17).
Тому посилання відповідача на те, що пеня та штрафні санкції не могли бути нараховані після закінчення строку дії договору є хибними та такими, що суперечать умовам Договору, нормам закону та судовій практиці. А в свою чергу, позивачем було правомірно нараховано штрафні санкції за період і після закінчення строку дії договору, зокрема, нарахування пені та штрафу за ненадання послуг у строки, узгоджені добровільно сторонами в договорі не залежить взагалі від строку його дії.
Як вбачається з позовної заяви, позивач нарахував пеню в загальній сумі 351187,20 грн, та штраф у розмірі 135072,00 грн, а саме:
- за період з 02.10.2021 по 01.04.2022 (182 дні прострочення) на вартість несвоєчасно наданих (ненаданих) послуг 1929600,00 грн, сума пені становить 351187,20 грн (1929600,00 х 182 дні х 0,1%);
- за період з 02.10.2021 по 01.04.2022 (182 дні прострочення) на вартість несвоєчасно наданих (ненаданих) послуг 1929600,00 грн, сума штрафу становить 135072,00 грн (1929600,00 х 7%).
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та штрафу і встановлено, що він є обґрунтованим, виконаним з дотриманням вимог законодавства та арифметично правильним.
Також позивачем були враховані положення ч. 6 ст. 232 ГК України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, бо вони нараховувались за кожним окремим строком щодо кожного об'єкту.
Суд не бере до уваги твердження відповідача, що позивач при розрахунку пені застосував умови п. 10.2. Договору без врахування ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, - не обмежив суму нарахувань подвійною обліковою ставкою Національного банку України, оскільки п. 10.2. Договору передбачає відповідальність за несвоєчасне виконання не грошового зобов'язання.
Щодо доводів відповідача про зупинення надання послуг за Договором, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, відповідно до п. 6.8. Договору сторони залишають за собою право зупинити надання послуг в межах строку дії цього договору на підставі письмового звернення виконавця або замовника про настання умов, за яких надання послуг заборонено та або не рекомендовано діючими нормативними, галузевими документами, державними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких послуг.
Відповідно до п. 6.9. Договору у випадку зупинки надання послуг на підставі причин, наведених у п. 6.8. Договору сторони складають акт про зупинку надання послуг.
Згідно п. 6.10. Договору у випадку зупинки послуг, загальний строк надання послуг продовжується на термін еквівалентний такій зупинці в межах строку дії Договору.
Як вбачається із матеріалів справи і це не спростовано відповідачем, доказів складання сторонами актів про зупинку надання послуг з підстав, зазначених у п. 6.8. Договору, немає.
До того ж, відповідачем не надано доказів направлення зазначеного у відзиві листа №080 від 18.11.2020, адресованого начальнику Харківського ЛВУМГ позивача, щодо можливості призупинення робіт за Договором у зв'язку з настанням несприятливих погодних умов.
Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням позивача, що умови, за яких виконання робіт заборонено та або не рекомендовано діючими нормативними, галузевими документами, державними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких робіт, були відсутні, а у разі наявності цих умов у сторін не було потреби у зупиненні виконання робіт шляхом підписання зазначених актів.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтервікон” про стягнення пені у розмірі 351187,20 грн та штрафу у розмірі 135072,00 грн.
Щодо посилання відповідача на дію форс-мажорних обставин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (далі - COVID-19) з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин, дію якого, у зв'язку із погіршення епідемічної ситуації, спочатку продовжили постановою КМУ від 20.05.2020 №392, а потім постановою КМУ від 22.07.2020 р. № 641 разом з продовженням карантину запровадили посилені протиепідемічні заходи, та згодом постановою КМУ від 19.12.2020 №1236 встановили й обмежувальні протиепідемічні заходи.
Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 здійснив висновок про те, що непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
Таким чином, укладаючи 16.09.2020 договір № 2009000087 про закупівлю послуги, за результатами проведення процедури публічної закупівлі № UA-2020-06-24-007935-а, відповідач повинен був врахувати таку обставину як вже впроваджений на всій території України карантин у зв'язку із постійно зростаючою захворюваністю та погіршення епідемічної ситуації в країні.
Також, Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. У той же час суд повинен з'ясувати чи містять наведені у сертифікаті ТПП України обставини непереборної сили ознаки надзвичайності та невідворотності, що об'єктивно унеможливили належне виконання відповідачем свого обов'язку за договором. В свою чергу саме лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду, оскільки саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Посилання відповідача на військову агресію Російської федерації проти України, яка призвела до введення в Україні указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 воєнного стану, як обставину непереборної сили, через яку відповідач не зміг виконати зобов'язання щодо надання послуг за Договором, не заслуговують на увагу, оскільки виконання добровільно взятих на себе зобов'язань за Договором передбачалось у строк до 01.10.2021.
Відповідно до п. 8.2. Договору сторони протягом 10 календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.
Пунктом 8.3. Договору передбачено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не подання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Проте, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили не пізніше 10 календарних днів з моменту їх настання.
Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 ГПК України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Щодо посилання відповідача про припинення зобов'язання неможливістю його виконання з 24.02.2022.
Відповідач стверджує, що починаючи з 24.02.2022 не міг здійснювати послуги на території громади Ізумського району (раніше Балаклійського), Куп'янського району Харківської області, які є місцем надання послуг відповідно до п. 4.3. Договору та які зазначені в Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блоковані) станом на 25.04.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, тому відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставинами, за яку жодна із сторін не відповідає.
Проте, суд критично ставиться до вказаного твердження відповідача, оскільки, як вже зазначено судом, виконання добровільно взятих на себе зобов'язань за Договором передбачалось у строк до 01.10.2021, тобто ще до введення в Україні указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 воєнного стану.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судовий збір за подання позову підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтервікон” (54008, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 167, кв. 31, ідентифікаційний код 32004053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” (03065, м.Київ, просп. Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний код 42795490) пеню у розмірі 351187,20 грн, штраф у розмірі 135072,00 грн, а також 7293,89 грн судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення суду підписано 29.02.2024.
Суддя В.С. Адаховська