ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.02.2024Справа № 910/16549/23
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний Комфорт"
про стягнення 1 828 541,05 грн.
Суддя Борисенко І. І.
Секретар судового засідання Шилін Є. О.
представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", позивач) до Товариства з обмеженою відповід альністю "Столичний Комфорт" (далі - ТОВ "Столичний Комфорт", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1 828 541,05 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 7560953 від 15.09.2020 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленої позивачем теплової енергії у гарячій воді.
У позові КП "Київтеплоенерго" просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 1 489 337,94 грн., пеню в сумі 247 804,39 грн., інфляційну складову боргу в сумі 62 940,51 грн. та 3 % річних в сумі 28 458,21 грн., а всього - 1 828 541,05 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 120 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Ухвали суду про відкриття провадження у справі, а також про відкладення розгляду справи та призначення розгляду справи по суті були надіслані до електронного кабінету відповідача 13.11.2023, 07.12.20323, 19.01.2024, 16.02.2024 (відповідно), та того ж дня доставлені до електронного кабінету відповідача.
Проте, правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п'ятнадцятиденний з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, строк не скористався та заперечення на позов не подав.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 підготовче провадження у справі було закрите, призначений розгляд справи по суті.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не подав.
За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
У судовому засідання 27 лютого 2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.09.2020 між КП "Київтеплоенерго" (постачальник) та ТОВ "Столичний Комфорт" (споживач) був укладений договір № 7560953 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримувати її та оплачувати відповідно до умов, викладених в цьому договорі (п. 1.1).
Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.
Відповідно до п. 2.3.1 договору споживач зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2021, з подальшою його пролонгацією. При цьому, керуючись ст. 631 ЦК України сторони домовились про те, що дія цього договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 (п. 4.1, 4.2).
Додатком № 2 до договору сторони узгодили тарифи та порядок розрахунків, зокрема, споживач на розрахунковий рахунок постачальника щомісячно до 25 числа поточного місяця.
Також на підставі листів ТОВ "Столичний Комфорт" від 19.03.2021, від 08.07.2021, договір № 7560953 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.09.2020 неодноразово був продовжений, про що позивач листами від 08.09.2021 та від 18.11.2022 повідомляв відповідача.
Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору у період з 01.11.2022 по 01.03.2023 надав споживачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді на загальну суму 1 489 337,94 грн., що підтверджується актами приймання-передачі товарної продукції від 30.11.2022, від 31.12.2022, від 31.01.2023, від 28.02.2023, відомістю обліку споживання теплової енергії за вказаний період, нарядами на включення та відключення об'єкту теплоспоживання, копії яких містяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач, зі свого боку, зобов'язання з оплати послуг виконав неналежним чином, вартість поставленої теплової енергії у гарячі воді на вказану суму не сплатив. Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 1 489 337,94 грн.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, позовні вимоги в частині стягнення 1 489 337,94 грн. основного боргу за період з 01.11.2022 по 01.03.2023 підлягають задоволенню.
Також за прострочення зобов'язання позивач також просив стягнути з відповідача пеню у сумі 247 804,39 грн., нараховану за період з 11.12.2022 по 31.08.2023.
Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Як вбачається з п. 3.3 договору споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 247 804,39 грн., тобто у заявленій позивачем сумі.
Стосовно стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційної складової боргу в сумі 62 940,51 грн. та 3 % річних в сумі 28 458,21 грн. за період з 01.12.2022 по 31.08.2023, суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення матеріальних втрат, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних в сумі 28 458,21 грн. та інфляційна складова боргу в сумі 43 486,31 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки ним не враховано, що у період з 01.07.2023 по 31.08.2023 мала місце дефляція. З цих підстав, в решті частині вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 19 454,20 грн. - суд відмовляє.
За таких обставин, позовні вимоги КП "Київтеплоенерго" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний Комфорт" про стягнення 1 828 541,05 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний комфорт" (вул. Нижній Вал, буд. 17/8, офіс 6, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 33833708) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (площа Івана Франка, 5, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 40538421) основний борг у сумі 1 489 337 (один мільйон чотириста вісімдесят дев'ять тисяч триста тридцять сім) грн. 94 коп., пеню у сумі 247 804 (двісті сорок сім тисяч вісімсот чотири) грн. 39 коп., інфляційні втрати у сумі 43 486 (сорок три тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 31 коп., 3 % річних у сумі 28 458 (двадцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 27 136 (двадцять сім тисяч сто тридцять шість) грн. 31 коп.
У решті вимог - відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 6 березня 2024
Суддя Борисенко І. І.