ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.03.2024Справа № 910/16768/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» (08303, Київська обл., місто Бориспіль, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 14, КАБІНЕТ 405, Ідентифікаційний код юридичної особи 42255574)
до проАкціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) зобов'язання внести зміни
Представники:
від Позивача: Нестерова О.В. (представник на підставі ордеру);
від Відповідача: Лапій А.В. (представник на підставі довіреності);
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (надалі також - «Відповідач») про зобов'язання внести зміни.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для зобов'язання Акціонерного товариства «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» № 5575810 шляхом відображення (відновлення/збільшення) на особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» № 5575810 грошової суми у розмірі 957 048,00 грн. 00 коп. в якості попередньої оплати за майбутні перевезення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 року відкрито провадження у справі №910/16768/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 22.11.2023 року.
20.11.2023 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про витребування доказів.
21.11.2023 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до п'яти днів з 23.11.2023 року для надання відповіді на відзив; встановлено Відповідачу строк до п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень; клопотання позивача про витребування доказів залишено без розгляду; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 20.12.2023 року.
28.11.2023 року через систему "Електронний суд" від Позивача відповідь на відзив.
05.12.2023 року через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання заперечень.
11.12.2023 року через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшли заперечення.
Підготовче судове засідання, призначене на 20.12.2023 року не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 року призначено підготовче судове засідання на 10.01.2024 року.
У підготовче судове засідання 10.01.2024 року з'явились представники сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2024 року.
24.01.2024 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 21.02.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 06.03.2024 року.
В судовому засіданні 06 березня 2024 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні 06 березня 2024 року на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
25.02.2020 Перевізником - Акціонерне товариство «Українська залізниця» оприлюднено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір). (а.с.8-44)
Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом Договору є організація та здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому д міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника (далі - Послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Договір є публічним договором, за яким перевізник взяв на себе обов'язок здійснювати надання послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 договору та законодавства (пункт 1.5 Договору).
Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що передбачено п. 1.6 Договору.
Згідно з п. 1.7 Договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.
Товариством з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» подано Заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №42255574/2020-002 від 24.03.2020 року. (а.с.106)
Пунктом 1.9 Договору визначено, що перевізник, за результатом розгляду заяви (акцепту), направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП (кваліфікованого електронного підпису) про дату укладення договору, присвоєння Замовнику коду Замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером Договору з Замовником.
Відповідно до п. 1.10 Договору, договір є укладеним з дня надання Замовнику Перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. Договору.
Акціонерним товариством «Українська залізниця» направлено Позивачу повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 940-42255574/2020-002 від 24.03.2020 та присвоєно Замовнику коди: 1. відправника / одержувача: 4146; 2. платника 5575810 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером. (а.с.107)
Відповідно до п. 9.4 Договору зміни (доповнення) до Договору, Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на вебсайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.
Зміни до Договору поширюються на всіх осіб, що приєднались до Договору (абз. 2 п. 9.4 Договору).
Замовлення та / або отримання послуг та / або їх оплата за Договором засвідчує повну згоду Замовника з Договором та змінами до нього (абз. 4 п. 9.4 Договору).
Зокрема, договором передбачено надання послуги з перевезення, в процесі якої Перевізник зобов'язується доставити довірений Замовником : а.11: аж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а Замовник зобов'язується сплатити за послуги у передбаченому цим Договором порядку.
Згідно з п.п. 2.1.1 та 2.1.2 Договору Замовник зобов'язаний надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів (далі - Система планування перевезень) з проставлянням ознаки, що містить умови надання послуг за наявності; до початку навантаження здійснювати проставлення електронної заявки на подачу вантажних вагонів відповідно до плану перевезень, а для власних вагонів перевізника за три доби до дати навантаження.
Відповідно до пункту 2.1.4 Договору, Замовник послуг зобов'язується оплачувати Перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передплати за кодом платника. самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов Договору, при цьому, враховуючи обсяг запланованих перевезень, вагонообігу, термін перебування вагону за межами України та інших послуг Перевізника.
Згідно з п.2.1.5 Договору Замовник послуг зобов'язується відшкодовувати Перевізнику витрати, пов?язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника, інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http//uz-cargo.com/ та діє до його припинення (пункт 12.1 Договору).
Згідно з протоколом електронного аукціону № RCE001-UA-20220929-70993 від 03.10.2022 року Позивача визнано переможцем з продажу послуг з використання вагонів власності Акціонерного товариства «Українська залізниця» (1 вагон за 1 добу) 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда або маршрутна відправка 50 вагонів з однієї маршрутної станції навантаження (зерновози). (а.с.46)
19.11.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» зі станції Гадяч Південної залізниці на станцію призначення Мостиська-2 Львівської залізниці оформлено «маршрутний поїзд» згідно з протоколом електронного аукціону № RCE001-UA-20220929-70993 від 03.10.2022 року за ставкою аукціону - 2657,00 грн. без ПДВ за маршрутом станція Гадяч ім. Сергієнко (427007) - станція Мостиська-2 (373502), що підтверджується залізничними накладними №44811768, №44811792, №44811800, №44811826. (а.с.47-54, 161-168)
Відповідно до переліку №20221119 від 19.11.2022 року філії Єдиний розрахунковий центр перевезень Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» було стягнуто провізну плату з Позивача у розмірі 5 476 267 грн. 20 коп. з ПДВ. (а.с.55)
Листом №3800 від 18.11.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» просило Відповідача переадресувати вагони за відправкою №№44811768, 44811792, 44811800, 44811826 за старими документами на станцію призначення Чорноморськ-порт. (а.с.108)
На підставі наказу Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на переадресування №19494 від 19.11.2022 року здійснено переадресування вагонів по станції Гадяч ім. Сергієнко (427007) на станцію призначення Чорноморськ-порт екс (402103) за первинними перевізними документами, про що внесено відповідний запис до розділу 49 залізничних накладних, а саме «Вантаж переадресовано за наказом 19494 від 19.11.2022 на станції 427007 ст. Гадяч. Акт від 19.11.2022 року №1652 про Вагони переадресовано за наказом №19494). (а.с.110-116)
Відповідно до переліку №20221127 від 27.11.2022 року філії Єдиний розрахунковий центр перевезень Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» здійснено коригування сум нарахованих платежів, у зв'язку із переадресацією, та проведено повернення перебору провізної плати в розмірі 196 878,00 грн. з ПДВ та добір провізної плати в розмірі 10 451,60 грн. з ПДВ. (а.с.56)
18.10.2023 року Позивач надіслав на адресу Відповідача лист №1810 з вимогою повернути неправомірно надлишково стягнуті кошти у розмірі 1143464 грн. 40 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 18.10.2023, фіскального чеку, накладної, рекомендованого повідомлення про вручення 24.10.2023. (а.с.57-59)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що після переадресації провізна плата мала бути перерахована із урахуванням при розрахунку провізної плати ставки Vср - середньої швидкості Маршрутний або контейнерний поїзд через морські порти експортне для маршрутного або контейнерного поїзду - 320 км/доб., відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 № 5575810 з додатками (редакцію оприлюднено 27.10.2022, що вводиться в дію з 01.11.2022). Зазначене мало призвести до зменшення провізної плати у зв'язку із збільшенням середньої швидкості, і тим самим, коротшим терміном використання вагонів перевізника, що в свою чергу зменшує перевізну плату відповідно до формули наведеної в п. 3.2.1. Договору. За таких підстав, просить Суд зобов'язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» №5575810 шляхом відображення (відновлення/збільшення) на особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» № 5575810 грошової суми у розмірі 957 048 грн. 00 коп. в якості попередньої оплати за майбутні перевезення.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що переадресування здійснювалось за первинними документами, нових перевізних документів не оформлювалось, а тому при перевезенні вантажу застосовувалась середня швидкість перевезення 183 км/год на дату оформлення первинного перевізного документа. Крім того, заявив про застосування спеціального строку позовної давності до вимог Позивача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Частинами 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів (ст. 5 Статуту).
Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» зі станції Гадяч Південної залізниці на станцію призначення Мостиська-2 Львівської залізниці оформлено «маршрутний поїзд» згідно з протоколом електронного аукціону № RCE001-UA-20220929-70993 від 03.10.2022 року за ставкою аукціону - 2657,00 грн. без ПДВ за маршрутом станція Гадяч ім. Сергієнко (427007) - станція Мостиська-2 (373502), що підтверджується залізничними накладними №44811768, №44811792, №44811800, №44811826. (а.с.47-54, 161-168)
Відповідно до переліку №20221119 від 19.11.2022 року філії Єдиний розрахунковий центр перевезень Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» було стягнуто провізну плату з Позивача у розмірі 5 476 267,20 грн. з ПДВ. (а.с.55)
Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 затверджено Правила розрахунків за перевезення вантажів (далі - Правила), якими встановлено, що розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору (додаток 1), згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника (пункт 2.3).
Відповідно до п. 2.5 Правил платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.
Згідно з п. 2.6 Правил розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису). Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.
Листом №3800 від 18.11.2022 року Позивач просив Відповідача здійснити переадресування вантажу по старим документам по станції Гадяч ім. Сергієнко Південної залізниці за наступними реквізитами: станція призначення Чорноморськ порт. (а.с.108)
На підставі наказу Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на переадресування №19494 від 19.11.2022 року здійснено переадресування вагонів по станції Гадяч ім. Сергієнко (427007) на станцію призначення Чорноморськ-порт-експорт (402103) за первинними перевізними документами, про що внесено відповідний запис до розділу 49 залізничних накладних, а саме «Вантаж переадресовано за наказом 19494 від 19.11.2022 на станції 427007 ст. Гадяч. Акт від 19.11.2022 року №1652 про Вагони переадресовано за наказом №19494). (а.с.110-116)
Відповідно до переліку №20221127 від 27.11.2022 року філії Єдиний розрахунковий центр перевезень Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» здійснено коригування сум нарахованих платежів, у зв'язку із переадресацією, та проведено повернення перебору провізної плати в розмірі 196 878,00 грн. з ПДВ та добір провізної плати в розмірі 10 451,60 грн. з ПДВ. (а.с.56)
Як вбачається з п.51 залізничних накладних, 27.11.2022 року вантаж прибув на станцію призначення.
Відповідно до п.3.1 Договору (в редакції від 31.10.2022 року) розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Згідно з п.3.2 Договору Замовник зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні Перевізника (крім транспортерів Перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з: 1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону Перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника; 2) компенсації витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в Додатку 1-2 до Договору. Якщо тарифна відстань за перевезення власних вагонів Перевізника в порожньому стані перевищуватиме 2190 км, то плата визначається з використанням формул, наведених у пункті 2 розділу IV Збірника тарифів, за фактичну відстань та коефіцієнту, що коригує вартість за операцію руху залежно від відстані перевезення, який має значення у тарифному поясі «від 2091 км до 2190 км». Під час визначення тарифної відстані за перевезення порожніх власних вагонів Перевізника неповні кілометри округлюються до повних за загальними правилами математичного округлення. У випадку оформлення відправки вантажу на експорт сплачуються додаткові збори, передбачені п. 5, 7 розд. ІІІ Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів; 3) плати за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах). У разі використання власного вагону Перевізника після «подвійних операцій», передбачених Правилами користування вагонами, компенсація витрат на перевезення у порожньому стані власного вагону Перевізника та плата за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів у порожньому рейсі не нараховується.
Судом встановлено, що згідно з протоколом електронного аукціону № RCE001-UA-20220929-70993 від 03.10.2022 року Позивача визнано переможцем з продажу послуг з використання вагонів власності Акціонерного товариства «Українська залізниця» (1 вагон за 1 добу) 50 вагонів у складі одного маршрутного поїзда або маршрутна відправка 50 вагонів з однієї маршрутної станції навантаження (зерновози). (а.с.46)
Відповідно до п. 2 Додатку 1-9 до Договору електронні торги (аукціон) - процес визначення переможця електронних торгів (аукціонів) щодо використання вагонів власності АТ "Укрзалізниця" (далі - власні вагони Перевізника) під час здійснення перевезень вантажів, який здійснюється із застосуванням ЕТС на електронних майданчиках на умовах та в порядку, встановлених Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro. Продажі щодо проведення електронних торгів щодо продажу послуг із використання власних вагонів Перевізника під час здійснення перевезень вантажів (далі - Регламент ЕТС Укрзалізниця). Актуальний Регламент ЕТС Укрзалізниця в електронній формі розміщується у вільному доступі за посиланням www.prozorro.sale.
Невід'ємною частиною Договору є додатки, зокрема, Додаток 1-5 «Умови продажу послуг з використання вагонів АТ «Укрзалізниця» із застосуванням ЕТС «ProZorrо.Продажі».
Згідно з п.1. Додатку 1-5 Сторони домовились, що умови цього Додатку до Договору застосовуються до правовідносин Сторін з моменту визначення Замовника Переможцем електронних торгів (аукціону) за результатами участі в електронних торгах (аукціоні) відповідно до Регламенту ЕТС Укрзалізниця з урахуванням особливостей, визначених п. 9.2 цього Додатку до Договору. Умови цього Додатку до Договору мають пріоритет над умовами Договору. Інші умови Договору, не визначені цим Додатком до Договору, застосовуватимуться в частині, що не суперечить цьому Додатку.
Згідно з п.7 Додатку 1-5 плата за використання власних вагонів Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у т.ч. при переадресуванні вантажу та у разі використання вагонів після «подвійних операцій», передбачених Правилами користування вагонами), нараховується відповідно до п. 3.2. Договору з застосуванням ставки плати за використання власних вагонів Перевізника відповідно до результатів проведених електронних торгів (аукціону) згідно з протоколом електронних торгів (аукціону).
Відповідно до п.3.2.1 Договору розмір плати за використання власного вагону Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) визначається в наступному порядку:
При перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) за такими формулами:
В= Вван + Впор;
Вван = Спл х Тван ;
Впор = Спл х Тпор, де:
Вван - плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення вантажу, грн / вагон;
Впор - плата за використання власного вагону Перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн / вагон;
Тван - розрахункова кількість діб у вантажному рейсі;
Тпор - розрахункова кількість діб у порожньому рейсі;
Спл - ставка плати за використання власних вагонів Перевізника для відповідного типу, грн / вагон за добу, зазначена в Додатку 1-2 до Договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення.
Розрахункова кількість діб використання власного вагону Перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами:
Тван = Lван/ Vср,
Тпор = Lван х Кпп/ Vср, де:
Lван - тарифна відстань перевезення вантажу, км;
Vср - середня швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу), відповідно до таблиці 3 Додатку 1-2 Договору залежно від типу рухомого складу, виду сполучення та виду відправки (за винятком розрахунку Тпор, у якому застосовується Vср, що зазначено у таблиці 3 Додатку 1-2 Договору, для вагонної/контейнерної відправки залежно від типу рухомого складу та виду сполучення).
У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної;
Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу, зазначено у Додатку 1-2 до Договору
Таблицею 3 Додатку 1-2 Договору, що визначає середню швидкість перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vcр), яка вводиться в дію з 06.11.2022 по 30.11.2022, у разі надання послуг з перевезення вантажів на особливих умовах, а саме у разі перевезення зернових вантажів навалом/насипом у вагонах - мінераловозах та/або цементовозах, при визначенні розміру плати за використання власного вагону Перевізника відповідно до п. 3.2.1. Договору застосовується показник середньої швидкості перевезення власного вагону Перевізника за одну добу (км/добу) (Vcр) зазначений в таблиці 3 Додатку 1-2 до Договору для зерновозів для відповідного виду відправки та сполучення. Так, зокрема, для зерновозів, внутрішнє та імпортне сполучення для маршрутного або контейнерного поїзду Vcр, (км/добу) 183, експортне сполучення через морські порти (окрім порту Рені) для маршрутного або контейнерного поїзду Vcр, (км/добу) 320.
Відтак, зважаючи на те, що внаслідок переадресування змінився тип сполучення з внутрішнього на експортне сполучення через морські порти, Суд зазначає, що слід застосовувати показник середньої швидкості перевезення власного вагону Перевізника за одну добу Vcр - 320.
Згідно з п.8.1 розділу І Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги при перевезеннях у залізничному сполученні плата за перевезення вантажів нараховується: при перевезеннях у залізничному сполученні: внутрішніх та експортних (через припортові станції, у тому числі на адресу морських (річкових) портів та терміналів), оформлених накладною внутрішнього сполучення, - за тарифами, що діють на дату приймання вантажу до перевезення, зазначену станцією відправлення; експортних, оформлених накладною прямого міжнародного залізничного сполучення, - за тарифами, що діють на дату укладання договору перевезення, зазначену в перевізних документах договірним перевізником; експортних, оформлених накладною прямого міжнародного залізничного сполучення, - за тарифами, що діють на дату укладання договору перевезення, зазначену в перевізних документах договірним перевізником; перевезення яких здійснюється з переоформленням накладної у зв'язку зі зміною режиму правового регулювання договору перевезення, - за тарифами, що діють у день оформлення перевізних документів перевізником на станції зміни режиму правового регулювання договору перевезення.
У п.29.1 розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги при перевезеннях у залізничному сполученні при переадресуванні вантажу визначення провізної плати і зборів здійснюється окремо від станції відправлення до станції переадресування за первинними перевізними документами, від станції переадресування до нової станції призначення - за новими перевізними документами, що оформлюються на станції переадресування. Таким самим порядком визначається плата, якщо вантаж переадресовується за первинними перевізними документами.
Відповідно до статті 44 Статуту залізниць України залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), з оплатою витрат за договірним тарифом.
У розумінні Правил переадресування вантажів (статті 44, 45 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №542 від 20.08.2001 (надалі - Правила переадресування вантажів), переадресацією вагонів (вантажу) є зміна станції призначення або разом з нею і одержувача вагонів (вантажу) (переадресування).
Абзацом 3 пункту 4 Правил переадресування вантажів унормовано, що переадресування вантажу може здійснюватися на станціях призначення та станціях на шляху прямування.
Переадресування вантажу здійснюється за первинними документами (із внесенням відповідних змін) і з оформленням перевезення новими перевізними документами (крім імпортних та транзитних вантажів) в паперовому або електронному виглядах, що обумовлюється в наказі на переадресування (п. 5 Правил переадресування вантажів).
Оплата провізних та інших платежів при переадресуванні може здійснюватися як на станції переадресування, так і на станції призначення, що обумовлюється в наказі на переадресування вантажу (п. 12 Правил переадресування вантажів).
Отже, згідно з п. п. 8.1 п. 8, п. 29.1. Збірника тарифів, а також п. 3.2. Договору плата за перевезення вантажів нараховується за тарифами, що діють на дату приймання вантажу до перевезення, зазначену станцією відправлення. При цьому, при переадресуванні вантажу визначення провізної плати і зборів здійснюється окремо від станції відправлення до станції переадресування за первинними перевізними документами, від станції переадресування до нової станції призначення - за новими перевізними документами, що оформлюються на станції переадресування і таким самим порядком визначається плата, якщо вантаж переадресовується за первинними перевізними документами.
Суд звертає увагу, що при здійсненні переадресування вантажу за залізничними накладними №44811768, №44811792, №44811800, №44811826 нові перевізні документи не оформлювались, а перевезення здійснювалось за первинними перевізними документами, проте згідно з п.29.1 розділу ІІ Збірника тарифів при переадресуванні вантажу визначення провізної плати і зборів здійснюється окремо від станції відправлення до станції переадресування та від станції переадресування до нової станції призначення.
Посилання Відповідача на п. 29.1 Розділу ІІ Збірника тарифів, відповідно до якого нарахування провізної плати при переадресуванні вантажів за первинними перевізними документами здійснюється за тарифами, що діяли на дату приймання вантажів до перевезення станцією відправлення, не приймаються Судом до уваги, оскільки зазначеним нормативним документом не регулюється питання визначення середньої швидкості перевезення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 року по справі №910/5914/23.
З переліку Філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця" №20221127 від 27.11.2022 вбачається, що сальдо на початок розрахункової доби -4363221 грн. 56 коп., з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН», код платника: 5575810, було списано 27.11.2022 по ст. ПОРТ - ЕКСПОРТ код 402103 по документам 44811768, 44811792, 44811800, 44811826 (прибуття - міжнародне) тариф всього - 8718 грн., дод. збори та послуги - 00 грн., ПДВ - 1743,60 грн. всього з ПДВ - 10461,60 грн., а також здійснено коригування сум нарахованих платежів за перебор плати компенсації за використання власних вагонів на суму -196 878 грн.
Таким чином, Суд зазначає, що на підставі переліку №20221127 від 27.11.2022 провізну плату зменшено на суму 186 416 грн. 40 коп. (196 878 грн. - 10461,60 грн.) Факт списання спірної суми коштів Відповідачем не заперечується.
Відповідно до п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.
Пунктом 1.2 Правил розрахунків за перевезення вантажів визначено, що плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення. Плата може вноситися іншим платником, з яким залізницею укладено договір.
Згідно з п. 2.1. розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 року за № 317, плата за перевезення вантажів обчислюється залежно від відстані перевезення, яка визначається:
- за Тарифним керівництвом № 4 залізниць України, якщо вантажі перевозяться вантажною або великою швидкістю, у тому числі для вантажів 1, 2 нижнього, 1, 2, 3 бокового та 1, 2, 3 верхнього ступеня негабаритності, які перевозяться у напіввагонах, на платформах та 4 - 8-вісних транспортерах;
- за маршрутом прямування негабаритних вантажів (крім тих, що мають 1, 2 нижні, 1, 2, 3 бокові та 1, 2, 3 верхні ступені негабаритності і перевозяться у напіввагонах, на платформах та 4 - 8-вісних транспортерах), великовагових вантажів на транспортерах, вантажів у вагонах, що причіплюються до пасажирських поїздів;
- за маршрутом, який указаний у завданні на перевезення спеціальних вантажів;
- за фактичну відстань при внутрістанційних перевезеннях, визначену згідно з технічно-розпорядчим актом станції, але не менше мінімальної відстані.
Мінімальна відстань, за яку нараховується плата за перевезення, - 10 км.
Відповідно до п. 2.2. розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, тарифна відстань перевезення зазначається в перевізних документах станцією відправлення, а при перевезенні імпортних вантажів через сухопутні прикордонні станції - станцією призначення.
Згідно з п. 2.5. Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, до відстані перевезення, за яку нараховується плата за перевезення, не включається довжина колій загального і незагального користування, що не мають станцій, відкритих для виконання комерційних операцій, а також довжина портових і пристанських колій при подачі та забиранні вагонів для вивантаження або навантаження вантажів, що перевозяться на такі колії або відправляються з них. Збір за подачу вагонів на ці колії та забирання з них локомотивом залізниці сплачується за ставками, наведеними в пункті 1 розділу III цього Збірника.
Розрахунки за перевезення вантажу та вантажобагажу між залізницею і платником (відправником, одержувачем, експедитором) здійснюються на підставі договору, згідно з яким залізниця відкриває особовий рахунок кожному платнику (відправнику, одержувачу, експедитору) з присвоєнням коду платника (п. 2.3. Правил).
Відповідно п.7 Додатку 1-5 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, плата за використання власних вагонів Перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у т.ч. при переадресуванні вантажу та у разі використання вагонів після "подвійних операцій", передбачених Правилами користування вагонами), нараховується відповідно до п. 3.2. Договору з застосуванням ставки плати за використання власних вагонів Перевізника відповідно до результатів проведених електронних торгів (аукціону) згідно з протоколом електронних торгів (аукціону).
Так, згідно з протоколом електронного аукціону № RCE001-UA-20220929-70993 від 03.10.2022 року, ставка плати за використання власних вагонів перевізника за результатами проведення електронних торгів склала 2657 грн/вагон за добу.
При цьому, як вбачається з наданих Позивачем доказів, відстань від станції переадресування Гадяч ім. Сергієнко до нової станції призначення Чорноморськ-Порт (експ.) становить 866 км, тоді-як, у накладній графа 30 "Тарифні відмітки" вказана відстань перевезення 876 км, тобто, Відповідачем додатково нарахована плата за мінімальну відстань (10 км) за внутрішньостанційні перевезення.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми переборів платежів (а.с.61-64), Суд зазначає, що розраховані Позивачем суми таких переплат узгоджуються з нормами чинного законодавства, умовами Договору та протоколом електронного аукціону, розрахунок здійснено арифметично та методологічно правильно, відтак загальна сума грошових коштів за перевезеннями у спірних вагонах, яка підлягає поверненню позивачеві становить 957 048 грн. 00 коп.
Відповідачем правильності розрахунку не спростовано та не надано власного контррозрахунку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 15, 16 ЦК України).
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Звертаючись до суду, позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
У пункті 4.9. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом передбачено, що у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми зараховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим договором.
Застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом внесення змін до особового рахунку замовника послуг у залізничному перевезенні та відображення (відновлення, збільшення) на ньому спірних грошових коштів відповідатиме способам захисту, як визначених спеціальним нормами права (п. 62 Статуту та Правилам № 644), умовам укладеного між сторонами договору, так і узгоджуватиметься із загальними вимогами щодо належності засобів правового захисту відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 30.01.2018 року у справі №914/873/17.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про зобов'язання Акціонерного товариства «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» № 5575810 шляхом відображення (відновлення/збільшення) на особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» № 5575810 грошової суми у розмірі 957 048 грн. 00 коп. в якості попередньої оплати за майбутні перевезення є обґрунтованими.
У відзиві на позовну заяву Відповідачем заявлено про застосування спеціальні строки позовної давності до вимог Позивача.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
За змістом ч.1ст. 261 названого Кодексу позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Положеннями ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а ст. 258 - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.
Частиною 3 ст. 925 ЦК України, яка є загальною нормою, визначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
При цьому, частиною 1 ст. 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до п. 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців.
Підпунктом "д" ч. 2 п. 134 вказаного Статуту встановлено, що термін обчислюється від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу.
Пунктом 136 Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.
Частиною п'ятою ст. 307 ГК України, яка кореспондується із частиною 4 ст. 909 та статтею 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, статті 134, 136 СЗ України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу позовної давності за позовами до залізниці. СЗ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, і останні зміни до зазначених статей СЗ України вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1973.
Господарський кодекс України прийнятий 16.01.2003 і набрав чинності з 01.01.2004, і статтею 315 цього Кодексу передбачено певні особливості обчислення позовної давності за договором перевезення; він також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін переважно щодо норм права як такий, що прийнятий пізніше та містить порядок обчислення позовної давності.
Відповідно до чч. 1 - 4 ст. 315 ГК України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.
Відтак, положення ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України підлягають застосуванню у системному зв'язку з положенням ст. 315 ГК України і таким чином, строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого ч. 3 ст. 315 ГК України для відповіді на претензію. Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов'язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності в розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду (чч. 2, 3 ст. 315 ГК України) незалежно від того, чи пред'являлася відповідна претензія до перевізника.
При цьому відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки визначений законом строк, у межах якого особа має право звернутися до суду, не може починатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.
Аналогічний правовий висновок виклав Верховний Суд у постановах від 11.04.2019 у справі № 905/729/18, від 13.08.2019 у справі № 910/11614/18, від 10.09.2019 у справі № 905/2303/18.
18.10.2023 року Позивач надіслав на адресу Відповідача лист №1810 з вимогою повернути неправомірно надлишково стягнуті кошти у розмірі 1143464 грн. 40 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 18.10.2023, фіскального чеку, накладної, рекомендованого повідомлення про вручення 24.10.2023. (а.с.57-59)
Отже, право на звернення з позовом до Залізниці у даній справі у позивача виникає упродовж 6 місяців після спливу 6 місячного строку, передбаченого для пред'явлення претензії, та 3 - місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями статей 134, 136 СЗ України та статтею 315 ГК України.
Зазначених висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду при розгляді справи №910/11949/20 (постанова від 18 червня 2021 року).
Суд зазначає, що Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 27.10.2023 року, що підтверджується інформацією з системи «Електронний суд», тобто в межах спеціального строку позовної давності, а тому Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача щодо пропущення Позивачем цього строку.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про зобов'язання внести зміни є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» - задовольнити у повному обсязі.
2. Зобов'язати Акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» (08303, Київська обл., місто Бориспіль, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 14, КАБІНЕТ 405, Ідентифікаційний код юридичної особи 42255574) №5575810 шляхом відображення (відновлення/збільшення) на особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» № НОМЕР_1 грошової суми у розмірі 957 048 (дев'ятсот п'ятдесят сім тисяч сорок всім) грн. 00 коп.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТАН КОНСТРАКШН» (08303, Київська обл., місто Бориспіль, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 14, КАБІНЕТ 405, Ідентифікаційний код юридичної особи 42255574) судовий збір у розмірі 14 355 (чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 72 коп.
4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06 березня 2024 року.
Суддя О.В. Чинчин