ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
06.03.2024Справа № 910/15076/23
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (04070, місто Київ, вул.Сагайдачного Петра, будинок 25, літ. Б, офіс 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 41427817)
до за участю проДержавного підприємства «Українська геологічна компанія» (02088, місто Київ, ПРОВУЛОК ГЕОФІЗИКІВ, будинок 10, Ідентифікаційний код юридичної особи 38078094) Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватного акціонерного товариства "РІВНЕОБЛЕНЕРГО" (33013, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Князя Володимира, будинок 71; ідентифікаційний код: 05424874) стягнення заборгованості в розмірі 248 225 грн. 93 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 248 225 грн. 93 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 240122/2 від 24.01.2022 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлену електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 року відкрито провадження у справі №910/15076/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "РІВНЕОБЛЕНЕРГО" (33013, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Князя Володимира, будинок 71; ідентифікаційний код: 05424874), витребувано у Приватного акціонерного товариства "РІВНЕОБЛЕНЕРГО" наступну інформацію: докази постачання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" електричної енергії ДП "Українська геологічна компанія" у період з 01.10.2022 по 31.12.2022.
04.12.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
05.12.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
14.12.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.
21.12.2023 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшли заперечення.
25.12.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли пояснення.
Відповідно до розпорядження керівника Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 року здійснено повторний автоматичний розподіл справи №910/15076/23 у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 .
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/15076/23 передано до розгляду судді Чинчин О.В.
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу №902/647/23 передано до розгляду у складі судді Чинчин О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 року прийнято справу №910/15076/23 до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) зі стадії розгляду справи по суті.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.10.2023 року була надіслана до електронного кабінету Сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
24.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (Постачальник) та Державним підприємством «Українська геологічна компанія» (Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 240122/2, відповідно до умов якого останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641. 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. (а.с.9-14)
Згідно з п.2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію код ДК 021:2015 - 09310000-5-Електрична енергія споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Обсяги 194000 кВт/год. (п.2.2 Договору).
Відповідно до п.п.3.1,3.3 Договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.
Згідно з п. 5.2 Договору сума договору становить 739 140 грн з ПДВ.
За змістом п.5.7 Договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до п.5.8 Договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
За змістом п. 1 Додатку №2 до Договору ціна за електричну енергію за 1 кВт/год: 3,175 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 3,81 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії, встановленого постановою НКРЕКП від 01.12.2021 року №2454, та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п.п. 3-5 додатку №2 до договору:
- Спосіб оплати - післяоплата (по факту споживання).
- Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію - відповідно до умов договору; В іншому випадку - у місяці, що слідує за розрахунковим.
- Строк його оплати - відповідно до умов Договору. В іншому випадку - протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем. У грудні місяці - до 31.12.2022.
Додатковою угодою №3 від 09.11.2022 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 240122/2 від 24.01.2022 року Сторони внесли зміни до п.2.2: «Обсяги 163941 кВт/год», п.1 Додатку №2 до Договору: «ціна на електричну енергію з 01.10.2022 за 1 кВт/год: 4,06597 грн без ПДВ, а разом з ПДВ - 4,879164 грн, з урахуванням тарифу на послугу з передачі електричної енергії, встановленого постановою НКРЕКП від 01.12.2021 року №2454, та без урахування тарифу на послуги з розподілу електричної енергії». (а.с.15 зворотна частина)
Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 240122/2 від 24.01.2022 року він у жовтні - грудні 2022 року продав електричну енергію Відповідачу у загальному обсязі 71 600 кВт/год, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актами прийому - передачі електричної енергії №4507 від 31.10.2022 року на суму у розмірі 69 132 грн. 88 коп., №4592 від 30.11.2022 року на суму у розмірі 110 791 грн. 18 коп., №4924 від 31.12.2022 року на суму у розмірі 169 424 грн. 09 коп., які підписані в односторонньому порядку Позивачем та скріплені його печатками. (а.с.18-20) та здійснив часткову оплату за отриманий товар у загальному обсязі 101 122 грн. 22 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача. (а.с.24 зворотна частина)
Крім того, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 240122/2 від 24.01.2022 року Позивач виставив Відповідачу рахунки на оплату №4507 від 31.10.2022 року на суму 69 132 грн. 88 коп., №4592 від 30.11.2022 року на суму у розмірі 110 791 грн. 18 коп., №4924 від 31.12.2022 року на суму у розмірі 169 424 грн. 09 коп.
21.06.2023 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №165 від 20.06.2023 року з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 248 225 грн. 93 коп., що підтверджується роздруківкою з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта». (а.с.17, 24)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» становить 248 225 грн. 93 коп.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 року по справі №910/13163/23 вже стягнуто за Відповідача на користь Позивача заборгованість за листопад 2022 року у розмірі 54 218,46 грн., а тому загальна сума заборгованості складає 187 434,75 грн. Крім того, Позивач з 25.11.2023 року не був постачальником для Відповідача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу № 240122/2 від 24.01.2022 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
За умовами пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч.1-2 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з п. 3.1.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.
Частинами 1 - 6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За умовами п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Водночас, відповідно до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 року витребувано у Приватного акціонерного товариства "РІВНЕОБЛЕНЕРГО" наступну інформацію: докази постачання ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" електричної енергії ДП "Українська геологічна компанія" у період з 01.10.2022 по 31.12.2022.
На виконання вимог ухвали суду Приватне акціонерне товариство "РІВНЕОБЛЕНЕРГО" надало витяги з електронного реєстру щодо обсягів постачання Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» споживачу - Державному підприємству «Українська геологічна компанія» електричної енергії, а саме у жовтні 2022 року - 14 169 кВт.год., у листопаді 2022 року - 22 707 кВт.год., у грудні 2022 року - 34 724 кВт.год. (а.с.74-79)
Таким чином, Суд зазначає, що на виконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 240122/2 від 24.01.2022 року Позивач у жовтні - грудні 2022 року продав електричну енергію Відповідачу у загальному обсязі 71 600 кВт/год, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актами прийому - передачі електричної енергії №4507 від 31.10.2022 року на суму у розмірі 69 132 грн. 88 коп., №4592 від 30.11.2022 року на суму у розмірі 110 791 грн. 18 коп., №4924 від 31.12.2022 року на суму у розмірі 169 424 грн. 09 коп., а загалом на суму в розмірі 349 348 грн. 15 коп., які підписані в односторонньому порядку Позивачем та скріплені його печатками. (а.с.18-20) та здійснив часткову оплату за отриманий товар у загальному обсязі 101 122 грн. 22 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача. (а.с.24 зворотна частина) При цьому, Суд зазначає, що Відповідач своїми конклюдентними діями із здійснення часткової оплати підтвердив факт постачання Позивачем електричної енергії.
Разом з тим, Суд звертає увагу, що підписаний в односторонньому порядку позивачем акт приймання-передачі електричної енергії свідчить, що поставка електричної енергії у заявленому позивачем розмірі відбулась.
У постанові від 29 січня 2020 року у справі № 916/922/19 Верховний Суд виснував, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару в господарській діяльності покупця). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Вказана правова позиція також узгоджується з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21.
Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 року по справі №910/13163/23 вже стягнуто за Відповідача на користь Позивача заборгованість за листопад 2022 року у розмірі 54 218,46 грн., а тому загальна сума заборгованості складає 187 434,75 грн.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 року по справі №910/13163/23 стягнуто з Державного підприємства "Українська геологічна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" грошові кошти: основного боргу - 54 218,46 грн., витрат на професійну правничу допомогу - 15 000,00 грн. та судовий збір - 2684,00 грн. Предметом позову у даній справі було неналежне виконання Відповідачем його зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 240122/1 від 24.01.2022 року, проте предметом позову у даній справі є неналежне виконання Відповідачем його зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 240122/2 від 24.01.2022 року. За таких підстав, Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача в цій частині.
Відповідно до п.5.8 Договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Так, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №240122/2 від 24.01.2022 року Позивач виставив Відповідачу рахунки на оплату №4507 від 31.10.2022 року на суму 69 132 грн. 88 коп., №4592 від 30.11.2022 року на суму у розмірі 110 791 грн. 18 коп., №4924 від 31.12.2022 року на суму у розмірі 169 424 грн. 09 коп.
21.06.2023 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №165 від 20.06.2023 року з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 248 225 грн. 93 коп., що підтверджується роздруківкою з офіційного вебсайту Акціонерного товариства «Укрпошта». (а.с.17, 24)
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вищенаведені умови Договору про постачання електричної енергії споживачу № 240122/2 від 24.01.2022 року обов'язок Відповідача по оплаті отриманого товару на загальну суму в розмірі 349 348 грн. 15 коп. на момент розгляду даної справи настав.
Таким чином, заборгованість Державного підприємства «Українська геологічна компанія» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 240122/2 від 24.01.2022 року становить 248 225 грн. 93 коп.
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» в розмірі 248 225 грн. 93 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 248 225 грн. 93 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
Позивачем також заявлено про стягнення з Державного підприємства «Українська геологічна компанія» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 750 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2021 року між Адвокатським бюро "Ільченко та партнери" (адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (клієнт) укладено договір № 01 про надання професійної правничої допомоги (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 2.1.6. договору адвокатське бюро бере на себе зобов'язання представляти інтереси клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
За умовами п. 4.2. договору оплата заданим договором здійснюється не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з моменту узгодження сторонами акту про прийняття-передачі наданих послуг правничої допомоги.
В п. 4.7. договору сторони погодили, що порядок розрахунку вартості кожного окремого замовлення клієнта, встановлюється сторонами у додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною договору, а вартість (ціна) кожного окремого замовлення погоджується сторонами у акті про прийняття-передачу правничої допомоги, за наслідками виконання адвокатським бюро замовлення клієнта на правничу допомогу, згідно погодженої додаткової угоди.
В п. 2.1. додаткової угоди № 91 до договору сторони погодили розмір погодинної ставки адвокатського бюро за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2500,00 грн. за 1 (одну) годину.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано Акт про прийняття - передачу послуг правничої допомоги №91 від 22.09.2022 року на суму 18750 грн.
Зі змісту вказаного акта вбачається, що адвокатом були надані наступні послуги: ознайомлення із документами щодо несплати відповідачем заборгованості (1 год.) - 2500,00 грн.; підготовка та направлення адвокатом адвокатського запиту № 233 від 05.09.2023 року (1 год.) - 2500,00 грн.; підготовка та направлення претензії № 165 від 20.06.2023 року (1 год.) - 2500,00 грн.; ознайомлення адвокатом з листом ПрАТ "Рівнеобленерго" №28/6589 від 06.09.2023 року (0,5 год.) - 1250,00 грн.; підготовка позовної заяви (2 год.) - 5000,00 грн.; підготовка клопотання про витребування доказів судом (1 год.) - 2500,00 грн.; підготовка заяви про залучення третьої особи (1 год.) - 2500,00 грн.
Судом встановлено, що Невструєв Л.Б. є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України.
У відзиві на позовну заяву Відповідачем подані заперечення на заяву щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає заявлену до стягнення суму витрат неспівмірною з ціною позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
Разом з тим, Суд встановив, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справи, Відповідач не надав, у зв'язку з чим, Суд вважає, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.
При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 910/5410/19.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому вимоги Позивача є частково обґрунтованими та з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (02088, місто Київ, ПРОВУЛОК ГЕОФІЗИКІВ, будинок 10, Ідентифікаційний код юридичної особи 38078094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (04070, місто Київ, вул.Сагайдачного Петра, будинок 25, літ. Б, офіс 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 41427817) заборгованість у розмірі 248 225 (двісті сорок вісім тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 93 коп., судовий збір у розмірі 3 723 (три тисячі сімсот двадцять три) грн. 39 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 06 березня 2024 року.
Суддя О.В. Чинчин