номер провадження справи 4/3/24
06.03.2024 Справа № 908/3835/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35)
до відповідача ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 104924,00 грн.
26.12.2023 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 26.12.2023, (вх. № 4217/08-07/23 від 26.12.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , м. Пологи Запорізької області про стягнення 104924,00 грн. заборгованості (основного боргу) за період з 01.02.2022 по 01.06.2023 за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 379 від 01.08.2021.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2023 справу № 908/3835/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.01.2024, після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3835/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/3/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 13.05.2024.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.,ст. 16, 526, 530, 625, 610-612, 629 ЦК України, положеннях Закону України Про ринок електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 379 від 01.08.2021, на підставі яких позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 104924,00 грн. заборгованості (основного боргу) за період з 01.02.2022 по 01.06.2023.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, Пологівська міська територіальна громада входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 03.03.2022 по теперішній час).
ОСОБА_1 має місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у м. Пологи Запорізької області.
Ухвалою суду від 10.01.2024у справі № 908/3835/23 відповідачу запропоновано у строк до 29.01.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.
З наявної в матеріалах справи № 908/3835/23 Довідки про доставку електронного листа вбачається, що ухвала суду від 10.01.2024 про відкриття провадження у справі 908/3835/23 в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 10.01.2024 о 17:50 годині.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до «Електронного кабінету» в розділі «Мої справи».
Передбачена частиною 10 розділу 1. Підсистема «Електронний кабінет» Положення, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення заявнику електронної копії оскаржуваної ухвали на його електронну пошту свідчить про належність повідомлення сторони.
Відповідачем на підставі ст., ст. 165, 251 ГПК України через підсистему Електронний суд ЄСІТС подано суду відзив на позовну заяву вих. № б/н від 30.01.2024 (вх. № 2191/08-08/24 від 30.01.2024).
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, є зареєстроване місце проживання або перебування.У зв?язку з тим, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, відповідно довідки № 2113- 7000919462 з 22.04.2022 офіційне місце перебування відповідача: АДРЕСА_2 .Враховуючи викладене, вважає, що наведена справа підсудна господарському суду Закарпатської області з 22.04.2022.
Розглянувши подане клопотання, суд вважає за потрібне відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців місцем реєстрації ОСОБА_1 є - АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно до ч. 3, 4 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Отже, оскільки офіційним місцем реєстрації ОСОБА_1 є - АДРЕСА_1 , справа підсудна Господарському суду Запорізької області.
У відзиві на позовну заяву відповідач також зауважив, що Договір № 379 від 01.08.2021 до позовної заяви не доданий, а наданий договір та комерційна пропозиція не містять підпису відповідача. Крім того, зазначає, що згідно розрахунку суми боргу, наданого позивачем, в період з березня 2022 року (відповідач виїхав на підконтрольну Україні територію) по липень 2022 року споживання електричної енергії вказано 0. Але вже з серпня 2022 року по травень 2023 року позивачем відновлено постачання електричної енергії. Також, зауважує , що пунктом 5.10 наданого позивачем Договору вказано, що оплата повинна бути проведена не пізніше 5 днів з дати отримання рахунку, проте жодних доказів отримання, або навіть направлення рахунку позивач не надав. Крім того, згідно п.4 наданою позивачем комерційної пропозиції передбачена попередня оплата в розмірі 100 %. Тобто, позивач не мав підстав постачати електричну енергію, не отримавши попередньо оплати. На підставі викладеного, просить в позові відмовити повністю.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
27.02.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІТС позивачем подано суду додаткові пояснення по справі вих. № б/н від 27.02.2024 (вх. № 4547/08-08/24 від 27.02.2024).
Розглянувши пояснення по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно норм ч. 2 ст. 251 ГПК України у спрощеному позовному провадженні позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Суд вважає, за необхідне зазначити, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено подання такого процесуального документу як пояснення по справі, тому вказані пояснення за вих. № б/н від 27.02.2024 (вх. № 4547/08-08/24 від 27.02.2024) не приймається судом до розгляду.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 09.02.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 06.03.2024.
Розглянувши матеріали справи, суд
Відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про ринок електричної енергії» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (постанова НКРЕКП від 18.01.2019 № 34).
Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір на постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з ч. 1 ст. 56 цього Закону, п. 3.1.1 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - Правила), постачання електричної енергії споживачам здійснюється обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Постачання електричної енергії електропостачальником здійснюється з дотримання правил роздрібного ринку. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки слектропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, який затверджує Регулятор (частини 6, 7, 11 ст. 56 Закону).
Відповідно до п. 1.2.7 розділу І Правил постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Умови цього договору є однаковими для всіх споживачів (п.п. 1.1, 1.2 додатку 5 Правил).
Пунктами 3.2.1, 3.2.9 розділу ІІІ Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах. За наявності публічних комерційних пропозицій електропостачальник розміщує на своєму веб-сайті та в центрах обслуговування споживачів бланк заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу.
01.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник, позивач у справі) та Фізичною особою підприємцем Стасовим Андрієм Володимировичем(Споживач, відповідач у справі) укладений договір № 379 (надалі - Договір), шляхом приєднання Споживача до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції «Універсальна».
Як встановлено з матеріалів справи, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Стасов Андрій Володимирович зареєстрований в Єдиному державному реєстрі відомостей про фізичну особу підприємця, дата державної реєстрації: 04.09.1998, дата запису: 14.03.2006.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Стасова Андрія Володимировича, дата запису: 27.04.2022, номер запису: 2000920060008000818, підстава: власне рішення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. (Правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2019 № 910/8729/18, від 05.06.2019 № 904/1083/18, від 09.10.2019 № 127/23144/18).
Текст публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщеного на офіційному сайті ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідачем належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, які спростовують факт укладення з позивачем Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг суду не надано.
Відповідно до п. 1.1 Договору цей договір про постачання електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком 1 до цього договору.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковим для всіх споживачів (п. 1.2 Договору).
Згідно з пунктом 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії Споживачу Постачальник зобов'язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, за належних умов забезпечить задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем.
Згідно з п. 5.1 Договору споживач розраховується з Позивачем за спожиту електричну енергію за цінами(тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору.
Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Позивача (п. 5.2 Договору).
Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Пунктом 5.10. Договору сторони передбачили, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
В пункті 4 Комерційній пропозиції, яка є невід'ємною частиною Договору (Додаток 2), сторонами визначено «Спосіб та термін оплати» - розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця. 100 % попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком). Що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п?яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.
Відповідно до п. 12.1 Договору договір укладається на строк визначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви - приєднання. Умови цього Договору починають виконуватися з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднання.
Пунктом 11 Комерційної пропозиції сторони визначили, що договір набуває юридичної сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов.
Сторонами не надано заяв про припинення дії договору, отже договір є діючим.
Як зазначає позивач, факт споживання об'єму електричної енергії відповідача на загальну суму 104924,00 грн. підтверджується повідомленням-листом за вих. № 007-66/4953 від 01.10.2023 про фактичний обсяг, період споживання.
Також, в матеріалах справи наявні рахунки на оплату спожитої за період з 01.02.2022 по 01.06.2023 електричної енергії на загальну суму 104924,00 грн., а саме:
- рахунок № 69000379230619 від 30.06.2023 (за лютий 2022) (обсяг - 5 495 кВт.год) на суму 32 817,55 грн.;
- рахунок № 69000379230619 від 30.06.2023 (за березень 2022) (обсяг - 0 кВт.год) на суму 0,00 грн.;
- рахунок № 69000379229419 від 30.04.2022(за квітень 2022) (обсяг - 0 кВт.год) на суму 0,00 грн.;
- рахунок № 69000379220519 від 31.05.2022 (за травень 2022) (обсяг - 0 кВт.год) на суму 0,00 грн.;
- рахунок № 69000379220619 від 30.06.2022 (за червень 2022)(обсяг - 0 кВт.год) на суму 0,00 грн.;
- рахунок № 69000379220719 від 11.08.2022 (за липень 2022) (обсяг - 0 кВт.год) на суму 0,00 грн.;
- рахунок № 69000379220819 від 14.09.2022 (за серпень 2022) (обсяг - 5965 кВт.год) на суму 26942,50 грн.;
- рахунок № 69000379220919 від 10.10.2022 (за вересень 2022) (обсяг - 2191 кВт.год) на суму 10261,27 грн.;
- рахунок № 69000379221019 від 31.10.2022 (за жовтень 2022) (обсяг - 1199 кВт.год) на суму 6505,00 грн.;
- рахунок № 69000379221119 від 30.11.2022 (за листопад 2022) (обсяг - 767 кВт.год) на суму 4604,78 грн.;
- рахунок № 69000379221219 від 31.12.2022 (за грудень 2022) (обсяг - 574 кВт.год) на суму 3514,54 грн.;
- рахунок № 69000379230119 від 31.01.2023 (за січень 2023) (обсяг - 577 кВт.год) на суму 3473, 39 грн.;
- рахунок №69000379230219 від 28.02.2023 (за лютий 2023) (обсяг - 770 кВт.год) на суму 4577,54 грн.;
- рахунок № 69000379230319 від 31.03.2023 (за березень 2023) (обсяг - 999 кВт.год) на суму 5773,85 грн.;
- рахунок № 69000379230419 від 30.04.2023 (за квітень 2023) (обсяг - 551 кВт.год) на суму 3305, 82 грн.;
- рахунок № 69000379230519 від 31.05.2023 (за травень 2023) (обсяг - 571 кВт.год) на суму 3147,76 грн.
Позивач вважає, що відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість по оплаті за спожиту у спірний період електроенергію в сумі 104924,00 грн.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості спожитої електроенергії у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Господарські взаємовідносини сторін врегульовано Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №379 від 01.08.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).
Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитої електричної енергії за лютий 2022 року не виконав.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін отриманого від позивача рахунку за лютий 2022 року,є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду за цей період не надано.
Що стосується відпущеної електричної енергії за рахунками за період з березня 2022 - травень 2023 року на загальну суму 72106,45 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини (Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
24 лютого 2022 року Російська Федерація, порушивши всі норми міжнародного права, почала військове вторгнення на територію незалежної європейської держави - Україна.
Як вже зазначалось судом, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, Пологівська міська територіальна громада входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 03.03.2022 по теперішній час).
ОСОБА_1 мав місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у м. Пологи Запорізької області.
Відповідно Довідки № 2113- 7000919462 від 22.04.2022 про взяття на облік внутрішньопереміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, та з 22 квітня 2022 року офіційне місце перебування відповідача: АДРЕСА_2 .
Таким чином, з 22.04.2022 ОСОБА_1 проживає на території Закарпатської області, с. Костилівка та з цього періоду не здійснював свою діяльність на території м. Пологи Запорізької області.
Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 21.04.2023 № 4316/20.5/7-23 у зв'язку з перебуванням певних територій у тимчасовій окупації (ОСР не контролює власні електромережі на час окупації), ОСР (в даному випадку ПАТ «Запоріжжяобленерго») не має можливості відстежувати обсяги надходження електроенергії до мереж розподілу, а також, оскільки неможливо визначити від чиїх мереж здійснюється розподіл та куди надходить вироблена електроенергія під час окупації території, покази по об'єктах споживачів, розташованих на окупованих територіях, як щодо споживання, так і щодо генерації, мають прийматися рівними нулю.
З матеріалів справи судом встановлено, що з березня 2022 року (коли м. Пологи стало тимчасово окупованою територією) по липень 2022 року споживання електричної енергії позивачем визначено в обсязі - 0 кВт год.
Проте, з серпня 2022 року по травень 2023 року, позивач відновив постачання електричної енергії.
Матеріали справи не містять, а позивачем не надано належних та допустимих доказів обґрунтування підстав для поновлення нарахування за спожиту електричну енергію з серпня 2022 року в заявлених обсягах та нарахування заборгованості за період з серпня 2022 року по травень 2023 року.
Також, суд зауважує, що на даний час неможливо відслідкувати, яка саме електрична енергія поставлялась на тимчасово окуповану територію, а також враховуючи лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.04.2023 № 4316/20.5/7-23 Позивачем не надано достатніх доказів поставки ним електричної енергії на тимчасово окуповану територію, саме за період з серпня 2022 року по травень 2023 року, де зараз свою діяльність здійснюють представники окупаційної влади за підтримки військових формувань Російської Федерації.
Більш того, беручи до уваги наявні докази проживання ОСОБА_1 на території Закарпатської області, с. Костилівка, та захоплення у спірний період (березень 2022 - травень 2023 року) представниками окупаційної влади, м. Пологи Запорізької області, про що Позивач достеменно був обізнаний, Позивачем не доведено постачання електричної енергії саме Відповідачу, за загальний період з березня 2022 по травень 2023, на суму 72106,45 грн.
На підставі зазначеного, проаналізувавши норми чинного законодавства та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем доказово не підтверджені викладені ним у позовній заяві обставини справи щодо стягнення заборгованості за відпущену електричну енергію за період з березня 2022 по травень 2023, отже в задоволенні позовних вимог в частині стягнення зі ОСОБА_1 72106,45 грн. боргу за поставлену електричну енергію судом відмовляється.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 32 817, 55 грн. В задоволені решти вимог судом відмовляється.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволеним вимогам.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя до ОСОБА_1 , Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) 32 817 (тридцять дві тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 55 коп. заборгованості та 839 (вісімсот тридцять дев'ять) грн. 49 коп. судового збору. Видати наказ.
3.В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено « 06» березня 2024 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.