номер провадження справи 27/336/23
28.02.2024 Справа № 908/3815/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Дроздова Світлана Сергіївна, розглянувши матеріали
за позовом: Акціонерного товариства “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес” (вул. Європейська, 79, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ідентифікаційний код юридичної особи 00217426)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (вул. Теплична, 18, м. Запоріжжя, 69106 ідентифікаційний код юридичної особи 38983006)
про стягнення 718 120 грн. 00 коп.
Без виклику представників сторін
Акціонерне товариство “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” 718 120 грн 00 коп. заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023, справу № 908/3815/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 28.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3815/23, присвоєно справі номер провадження 27/336/23. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 28.12.2023 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 24.01.2024.
26.01.2024 відповідач сформував в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, просив суд поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та взяти до уваги викладені у відзиві обставини та прийняти законне та обґрунтоване рішення. У відзиві відповідач посилається на наступне. Листом за вих. 17/08-538 від 17.07.2023 року відповідач повідомив позивача про неможливість належного виконання ТОВ «ЗТМК» зобов'язань щодо своєчасної оплати за укладеним Договором через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які виникли у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб та які підтверджені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. Станом на 24.01.2024 року заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 155 від 16.04.2021 року не погашена. Акт звіряння взаємних розрахунків від 24.01.2024 року був направлений на адресу позивача. Учасниками ТОВ «ЗТМК» є Фонд державного майна України (51% статутного капіталу) та компанія «ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД» (49% статутного капіталу). Розмір статутного капіталу ТОВ становить 1 468 949 019,80 гривень Державну реєстрацію ТОВ «ЗТМК» проведено реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції 19.11.2013. 24.02.22 року ТОВ «ЗТМК» отримало повідомлення від 24.02.2022 № 478/01-6 від AT «Дніпроазот» про зупинку роботи виробничих потужностей AT «ДНІПРОАЗОТ», пов'язану з початком військових дій на території України. Також, 26.02.2022 року ТОВ «ЗТМК» отримало від Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат» «Запоріжсталь» лист № 33/2009739 від 26.02.2022 року «Щодо можливого припинення постачання води», в якому було зазначено, що у зв'язку з проведенням військових дій у регіоні можливе аварійне припинення водопостачання від водороздільних мереж ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь». У своєму листі № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України. 01.03.2022 року на ТОВ «ЗТМК» надійшов лист від 01.03.2022 № 140/03-02 від Управління з питань попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Запорізької міської ради із проханням негайно зменшити запаси хімічно-небезпечних речовин до мінімально можливих об'ємів. Починаючи з 25.02.2022 відбувалися систематичні обстріли міст та населених пунктів у Запорізькій області. При цьому було завдано людських жертв та завдано поранень цивільним особам, були зруйновані як важливі об'єкти інфраструктури, так і житлові будинки. ТОВ «ЗТМК» розташований в межах міста Запоріжжя та являється об'єктом підвищеної небезпеки. Враховуючи сукупність всіх вищезазначених факторів керівництвом ТОВ «ЗТМК» було прийнято рішення про позапланову безаварійну зупинку ТОВ «ЗТМК», оформлене наказом в.о. директора ТОВ «ЗТМК» від 02.03.2022 № 174 «Про організацію позапланової безаварійної зупинки комбінату». Також, згідно наказу ТОВ «ЗТМК» від 31.05.2022 року № 333 «Про встановлення працівникам Товариства графіка неповного робочого часу» - з 01 червня 2022 року до стабілізації фінансово-економічного стану Товариства, але не більше ніж на 6 місяців. Введено для денного персоналу підрозділів промислової та непромислової групи Товариства графіки роботи з неповним робочим тижнем (3 дні на тиждень). Встановлено понеділок та п'ятницю додатковими вихідними днями. Викладені вище обставини мали наслідком погіршення фінансового стану Товариства. Таким чином, вина ТОВ «ЗТМК» у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за Договором № 155 від 16.04.2021 року відсутня.
Позивач скористався своїм правом та надав відповідь на відзив.
Задля дотримання принципів господарського судочинства, з метою формування матеріалів справи для її повного та всебічного розгляду, дотримання прав та обов'язків позивача, на підставі ч. 1 ст. 119 ГПК України суд поновлює відповідачу процесуальний строк на подання до суду відзив на позову заяву.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 01.03.2024.
Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
16.04.2021 між Акціонерним товариством “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес” (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (Замовник) укладено договір № 155.
Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець зобов'язується виконати роботи , згідно Специфікації, які є невід'ємною частиною договору, а саме: виготовлення конструкцій та їх частин згідно коду ДК 021-44210000-5 (виготовлення реторт, кришок з матеріалу Замовника), а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Найменування(кількість) робіт, терміни виконання робіт та технічні вимоги узгоджуються перед початком відповідного періоду виконання робіт, які зазначені в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).
Згідно п. 4.1 договору Замовник оплачує виконані роботи у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку фактури в порядку забезпечення щомісячної потреби в ретортах і кришках, згідно із письмовими заявками Замовника, узгодженими попередньо із Виконавцем.
Відповідно до п. 4.2 договору умови розрахунків: 50 % - передоплата протягом 10 календарних днів з дати подання заявки на виготовлення партії обладнання, 50% оплата протягом 10-ти календарних днів з дати закінчення проведення вхідного контролю виготовленої партії обладнання.
Згідно п. 5.3 договору сторони визначили, що виконання робіт по виготовленню може надаватись поетапно - на підставі наданої Замовником письмової заявки, узгодженої з Виконавцем, із зазначенням номенклатури та кількості робіт.
Відповідно до п. 5.11 договору виконані роботи по виготовленню обладнання по кількості і якості оформлюються актом виконаних робіт і супроводжуються товарно-супровідними документами (накладними), по якості - згідно паспорту та сертифікатів якості. Замовник виконує вхідний контроль та випробування ретортна герметичність згідно п. 8 технічних вимог креслення. За результатами зазначених випробувань складається Акт, який після підписання обома сторонами додається до паспорта реторти.
У позовній заяві позивач зазначив, що протягом строку дії договору роботи по виготовленню обладнання виконувались в три етапи.
На виконання умов договору Замовник здійснив передоплату в сумі 1 305 120 грн 00 коп. для виготовлення першої та другої партії обладнання, згідно виставлених Виконавцем рахунків № 465 від 16.04.2021, № 574 від 13.05.2021 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 21-0003531 від 16.04.2021 на суму 652 560 грн 00 коп., № 21-0004875 від 26.05.2021 на суму 252 560 грн 00 коп., № 21-0005429 від 16.06.2021 на суму 200 000 грн 00 коп., № 21-0005910 від 08.07.2021 на суму 180 000 грн 00 коп., № 21-0006212 від 16.07.2021 на суму 20 000 грн 00 коп.
Виконавець, на підставі листів-заявок за вих. № 05-09/12 від 22.04.2021, 14.05.2021 № 05-09/16 в період з 16.06.2021 по 12.10.2021, виконав, а Замовник прийняв роботи по виготовленню першої та другої партії обладнання, а саме реторти Ш1000мм (кр.В 1889-01 А СБ) в кількості 20 шт. на суму 2 148 000,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт(надання послуг), № 144 від 16.06.2021 на суму 537 000 грн 000 коп., № 163 від 08.07.2021на суму 537 000 грн 00 коп., № 183 від 03.08.2021 на суму 537 000 грн 00 коп., № 187 від 09.08.2021 на суму 537 000 грн 00 коп., та кришки Ш1000мм (кр.В 2016-00 СБ) в кількості 6 шт на суму 462 240 грн 00 коп., згідно акту № 240 від 12.10.2021, всього на суму 2 610 240 грн 00 коп.
Остаточний розрахунок в сумі 1 305 120 грн 00 коп. за виконані роботи по виготовленню першої та другої партії обладнання, був здійснений Замовником платіжними дорученнями № 21-0006558 від 27.07.2021 на суму 200 000 грн 00 коп., № 21-0006801 від 29.07.2021 на суму 452 560 грн 00 коп., № 21-0007679 на суму 200 000 грн 00 коп., № 21-0007735 на суму 452 560 грн коп.
Позивач зазначив, що в червні місяці 2021 року, в рамках діючого договору, на адресу Виконавця від Замовника надійшла заявка за вих. № 05-09-27 про виготовлення та поставлення третьої партії обладнання в серпні місяці 2021 року, а саме: кришки Ш1000мм (кр.В 2016-00 СБ) в кількості 6 шт., реторт Ш1000мм (кр.В 1889-01 А СБ) в кількості 10 шт.
Листом № 77-538 від 06.07.2021 Виконавець погодив можливість виготовлення вищевказаного обладнання.
На виконання умов договору, Виконавець виконав, а Замовник прийняв виготовлені для нього реторти Ш1000мм (кр.В 1889-01 А СБ) в кількості 10 шт на суму 1 074 000 грн 00 коп., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 253 від 04.11.2021 на суму 537 000 грн 00 коп., № 286 від 15.12.2021 на суму 537 000 грн 00 коп. та кришки Ш1000мм (кр.В 2016-00 СБ) в кількості 6 шт на суму 462 240 грн 00 коп., що підтверджується актом здачі-приймання робіт(надання послуг) № 20 від 03.02.2022 на суму 467 240 грн 00 коп.
Всього Виконавцем виконані, а Замовником прийняті роботи по виготовленню третьої партії обладнання на суму 1 536 240 грн 00 коп.
Сума коштів, перерахованих Замовником на підставі виставленого Виконавцем рахунку № 986 від 10.08.2021, в якості передплати для виготовлення обладнання, зазначеного в заявці за вих. № 05-9-27, склала 768 120 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученнями № 21-0007363 від 10.08.2021 на суму 350 000 грн 00 коп., № 21-0007680 від 20.08.2021 на суму 418 120 грн 00 коп., що відповідає умовам договору в частині проведення Замовником розрахунків у вигляді 50% передплати.
Оскільки прийняття робіт по виготовленню третьої партії обладнання, згідно акту№20, відбулось 03.02.2022, доплата за виконані роботи, в сумі 768 120 грн 00 коп., повинна бути здійснена Замовником в строк до 13.02.2022.
Згідно платіжного доручення № 22-0001521 від 02.02.2002 відповідач сплатив лише 50 000 грн 00 коп., чим порушив умови договору.
Позивач неодноразово звертався до відповідача, шляхом надсилання на його електронну пошту листів: № 77-67 від 28.03.2022, № 77-392 від 16.06.2022 про погашення заборгованості за поставлену продукцію, за замовлення: № 2046096 кришка Ш1000мм кр.В 2016-00 СБ в кількості 6 шт та № 2046096 реторта Ш1000мм кр.В 2053-00СБ) в кількості 10 шт. на загальну суму 718 120 грн 00 коп.
09.09.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією № 34/2 від 09.09.2022 про сплату заборгованості у розмірі 718 120 грн 00 коп., шляхом надсилання на електронну пошту та юридичну адресу відповідача.
Претензія відповідача залишена без відповіді та задоволення.
17.07.2023 позивач направив відповідачу попередження № 84/57 з вимогою погасити заборгованість.
Листом за вих. № 17/08-538 від 17.07.2023 відповідач повідомив про неможливість належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” зобов'язань щодо своєчасної оплати за укладеним договором через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які виникли у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб та які підтверджені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, наявність заборгованості стали підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її та в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підряднику. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Факт належного виконання обумовлених договором робіт підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані представниками обох сторін, без зауважень та скріплені печатками.
Наданими суду актами здачі-приймання робіт (надання послуг) засвідчено перелік виконаних робіт, засвідчено їх виконавця, яким є позивач, відображено відсутність зауважень до робіт та встановлено їх відповідність регламентам, вказані акти засвідчені уповноваженими на те особами.
Доводи відповідача з приводу впливу форс-мажорних обставин на стан відповідача, суд обґрунтованими визнати не може.
Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Суд зазначає, що ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Господарський суд наголошує, що форс-мажор (у даному випадку - військова агресія проти України) повинен бути в причинному зв'язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності.
Сторона, яка посилається на вищезгадані обставини, повинна довести, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов'язань за договором.
Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет, та адресований “Всім кого це стосується”, Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Судова практика Верхового Суду вказує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 по справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач не підтвердив настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання господарського зобов'язання.
Крім того, заборгованість виникла ще до настання обставин, на які посилається відповідач, як на форс-мажорні обставини.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов'язання, а саме виконав роботи, передбачені договором.
Однак, матеріали справи не містять доказів повної оплати відповідачем виконаних позивачем робіт.
Відповідачем не заперечувався факт належного виконання позивачем умов договору.
Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати боргу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 718 120 грн 00 коп. заборгованості за договором № 155 від 16.04.2021.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Господарський суд вказує, що матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано до суду жодних належних та допустимих в розумінні ст.ст. 73,76-79,86 Господарського процесуального кодексу України доказів із обґрунтуванням відсутності вини у несплаті 718 120 грн 00 коп. заборгованості за виконані позивачем роботи.
За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Позивачем було враховано реалії воєнного стану, вимоги розумності та справедливості, адже додаткове стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат в рамках цієї справи позивачем не заявлено до стягнення.
Доводи відповідача, викладені у відзиві спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача
Керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (вул. Теплична, 18, м. Запоріжжя, 69106 ідентифікаційний код юридичної особи 38983006) на користь Акціонерного товариства “Бердичівський машинобудівний завод “Прогрес” (вул. Європейська, 79, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ідентифікаційний код юридичної особи 00217426) 718 120 (сімсот вісімнадцять тисяч сто двадцять) грн 00 коп. заборгованості, 10 771 (десять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 80 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено і підписано 06.03.2024.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.