Справа № 734/4951/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/263/24
Категорія - ч. 4 ст. 187 КК України Доповідач ОСОБА_2
29 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12023270350000426 від 05.09.2023 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2023 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 06.12.2022 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
за участю учасників кримінального провадження
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_9 ,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим та призначено йому покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком 8 років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.12.2022 та остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 1 (один) місяць з конфіскацією майна.
Початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_6 визначено з моменту його затримання - з 05.09.2023 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.
Стягнуто зі ОСОБА_6 у дохід держави 6930 грн 98 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Питання про речові докази вирішено в порядку ст. 100 КПК України.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.09.2023 року приблизно об 11.15 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди для майна потерпілих та бажаючи їх настання, зайшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснюють свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 .
Перебуваючи у зазначеному торгівельному закладі, ОСОБА_6 , маючи умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнає нападу, ОСОБА_6 зайшов на відокремлене робоче місце продавця ОСОБА_9 , яка стояла за прилавком, що є обмеженою територією лише для працівників торгівельного закладу, тобто проник за межі вільного доступу для інших громадян, після чого діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, скоїв напад на потерпілу ОСОБА_9 , поєднаний із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я останньої, яке виразилося у відкритій демонстрації в руках наявної при собі небезпечної бритви та висловлюванні усних погроз щодо її застосування до ОСОБА_9 , які остання сприйняла реальними до виконання. При цьому, під час нападу ОСОБА_6 заволодів з холодильної камери пляшкою пива Seth&Riley's Garage Hardcore Cherry&More об'ємом 0,44 л. вартістю 42 грн 90 коп., чим спричинив ФОП ОСОБА_9 та ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму. Після цього ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись отриманим майном на власний розсуд.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить змінити вирок суду та враховуючи, що він військовослужбовець, у порядку ст. 616 КПК України змінити йому запобіжний захід та надати можливість нести свій обов'язок по захисту Батьківщини.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що не погоджується з кваліфікацією дій за ч. 4 ст. 187 КК України. Не оспорюючи виниклого конфлікту з працівником магазину ОСОБА_9 , зазначає, що не погрожував останній, ніякого фізичного насилля не здійснював, в подальшому конфлікт було вичерпано, остання не мала до нього претензій.
Не погоджуючись з апеляційною скаргою, прокурор подав заперечення, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав подану обвинуваченим апеляційну скаргу, просив її задовольнити з викладених підстав.
Прокурор та потерпіла у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні судового рішення
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.
Окрім визнавальних показань обвинуваченого, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, підтверджується доказами, зібраними у кримінальному провадженні.
Зокрема, потерпіла ОСОБА_9 суду І та апеляційної інстанцій показала, що 05.09.2023 року близько 7 ранку до магазину по АДРЕСА_2 , зайшов обвинувачений, якого раніше вона не знала та який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Вона повідомила, що продаж алкогольних напоїв здійснюється з 11 години, на що він щось «буркнув» та пішов, повернувшись близько 12 години, підійшов до холодильників. Вона повідомила, що не стане продавати спиртні напої, але коли той повернувся, то в руках у нього вона побачила щось схоже на небезпечну бритву. Обвинувачений почав їй погрожувати, сказавши: «я тебе щас…», що нею було сприйнято як загрозу для життя, тому, злякавшись, вона вибігла з магазину, а він залишився там. Потім обвинувачений вийшов з магазину та виніс пляшку слабоалкогольного напою «Гараж», пішовши у бік центру. В подальшому викликали поліцію.
Наведені свідчення потерпілої суд обґрунтовано поклав у основу вироку, дав їм належну оцінку та правильно визнав їх достовірними, оскільки вони підтверджують обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення і підтверджуються іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.
Зокрема, протоколом слідчого експерименту від 11.10.2023 за участі потерпілої ОСОБА_9 , під час якого остання на місці показала та розказала про обставини вчиненого щодо неї розбійного нападу, що в повній мірі узгоджується з наданими нею показаннями у суді.
Та протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.10.2023, під час якого ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_11 , як особу, що вчинила розбійний напад.
В даному випадку колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що погроз з його боку потерпілій не було, оскільки будь-яких об'єктивних даних, які б указували, що потерпіла обмовила обвинуваченого, судом не встановлено, не надано таких і апеляційному суду.
Більше того, у суді першої інстанції обвинувачений повністю визнав вину, тому зміна його позиції на час апеляційного перегляду рішення, вказує на намагання уникнути або зменшити відповідальність за вчинене.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується також іншими письмовими доказами, які містять матеріали провадження та були досліджені судом.
Зокрема, рапортом т.в.о. старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області від 05.09.20203, відповідно до якого до служби 102 надійшло повідомлення з приводу того, що 05.09.2023 об 11.48 в магазин по АДРЕСА_2 заходив чоловік, погрожував ножем, дебоширив та взяв з холодильника продукти харчування. Заявник ОСОБА_9 .
Заявою потерпілої ОСОБА_9 про вчинення щодо неї протиправних діянь.
Протоколом огляду місця події від 05.09.2023, відповідно до якого оглянуто приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по АДРЕСА_2 та виявлено наявність в магазині вертикальних холодильників зі слабоалкогольними напоями та пивом, серед яких є напій Garage.
Актом від 06.09.2023, складеним ФОП ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , відповідно до якого після інциденту з невідомим чоловіком 05.09.2023 проведеною інвентаризацію алкогольних напоїв та встановлено нестачу 1 пляшки пива Seth&Riley's Garage Hardcore Cherry&More об'ємом 0,44 л;
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05.09.2023, відповідно до якого 05.09.2023 об 11.56 год. було затримано ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Під час особистого обшуку у останнього виявлено та вилучено: порожню скляну пляшку від напою «Hardcore Garage» об'ємом 0,44 л, складний ніж з пластиковими накладками по бокам коричневого кольору, складний ніж з пластиковими накладками по бокам червоного кольору, небезпечну бритву з пластиковими накладками по бокам чорного кольору, точильний брусок.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції в повній мірі дав оцінку всім доказам та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказах і його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у сховище, вчинений в умовах воєнного стану.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. А згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд І інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його особу, вік, сімейний стан, негативні характеристики за місцем служби, який раніше судимий, дані висновків судово-психіатричного експерта про здатність усвідомлювати свої дій та керувати ними, а також наявність психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, лікування не показане внаслідок відсутності клінічних ознак психічних та поведінкових розладів. Також судом враховано обставини, що пом'якшують покарання, якими суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та обставину, що обтяжує його - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Суд обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті з конфіскацією майна та остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, яке є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Призначене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання.
Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу суд обґрунтовано визначив у виді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги про необхідність зміни запобіжного заходу на підставі ст. 616 КПК України для надання можливості проходити військову службу неспроможні з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115,146-147,152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414,426-433,436,437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, є офіційно визначений порядок звернення з клопотанням про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та встановлені відповідні обмеження щодо можливості скористатись таким правом, під дію яких підпадає і обвинувачений ОСОБА_6 .
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які тягнуть за собою безумовне скасування чи зміну вироку під час перегляду апеляційним судом оскарженого вироку не встановлено.
Керуючись ст. ст. 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_6 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4