Справа № 730/1388/23 Головуючий у 1 інстанції Данько О. В.
Провадження № 33/4823/90/24
Категорія -
29 лютого 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2023 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з неї на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.11.2023 року, близько 20-06 год., в м. Борзна по вул. Берегова, 13, керувала автомобілем «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці, з використанням спеціального технічного засобу, та у закладі охорони здоров'я відмовилася, чим порушила п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог посилається на невідповідність обставин подій, викладених у протоколі, дійсним обставинам справи, а протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням процесуальних норм та не містить належних та допустимих доказів її вини.
Зазначає, що її зупинка працівниками поліції була безпідставною, так як її авто в технічному стані (освітлювач номерного знаку в працюючому стані), що підтверджується відеозаписом.
Звертає увагу, що працівники поліції, які її зупинили, впродовж декількох місяців перебувають з нею у неприязних відносинах та намагаються незаконно притягнути її до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з хвилюванням, у неї погіршилося самопочуття, підвищився тиск і на фоні хвилювання почався неконтрольований прояв агресії, який періодично виникає внаслідок довготривалого захворювання та лікування.
На вимогу працівників поліції пройти огляд за допомогою приладу Драгер вона відмовилась, при цьому повідомила, що згодна пройти огляд в медичному закладі. Наполягала, що від проходження огляду в медичному закладі вона не відмовлялась. При цьому, працівники поліції окрім неодноразового наголошення на проведенні огляду ніяких дій не вчиняли, чим психологічно на неї тиснули.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та просила закрити провадження стосовно неї за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Показала, що зібрані у справі докази не доводять її вину. Працівники поліції безпідставно її зупинили та протягом усього часу психологічно тиснули на неї. Під час цих подій їй стало погано, вона втрачала свідомість.
Заслухавши пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та її відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР.
Обставини вчинення нею адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: переглянутим відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, який є безперервним, встановлено, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 за порушення нею Правил дорожнього руху (погано освітлюється державний номерний знак в темну пору доби). Під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили у неї ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю), запропонували їй пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», на що остання після тривалих суперечок відмовилась, проте погодилась пройти огляд у лікарні. На неодноразові вимоги працівників поліції проїхати на огляд до лікарні, ОСОБА_1 погоджувалась, проте її поведінка та висловлювання свідчить про її намагання будь-яким чином уникнути огляду, що вірно розцінено працівниками поліції як відмова від його проведення. Із заявами про неправомірність дій працівників поліції чи порушення її прав під час складання протоколу до компетентних органів не зверталась і матеріали справи таких даних не містять. З переглянутого відеозапису не вбачається у діях ОСОБА_1 поведінки, яка б свідчила про здійснення на неї тиску з боку працівників поліції, про що зазначено в апеляційній скарзі.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів встановлено, що підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічних засобів є виявлення поліцейським у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме різкого запаху алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 від огляду відмовилась.
Зібраним доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. Тому твердження апелянта про протилежне не заслуговують на увагу.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 09.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що водію роз'яснено підстави та процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також настання можливих наслідків у разі відмови водія, які полягають у складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та вимог ст. 266 КУпАП.
Твердження апелянта, що працівники поліції відмовили водію пройти освідування в медичній установі спростовується переглянутим відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовилась від проведення освідування у будь-який передбачений законом спосіб, в тому числі і у лікарні.
Що стосується доводів про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , то вони позбавлені підґрунтя, оскільки така причина була повідомлена особі і вона кореспондується зі змістом ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Надані ОСОБА_1 медичні документи щодо стану її здоров'я не підтверджують та не спростовують відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Інші твердження апелянта висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Адміністративне стягнення накладено судом у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушниці, ступені її вини.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на неї адміністративного стягнення, не вбачається.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяС. О. Акуленко