іменем України
05 березня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/16296/23
Головуючий у першій інстанції - Маринченко О. А.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/350/24
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Мамонової О.Є., Шарапової О.Л.,
за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу: представник ОСОБА_2 - адвокат Федоренко Євген Володимирович,
на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2023 року; час і дата складання повного її тексту: 06.12.2023, місце ухвалення - м. Чернігів,
У грудні 2023 р. представник ОСОБА_2 - адвокат Федоренко Є.В. звернувся із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Посилаючись на ч. 1 ст. 193 ЦПК України, він просив прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, від якого вони мають двох дітей: повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заперечує про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , але при розірванні шлюбу сторонам необхідно визначити місце проживання доньки. Спір з приводу спільно набутого майна й місця проживання доньки, яка проживатиме разом з ОСОБА_2 , відсутній.
Оскаржуваною ухвалою зустрічну позовну заяву повернуто подавачеві на підставі ч. 4 ст. 194 ЦПК України. Постановляючи її, суд виходив з того, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що спір між сторонами про місце проживання дитини відсутній - що вона проживатиме з ОСОБА_2 , що позовні вимоги за первісним та за зустрічним позовом хоч і виникають із сімейних правовідносин, однак задоволення зустрічного позову ні повністю, ні частково не виключить можливість задоволення первісного позову та що спільний розгляд цих позовів є недоцільним, оскільки згідно з ч. 4 ст. 193 ЦПК України суд має постановити ухвалу про перехід до розгляду цієї справи, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, за правилами загального провадження.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Федоренко Є.В. просить скасувати вказану ухвалу і передати зустрічну позовну заяву для продовження розгляду. Доводи скарги зводяться до того, що ОСОБА_2 у зустрічному позові визнала позовні вимоги ОСОБА_1 та одночасно запропонувала визначити місце проживання їхньої неповнолітньої дитини.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Кушнеренко Є.Ю. просить рішення суду І інстанції залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 на оскаржувану ухвалу відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.
У справі встановлено таке.
06.11.2004 до суду І інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, від якого вони мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ця заява обґрунтовується тим, що через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на життя сторони припинили шлюбні стосунки з березня 2022 р., що подальше збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам ОСОБА_1 , що обставин, які перешкоджали б його розірванню, нема та що відмова у розірванні шлюбу сторін буде примушуванням до шлюбу й шлюбних стосунків, що є неприпустимим (арк. 2-3).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.12.2023 вищевказану позовну заяву задоволено (арк. 32-33); до його ухвалення оскаржуваною ухвалою від 06.12.2023 в цій справі вищеописану зустрічну позовну заяву повернуто її подавачеві - ОСОБА_2 (арк. 25).
Аналізуючи надані докази і норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.
ОСОБА_2 не заперечує щодо розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , що зазначено нею в зустрічній позовній заяві та в апеляційній скарзі.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Кушнеренко Є.Ю. у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що ОСОБА_1 не заперечує щодо проживання їхньої доньки разом з ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. З цієї норми права випливає, що розгляд в одному провадженні первісного позову ОСОБА_1 і зустрічного позову ОСОБА_2 є недоцільним, так як спільний їх розгляд істотно розширить предмет доказування й призведе до необхідності в силу ч. 4 ст. 19 СК України залучення нового учасника процесу - органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, що неминуче затягне розгляд справи.
Отож підстав для скасування оскаржуваної ухвали не встановлено.
Доводи апеляційної скарги судом відкидаються як такі, що суперечать встановленим у справі і описаним вище обставинам та визначеним відповідно до них правовідносинам.
Отож підстав для скасування оскаржуваної ухвали не встановлено.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Іншого щодо визначення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу чинне процесуальне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не передбачає.
У статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що договір про надання тих видів правової допомоги, які ОСОБА_1 надано адвокатом Кушнеренком Є.Ю. у цій справі, укладається в письмовій формі та що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. За нормами ст. 30 цього ж Закону, у такому договорі визначаються порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.
З наведеного випливає, що для відшкодування витрат на правничу допомогу в договорі про її надання слід зазначити детальний опис послуг, що надаватимуться, їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо. Проте ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій такого договору між ОСОБА_1 і його представником - адвокатом Кушнеренком Є.Ю. не надано. Крім того, на порушення ч. 9 ст. 83 ЦПК України, у справі відсутні відомості про направлення доданих до відзиву на апеляційну скаргу документів про понесені ОСОБА_1 судові витрати представникові ОСОБА_2 - адвокату Федоренку Є.В.
Виходячи з зазначеного у попередніх 3 абзацах, суд позбавлений можливості відшкодувати ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, надану йому адвокатом Кушнеренком Є.Ю.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Федоренка Євгена Володимировича залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: