05 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 687/1254/23
Провадження № 22-ц/4820/576/24
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2023 року (суддя Борсук В.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.08.2022 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» кредитний договір №23943-08/2022, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача згідно п.7 договору.
31 травня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір відступлення прав вимоги № 31052023, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК «Інвеструм» і боржниками.
Так, відповідно до Реєстру боржників від 31.05.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 58675 грн., з яких: 15000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 43675 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам укладеного договору відповідач не виконує своїх зобов'язань, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснював жодних платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №23943-08/2022 від 31.08.2022 у розмірі 58675 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором №23943-08/2022 від 31.08.2022 року в розмірі 58675 грн., з яких: 15000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 43675 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судовий збір в сумі 2684 грн.
Судове рішення мотивоване доведеністю факту отримання позичальником кредитних коштів за договором про надання фінансового кредиту від 31.08.2022 року та неналежного виконання зобов'язання за укладеним кредитним договором позичальником в частині повернення кредиту та сплати відсотків за їх користування й права позивача, у зв'язку з цим, вимагати від відповідача повернення заборгованості за кредитним договорам.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, стягнути з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на його користь судовий збір, сплачений за звернення до апеляційного суду.
В обґрунтування скарги зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення кредитного договору від 31.08.2022 №23943-08/2022.
Крім того, апелянт зазначає, що позивачем не надано первинних документів, оформлених відповідно до вимог ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову діяльність», які б підтверджували перерахування відповідачу певної суми коштів, як то платіжні доручення, розрахункові чеки, меморіальний ордер тощо. Не зрозуміло як порахована заборгованість за кредитом, при тому що строк кредитування складав 25 днів.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, просить їх відхилити.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Судом встановлено, що 31.08.2022 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ФК «Інвеструм» кредитний договір №23943-08/2022 від 31.08.2022 року.
Відповідно до п.1.1 - 1.7 кредитного договору кредит надано в розмірі 15000 грн. зі сплатою відсотків з користування кредитом в розмірі 0,75 % на добу строком на 25 днів, тобто до 24.09.2022 року, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
Відповідно до п.п.6.1 п.6 Кредитного договору, цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
31 травня 2023 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення прав вимоги № 31052023, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК «Інвеструм» і боржниками.
Так, відповідно до Реєстру боржників від 31.05.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 58675,00 грн., з яких: 15000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 43675 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно з частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що 31.08.2022 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ФК «Інвеструм» кредитний договір №23943-08/2022 від 31.08.2022. Відповідно до п.1.1 - 1.7 кредитного договору кредит надано в розмірі 15000 грн. зі сплатою відсотків з користування кредитом в розмірі 0,75 % на добу строком на 25 днів, тобто до 24.09.2022 року, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта.
Підписавши кредитний договір, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм».
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Як передбачено п.1.1 - 1.7 кредитного договору кредит надано в розмірі 15000 грн. зі сплатою відсотків з користування кредитом в розмірі 0,75 % на добу строком на 25 днів, тобто до 24.09.2022 року.
Отже, строк дії Договору про надання фінансового кредиту №23943-08/2022 від 31 серпня 2022 року закінчився 24 вересня 2022 року, кредитор має право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами протягом 25 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору по 24 вересня 2022 року.
Таким чином, розмір заборгованості за відсотками за Договором №23943-08/2022 від 31 серпня 2022 року становить 2812,50 грн. з розрахунку(15000 грн. ? 100?0,75?25 днів ).
Після 24 вересня 2022 відсутнє право на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Таким чином з відповідача за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором підлягає стягненню тіло кредиту в розмірі 15000 грн.+2812,50 грн. проценти за користування кредитом, а всього 17812,50 грн.
З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» відсотків в розмірі визначеному позивачем - 43675,00 грн., у зв'язку з чим рішення підлягає зміні. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом в межах строку кредитування 17812,50 грн., з яких 15000 грн. - тіло кредиту, 2812,50 заборгованість за відсотками.
За частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовну заяву позивача задоволено на 30,35%, а апеляційну скаргу відповідача на 69,65%, тому судовий збір сплачений за подання позову та за апеляційну скаргу, із застосуванням принципу пропорційності, оскільки на ТОВ «ФК«ЄАПБ» покладено більшу суму судових витрат, тому різницю 2039,99 (2854,58 - 814,59) слід стягнути з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 374, 365, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 28 грудня 2023 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014) заборгованість за договором № 23943-08/2022 від 31.08.2022 року в розмірі 17812,50 грн., з яких 15000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2812,50 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2039,99 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк