06 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 682/1521/23
Провадження № 22-ц/4820/549/24
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
розглянув без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2023 року, суддя Мотонок Т.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
встановив:
В червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання спільної з відповідачем дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період навчання.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що від шлюбу з відповідачем, який 07.02.2014 року розірвано за рішенням суду, сторони мають повнолітню дочку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У 2022 році ОСОБА_4 була зарахована на денну форму навчання для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю «Право» і є студенткою 1-го курсу Національної академії внутрішніх справ, на умовах договору. Термін навчання з 19.09.2022 року по 30.06.2026 року. Загальна вартість навчання за весь строк складає 112000 грн., за кожен навчальний рік 28000 грн.
Окрім того, з вересня 2022 року ОСОБА_4 проживає в гуртожитку, за місцем навчання в м. Києві, оплату за який також здійснює позивачка.
Дочка регулярно отримує протирецидивне лікування, постійно підтримує терапію, потребує санаторно-курортного лікування у зв'язку із захворюванням.
Враховуючи, що повнолітня дочка проживає разом із позивачем, не працює та продовжує навчання, тому вона потребує матеріальної допомоги, оскільки самостійно несе витрати на оплату проживання в гуртожитку, проїзду до місця навчання та дому, харчування, одяг, придбання засобів гігієни та ліків, що в середньому становить 7000 грн. на місяць.
В той же час відповідач, який має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, оскільки є особою працездатного віку, має добрий стан здоров'я, не має на утриманні інших осіб, добровільно допомоги позивачу не надає, у зв'язку з чим просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 3500 грн. щомісячно на її користь на утримання повнолітньої дочки на період навчання, починаючи з дня подання позову до суду та до закінчення дочкою навчання.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.12.2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду, тобто з 16.06.2023 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 23 років. Допущено негайне виконання рішення в межах стягнення суми аліментів за один місяць. Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позов частково суд виходив з того, що спільна повнолітня дочка сторін, ОСОБА_4 , продовжує навчання у Національній академії внутрішніх справ на денній формі навчання, до 30.06.2026 року, у зв'язку з чим, з урахуванням встановлених обставин справи, вирішив стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , в розмірі 1500 грн. щомісячно.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що відповідачем не надано доказів того, що він не в змозі сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі. Відповідач успадкував житловий будинок в с. Цвітоха Шепетівського району та приховує свій справжній майновий стан. ОСОБА_2 та його дружина є працездатними особами. Стягнення аліментів у розмірі 1500 грн. покладає на позивача непропорційно більший тягар на утримання дочки ОСОБА_3 .
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 послався на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. На думку відповідача, присуджені судом аліменти є співмірними з його матеріальним становищем.
Розгляд справи проведений в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши докази в справі, враховуючи зміст позовних вимог та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що батьками повнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 13).
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.02.2014 року розірвано (а.с. 14).
У 2002 році ОСОБА_5 була зарахована на денну форму навчання для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра за спеціальністю «Право» і є студентом 1-го курсу Національної академії внутрішніх справ, на умовах договору із фізичними та юридичними особами. Термін навчання - з 19.09.2022 до 30.06.2026 року (а.с. 15, 18).
Згідно з договором №ІД22-796ю/1 від 16.09.2022 року, загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 112000 грн., зокрема, за кожен навчальний рік по 28000 грн. (а.с. 17).
Як вбачається зі змісту платіжних інструкцій, ОСОБА_1 здійснено оплату за навчання дочки в сумі 14000 грн. 07.01.2023 (а.с. 19), а також плату за гуртожиток: 1319 грн., 920 грн., 920 грн., 920 грн., 1044 грн. 18.09.2022 року, 04.12.2022 року, 09.03.2023 року, 19.04.2023 року, 03.06.2023 року відповідно (а.с. 20-24).
Згідно із відомостями, які містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків про суми визначених доходів та утриманих податків від 02.10.2023 року за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2023 року, ОСОБА_2 доходів не отримував (а.с. 69). У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, станом на 03.10.2023 року, у ОСОБА_2 не виявлено нерухомого майна (а.с. 70).
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року, №3, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі №6?1296цс15 зазначено, що при визначенні розміру даного виду аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (аналогічні висновки міститься в постановах Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 року у справі №478/2108/16-ц та від 29.01.2018 року у справі №622/373/16-ц).
Згідно з ч. 2 ст. 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
В силу положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1, 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, дочка сторін ОСОБА_3 , з 12.09.2022 року навчається на денній формі навчання Національної академії внутрішніх справта потребує матеріальної допомоги.
ЇЇ батько, відповідач ОСОБА_2 , є особою працездатного віку, має можливість надавати відповідну матеріальну допомогу на навчання дочки.
Як вбачається зі змісту письмових доказів у справі, вартість підтверджених витрат на навчання дочки ОСОБА_3 становить 28000 грн. на рік, тобто, з урахуванням рівного обов'язку батьків утримувати повнолітню дочку, яка навчається, по 14000 грн. на рік на кожного з батьків.
За встановлених обставин, з урахуванням вищезазначених вимог СК України, колегія суддів, провівши оцінку доказів у відповідності з вимогами ст. 89 ЦПК України, погоджується із висновком суду першої інстанції, що аліменти, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 слід визначити в розмірі 1500 грн. на місяць, що становитиме 18000 грн. на рік, а також інших обставин даної справи, відповідатиме вимогам розумності і справедливості та буде необхідним та достатнім для забезпечення навчання і, разом з тим, співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги щодо витрат на лікування дочки ОСОБА_3 , а також отримання у спадщину ОСОБА_2 будинку на території с. Цвітоха Шепетівського району, висновків суду не спростовують та на законність ухваленого рішення не впливають.
Витрати, понесені позивачем у зв'язку із лікуванням дочки, є додатковими витратами на дитину, вимог про стягнення яких позивач до відповідача не заявляв.
Судом першої інстанції правильно надано оцінку наявним у справі доказам, застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова