Справа №583/4369/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/342/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - про застосування амністії
06 березня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2023 року, якою засудженому ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні клопотання про застосування Закону України «Про амністію», -
До Охтирського міськрайонного суду Сумської області звернувся засуджений ОСОБА_6 з клопотанням про застосування Закону України «Про амністію за 2020 рік».
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2023 року в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 було відмовлено.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим. що до засудженого ОСОБА_6 не може бути застосовано положення Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки, останній засуджений за злочин, який він вчинив у 2020 році. Крім того, суд зазначав про те. що у 2020 року закон про амністію не приймався, а тому, відсутні підстави для задоволення заявленого засудженим клопотання про застосування до нього вказаних положень.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив переглянути оскаржувану ухвалу, скасувати та застосувати до нього Закон України «Про амністію».
В обґрунтування апеляційної скарги, засуджений вказував, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та такою, що винесена з істотним порушенням норм кримінального процесуального законодавства України.
Розгляд вказаної апеляційної скарги було здійснено без участі всіх учасників судового розгляду виходячи з таких обставин.
Так, згідно повідомлення ДУ «Сумський слідчий ізолятор», засуджений ОСОБА_6 10 січня 2024 року звільнений з установи по відбуттю строку покарання, також в справі мається поштове повідомлення, що перебуваючи в ДУ «Сумський слідчий ізолятор» ОСОБА_6 був повідомлений про дату та час розгляду його апеляційної скарги.
Від захисника ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи без її участі.
Від прокурора також надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Враховуючи наявність вищевказаної заяви, а також, що учасники провадження повідомлені про час, день та місце розгляду справи належним чином, наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду без їх участі, оскільки питання про погіршення становища особи в апеляційній скарзі не ставиться, що узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 405 КПК України, а тому, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Зокрема, відповідно ч. 1-2 ст. 1 КПК, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, а згідно ч. 3 цієї статті зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Завданнями кримінального провадження, крім іншого, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК).
Переглядаючи судове рішення в межах апеляційної скарги засудженого (ч. 1 ст. 404 КПК), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування до нього акту амністія за 2020 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10 1996 № 392/96-ВР амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону (ч. 2 ст. 1 Закону).
Верховна Рада України вправі прийняти закон про амністію як щодо певної категорії осіб, так і щодо конкретно визначеної особи (індивідуальна амністія) (ч. 4 ст.1 Закону).
Згідно до приписів ч. 2 Закону, законом про амністію може бути передбачено: а) повне звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (повна амністія); б) часткове звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія).
Ст. 5 Закону України «Про застосування амністії в Україні» передбачено, що дія закону про амністію поширюється на кримінальні правопорушення, вчинені до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на триваючі або продовжувані кримінальні правопорушення, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання законом про амністію чинності.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений 07.08.2020 вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області за ч. З ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.
Суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки ОСОБА_6 засуджений 07.08.2020 за злочин, який він вчинив у 2020 році , положення Закону України «Про амністію у 2016 році» до нього не можуть бути застосовані, а у 2020 році закон про амністію не приймався.
З урахуванням викладеного, висновки суду першої інстанції щодо не можливості застосування до засудженого ОСОБА_6 ЗУ «Про амністію у 2016 році» є вірними і ґрунтуються на положеннях національного законодавства України, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга засудженого - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2023 року, якою засудженому ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні клопотання про застосування до нього положень закону України «Про амністію» - залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4