Номер провадження: 33/813/827/24
Номер справи місцевого суду: 522/116/23
Головуючий у першій інстанції Коваленко В. М.
Доповідач Громік Р. Д.
06.03.2024 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Громік Р.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року накладено на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнено з ОСОБА_1 , на підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судові витрати на користь держави в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Не погодившись з даною постановою, 26 січня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2023 року, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не отримував копію оскаржуваної постанови, а про її існування дізнався лише 06 грудня 2023 року.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, за наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження випливає, що причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є необґрунтовані, виходячи з наступного.
Щодо доводів клопотання про те, що ОСОБА_1 не отримував копію оскаржуваної постанови, а про її існування дізнався лише 06 грудня 2023 року, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово надавав до суду першої інстанції клопотання про відкладення судових засідань призначених на 31.01.2023, 21.02.2023, 20.03.2023, 10.04.2023, 08.05.2023, 24.05.2023, 15.06.2023, 26.06.2023, 31.07.2023, 28.08.2023, 18.09.2023, 28.09.2023, 13.10.2023, 08.11.2023, 14.11.2023 (а.с. 8-9, 13, 15- 17, 30-32, 34-44, 48-50, 51-52, 53-54).
Таким чином, апелянт знав про розгляд справи в Приморському районному суді м. Одеси, що підтверджується неодноразовим поданням клопотань про відкладення розгляду справи.
Крім того для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень постанова судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року оприлюднена на сайті реєстру 20 листопада 2023 року, однак вперше апеляційну скаргу було подано засобами поштового зв'язку лише 14 грудня 2023 року, тобто з пропуском десятиденного строку навіть з дати опублікування постанови у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Постановою Одеського апеляційного суду від 22 січня 2024 року апеляційну скаргу представника Берестовського Є.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року, повернено особі, яка її подала, у зв'язку з відсутністю доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Повторно апелянт звернувся з апеляційною скаргою 26 січня 2024 року.
При розгляді апеляційної скарги, яка подана 26 січня 2024, не наведено інших обґрунтованих підстав та не надано інших доказів, які б підтвердили поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
У зв'язку з викладеним, апеляційний суд дійшов висновку, що поважні прочини поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, тому немає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року та апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП, апеляційний суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - повернути особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію постанови та апеляційну скаргу, разом з усіма доданими до неї матеріалами негайно надіслати особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік