Номер провадження: 22-ц/813/729/24
Справа № 511/1700/13-ц
Головуючий у першій інстанції Ільяшук А. В.
Доповідач Комлева О. С.
27.02.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
з участю секретаря Виходець А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 червня 2021 року, постановлену під головуванням судді Ільяшук А.В., у цивільній справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, -
У жовтні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (далі ТОВ «ФК «Інвест Хаус») звернулось до суду з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Роздільнянський районний суд Одеської області від 28 жовтня 2020 року заява ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» задоволена.
Замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у справі №511/1700/13-ц.
Видано дублікати виконавчих листів по цивільній справі №511/1700/13-ц, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
У травні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» (далі ТОВ «ФК Форт») звернулося до суду з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, в якому просило замінити стягувача товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Хаус» (далі ТОВ «ФК «Інвест Хаус») на його правонаступника ТОВ «ФК Форт».
В обґрунтування своє заяви ТОВ «ФК Форт» зазначило, що 20 серпня 2013 року Роздільнянським районним судом Одеської області ухвалено рішення по справі № 511/1700/13-ц за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі ПАТ КБ «Надра») до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором «Автопакет» №423/П/14/2007/840 від 07 грудня 2007 року.
В подальшому Роздільнянським районним судом Одеської області було замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
У зв'язку з тим, що 05 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №423/П/14/2007-840 від 07 грудня 2007 року перейшло до ТОВ «ФК Форт» заявник звернувся до суду з відповідною заявою.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 червня 2021 року заява ТОВ «ФК Форт» задоволена.
Замінено стягувача ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на його правонаступника ТОВ «ФК Форт».
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду від 03 червня 2021 року про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені заяви ТОВ «ФК Форт» відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що заява ТОВ «ФК «Інвест Хаус» не містить посилань на докази, якими підтверджуються факт втрати виконавчого листа, також не надано доказів щодо підтвердження обставин втрати виконавчого документу.
Також апелянт зазначив, що суд при вирішенні питання про заміну сторони стягувача з ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на ТОВ «ФК Форт» виходив лише з наявності договорів про відступлення права вимоги, не дослідивши при цьому факт переходу самого права вимоги.
У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «ФК Форт» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу суду від 03 червня 2021 року без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, які не можуть бути підставами для її скасування, вважає, що суд дав належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
В судове засідання, призначене на 27 лютого 2024 року представники ПАТ «КБ «Надра», ТОВ «ФК «Інвест Хаус», ОСОБА_4 не з'явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 231, 235, 239, 243-245 т. 2).
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників, які не з'явилися в судове засідання.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6 , представника ТОВ «ФК Форт», ОСОБА_7 , представника ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Ухвала суду у повному обсязі зазначеним вимогам не відповідає.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області 20 серпня 2013 року задоволені позовні вимоги ПАТ КБ «Надра». Стягнуто на користь ПАТ КБ «Надра» солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заборгованість за договором «Автопакет» № 423/П/14/2007/840 від 07.12.2007 року в розмірі 19488,85 доларів США, що станом на 12.03.2013 року по курсу НБУ становить 155774,36 грн., з яких заборгованість за кредитом 10379,75 доларів США, що дорівнює еквіваленту 82965,34 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 6548,93 доларів США, що дорівнює еквіваленту 52345,63 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту 1457,79 доларів США, що дорівнює еквіваленту 11652,09 грн.; штраф за порушення виконання умов договору 1102,38 доларів США, що дорівнює еквіваленту 8811,29 грн. Стягнуто на користь позивача з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 судові витрати, а саме: по 1557,75 грн. судового збору з кожного.
05 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL2N79735, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями передбаченими кредитним договором № 423/П/14/2007-840 від 07.12.2007 року, перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус».
У жовтні 2020 року ТОВ «ФК «Інвест Хаус» звернулось до суду з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Роздільнянський районний суд Одеської області від 28 жовтня 2020 року заява ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Хаус» задоволена.
Замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвест Хаус» у справі №511/1700/13-ц.
Видано дублікати виконавчих листів по цивільній справі №511/1700/13-ц, щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
05 листопада 2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № Б/Н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №423/П/14/2007-840 від 07 грудня 2007 року перейшло до ТОВ «ФК Форт».
Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Форт» про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що до ТОВ «ФК Форт» від ТОВ «ФК «Інвест Хаус» перейшло право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором №423/П/14/2007-840 від 07 грудня 2007 року.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково бере на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Таким чином, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається з видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження№ 14-197 цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні підстави для процесуального правонаступництва.
При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року скасована ухвала Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року в частині заміни сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в частині боржника ОСОБА_2 .
Прийнята постанова, якою в задоволені заяви ТОВ «ФК «Інвест Хаус» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в частині боржника ОСОБА_2 відмовлено.
Скасовуючи ухвалу суду, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції вирішуючи питання заміни сторони (стягувача) у справі не урахував, що зі спливом строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та відсутності підстав для його поновлення, відсутні підстави для процесуального правонаступництва, оскільки правонаступник у матеріальних правовідносинах (новий кредитор) не набув тих прав, які втратив попередній кредитор у зв'язку зі спливом строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).
Отже, суд помилково задовольнив заяву ТОВ «ФК «Інвест Хаус» про заміну сторони (стягувача) у справі за відсутності підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, так як позивач мав безперешкодну можливість реалізувати свої права у межах строку пред'явлення до виконання, проте строк пред'явлення виконавчого документа пропущений без поважних причин, тобто ще до придбання ТОВ «ФК «Інвет Хаус» права вимоги до ОСОБА_8 , а згодом - і наступними набувачами, у тому разі і ТОВ «ФК «Форт», для якого всі зазначені строки вже були пропущені.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням того, що ухвала Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 жовтня 2020 року скасована, та ТОВ «ФК «Інвет Хаус» відмовлено у задоволенні заяви про заміну стягувача, поновлення строку та видачу дублікату в частині боржника ОСОБА_9 , колегія суддів приходить висновку, що підстав для заміни стягувача з ТОВ «ФК «Інвет Хаус» на ТОВ «ФК «Форт» в частині боржника ОСОБА_9 також відсутні.
На підставі встановлених обставин оскаржуване судове рішення суду першої інстанції як ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права підлягає скасуванню у частині вирішення заяви ТОВ «ФК «Форт» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження в частині боржника ОСОБА_2 ,з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Форт».
З врахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду в частині задоволення заяви ТОВ «ФК «Форт» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження в частині боржника ОСОБА_2 скасуванню, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Форт» щодо боржника ОСОБА_2 .
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України щодо покладення судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, з ТОВ «ФК «Форт» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого боржником ОСОБА_2 судового збору у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 03 червня 2021 року про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження в частині боржника ОСОБА_2 - скасувати.
Прийняти постанову.
В задоволені заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження в частині боржника ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» (ЄДРПОУ 42725156) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 496 гривень 20 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 06 березня 2024 року.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ Л.М. Вадовська
______________________________________ Є.С. Сєвєрова