Номер провадження: 33/813/426/24
Номер справи місцевого суду: 523/14730/23
Головуючий у першій інстанції Кремер І. О.
Доповідач Дришлюк А. І.
27.02.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І.
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Бандиш Ганни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2023 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Суворовського районного суду м. Одеса від 29 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн (а.с. 19-23).
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Бандиш Ганна Іванівна в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначала, що під час вирішення справи не було встановлено обставин, що мають значення для справи, порушено порядок проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння, у результаті чого він є недійсним. Таким чином, апелянт вказує, що лікарем під час проведення медичного огляду, було порушено положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А саме, лікар, у порушення вимог вищезазначеної інструкції, вимагав проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння шляхом застосування приладу «Драгер», який не перевіряє жодного з біологічних середовищ зазначених в інструкції, які можуть бути предметом досліджень. Тому відмова ОСОБА_1 від такого огляду не є відмовою від проходження огляду у закладі охорони здоров'я. Разом з тим, на відеозаписі з місця події зафіксовано, що апелянт не відмовлявся від проходження медичного огляду, а навпаки наполягав на його проведенні, однак після закінчення повітряної тривоги, проте представником поліції, вказуючи, що у закладі відсутнє укриття, було складено протокол про відмову ОСОБА_1 від проходження такого огляду (а.с. 26-50).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.01.2024 року апелянту було поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду (а.с. 53-54).
В судове засідання з'явився представник апелянта - адвокат Бандиш Ганна Іванівна, апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі. При цьому, також стверджувала, що ОСОБА_1 в свою чергу в день складення протоколу про адміністративне правопорушення від проходження огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, натомість працівниками медичного закладу, до якого він був доставлений працівниками поліції, було порушено відповідні положення Інструкції, а саме відмовлено йому у здачі біологічного середовища з метою встановлення стану сп'яніння. За таких обставин, посилаючись при цьому на наявну в матеріалах справи відповідь КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я Одеської обласної ради», просила суд оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити за відсутності складу правопорушення.
Окрім наведеного, представник апелянта також зазначала, що працівниками поліції, незважаючи на оголошення в Одеській області, в тому числі безпосередньо у м. Одеса повітряної тривоги та прохання ОСОБА_1 провести його до найближчого укриття, на період тривоги, було відмовлено останньому у задоволенні такого прохання, обґрунтовуючи відсутністю безпосередньо на території лікарні відповідного укриття та повідомлено, що зазначені дії, на їх думку, спрямовані на затягування часу та будуть розцінюватися як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння та такі дії поліцейських свідчать в першу чергу про порушення права особи на захист та безпеку його життя. Також представник апелянта повідомила суду, що безпосередньо ОСОБА_1 , не зміг з'явитися до судового засідання, у зв'язку із його перебуванням на військовій службі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта, апеляційним судом встановлено наступне.
Приймаючи оскаржувану постанову щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що вина останнього підтверджується наявними матеріалами справи, а саме: протоколом серії ААД № 533449 від 10.08.2023 року та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №533449 вбачається, що ОСОБА_1 09.08.2023 року близько 22 год. 33 хв в м. Одеса по вул. Балтська дорога, 40 керував електромопедом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нестійка хода, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі та/або на приладі Драгер на місці зупинки відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За положенням ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає також у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що в свою чергу й інкримінується ОСОБА_1 . Відповідно, в даному випадку, необхідною умовою для притягнення останнього за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху за що також передбачена відповідальність в межах положення ч. 1 ст. 130 КУпАП, є встановлення та підтвердження відповідними адмін матеріалами наявності саме факту відмови особи від проходження такого огляду.
В якості додатків до вищевказаного протоколу було долучено відеозапис з боді камер працівників поліції, а саме: 475773, 470629 та відео з відео реєстратора (який в свою чергу в матеріалах справи взагалі відсутній). З відео 470629 вбачається, що фіксація подій саме за участю особи відносно якого складено протокол, починається з моменту, коли працівники поліції вже спілкуються з останнім та пропонують пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 повідомляє, що відмовляється від проходження огляду за допомогою технічного пристрою «Драгер» та хоче проїхати безпосередньо до медичного закладу для проходження такого огляду (08 хв. 24 сек.), що в свою чергу не суперечить положеннями п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Проте, всупереч виявленому особою бажанню проїхати до закладу охорони здоров'я, працівники поліції все одно неодноразово наполягають на проходженні даного огляду безпосередньо на місці зупинки. (11 хв. 56 сек.).
Відповідно до п. 7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). При цьому, згідно п. 1 розділу 2, на місці огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, тобто за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер».
В подальшому, як вбачається з долученого відеозапису № 475773, працівниками поліції все ж таки було доставлено ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, де йому також було запропоновано пройти огляд за допомогою технічного пристрою «Драгер», на що останній повідомив, що відмовився від проходження огляду за допомогою «Драгер» на місці зупинки ТЗ та проїхав безпосередньо до медичного закладу для проходження такого огляду саме через недовіру до роботи даного пристрою, у зв'язку із чим звернувся із проханням здачі біологічного середовища, а саме здати сечу на аналіз (01 год. 35 хв.), що в свою чергу також не суперечить положенням вищенаведеної Інструкції. Натомість, лікарем у медичному закладу неодноразово було повідомлено ОСОБА_1 , що згідно відповідного наказу МОЗ, саме лікарем визначається та встановлюється порядок проходження огляду на стан сп'яніння, в тому числі й щодо визначення способу проходження встановлення стану сп'яніння, та саме за наведених обставин йому було повідомлено про необхідність проходження огляду саме за допомогою приладу «Драгер», що в свою чергу було визначено лікарем.
У зв'язку із наведеними встановленими відеозаписом обставинами, зважаючи на пояснення представника апелянта щодо зазначених подій та відповідно заявленого клопотання про витребування інформації, апеляційним судом 20.02.2024 року було направлено відповідний запит до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я», який входить до переліку закладів охорони здоров'я та наділений правом на проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, та до якого було доставлено ОСОБА_1 для проведення огляду, щодо надання інформації стосовно наявності/відсутності відповідного наказу, на який безпосередньо посилається лікар на долученому відеозаписі та яким відповідно регулюється питання щодо визначення працівником закладу охорони здоров'я порядку проведення огляду. Згідно відповіді, яка надійшла 23.02.2024 року від КНП «ООМЦПЗ Одеської обласної ради» на адресу апеляційного суду, було повідомлено, що порядок проведення медичного огляду на стан сп'яніння затверджено спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Тобто, саме положеннями зазначеної Інструкції користуються лікарі під час проведення відповідного огляду на стан сп'яніння, що вбачається з отриманої відповіді. Окрім зазначеного, також повідомлено, що самостійно лікар не визначає обсяги проведення огляду та застосування при цьому технічних засобів, а користується технічними засобами наявними в кабінеті, при цьому, зазвичай для встановлення стану алкогольного сп'яніння використовується дослідження видихуваного повітря (газоаналізатором «Драгер») та дослідження сечі.
Тобто, з вищенаведеної відповіді в.о. генерального директора КНП «ООМЦПЗ» вбачається, що під час здійснення огляду на стан сп'яніння, лікарі також користуються відповідною Інструкцією та діють в межах визначених нею положень.
Згідно положень Інструкції, огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п. 3 розділ 3). Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння (п. 8). Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п. 12). Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п. 13).
При цьому, положення наведеної Інструкції не містять відповідного закріплення права лікаря, яким проводиться огляду, самостійно визначати та встановлювати даний порядок проведення огляду, а саме в даному випадку обов'язок особи проходження такого огляду безпосередньо в медичному закладі лише за допомогою приладу «Драгер» та відповідно заборона на здачу біологічного середовища (аналіз сечі).
Разом з тим, згідно наявного в матеріалах справи відеозапису № 475773, на пояснення особи відносно якої складено протокол щодо бажання здати відповідне біологічне середовище на аналіз та відмова від проходження огляду за допомогою «Драгер», лікарем було повідомлено, що це буде розцінюватися як відмова від проходження огляду, на що ОСОБА_1 повторно зазначив, що не відмовляється від проходження огляду та лише бажає пройти такий огляд, шляхом здачі сечі на аналіз, що згідно положенням наведеної Інструкції не заборонено. Однак, останньому було відмовлено провести огляд на стан сп'яніння у даному порядку та повідомлено, що в зазначені дії (тобто саме бажання пройти огляд на стан сп'яніння шляхом здачі сечі на аналіз) розцінюються як відмова від проходження такого огляду. В подальшому, згідно даного відео, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що такі його дії розцінюються як відмова від проходження огляду у встановленому законом порядку, незважаючи при цьому на бажання особи пройти такий огляд, та вирушив до авто патрульної поліції для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (01 год. 39 хв.).
Відповідно, оскільки наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 , не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, натомість неодноразово заявляв про бажання пройти відповідний огляд шляхом здачі біологічного середовища на аналіз, що в свою чергу не заборонено відповідною Інструкцією, якою саме й визначено порядок проходження такого огляду, зважаючи що відносно останнього складено адмін матеріалами саме за відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про передчасність висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу даного правопорушення.
Стосовно посилань працівників поліції на поведінку особи, яка на їх думку була спрямована на затягування часу, апеляційний суд зазначає наступне. В частині наполягання на проведенні експертизи сечі, то відносно процедури апеляційний суд вже висловився, при цьому зауважує, що якщо особа на вимогу поліцейського пройти тест на газоаналізаторі, повідомила про намір здати аналіз, і такий вибір відноситься до права особи, то вимагання пройти тест на аналогічному пристрої є по меншій мірі нелогічним. Щодо прохання особи перейти до відповідного укриття на період повітряної пригоди, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що така поведінки є природною для особи, яка проходить військову службу, та взагалі є цілком логічною забезпечення схоронності свого життя.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки доводи апелянта знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, апеляційний суд приходить до висновку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП про скасування постанови Суворовського районного суду м. Одеса та закриття провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із відсутність в діях останнього складу інкримінованого останньому адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Бандиш Ганни Іванівни в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2023 року - скасувати та провадження по справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк