Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/536/24
Провадження № 3/376/270/2024
"19" лютого 2024 р. суддя Сквирського районного суду Київської області Коваленко О. М. , розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , 17.02.2024 року о 17 год.00 хв., в АДРЕСА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння умисно виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою гр. ОСОБА_2 , внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян.
В судове засіданні ОСОБА_1 , з"явився, не заперечував фактів викладених у протоколі відносно нього, вину визнав, щиро каявся. Просив обрати стягнення у вигляді адміністративного арешту.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки особи, яка скоює хуліганські дії. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Отже, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Зі змісту п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року слідує, що при накладенні адміністративних стягнень, передбаченихст.173 КУпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і інтересів підприємств, установ та організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі, гідності інших громадян, правил співжиття, виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Отже вчинення особою хоча би одного з вищевказаних діянь є грубим порушенням та тягне за собою передбачену законом адміністративну відповідальність.
Крім того суд зазначає, що у Рішенні Конституційного Суду України від 25.12.1997 року №9-зп у справі за зверненням жителів міста Жовті Води встановлено, що суд не може відмовити у правосудді, якщо мають місце ущемлення прав і свобод громадян, інакше це було б порушенням прав на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежено.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що провина правопорушника доведена та підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 918602 від 17.02.2024 року; поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні; а також поясненнями наданими працівникам поліції; рапортом наданим працівником поліції. Суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її майновий стан, та вважає за необхідне призначити йому стягнення у вигляді адміністративного арешту.
Також, відповідно зі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1,173, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту терміном 7 діб.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору на користь держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня її винесення через Сквирський районний суд.
Строк пред'явлення до виконання - три місяці з дня набрання постанови законної сили.
Суддя О. М. Коваленко