Справа №522/973/24
Провадження №1-кс/522/460/24
22 лютого 2024 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на дії старшого слідчого СВ ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 ,-
ОСОБА_3 , 22.01.2024 року звернулась до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, відповідно якої просив зобов'язати старшого слідчого СВ ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_4 внести відомості про кримінальне правопорушення стосовно ОСОБА_5 , передбачене ч. 1 ст. 345 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування скарги зазначено, що 22.05.2023 року ОСОБА_3 звернувся до ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області як працівник поліції із рапортом в якому зазначив, що в ОСОБА_5 вбачається склад злочину передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України та просив внести відомості до ЄРДР. 13.09.2023 року скаржник звернувся із заявою в якій вказав «Вами проводиться досудове слідство по кримінальному провадженню №12023163520000343, відповідно якої та долучених документів на думку скаржника вбачається кваліфікація кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України. 21.09.2023 року скаржник повторно звернувся до слідчого із відповідною заявою, за результатами чого надано лист, з якого вбачається, що заява долучена до матеріалів кримінального провадження №12023163520000343. 08.12.2023 року втрете скаржник звернувся із аналогічною заявою, однак відповідь не надходила.
Скаржник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги було повідомлено належним чином. Надав суду заяву про розгляд скарги без його участі.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином.
Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали судового провадження, приходжу до висновку, що у задоволенні скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасник кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ст.5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Згідно ч.1 п.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність, зокрема слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні з наданих матеріалів встановлено, що в провадженні СВ ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження №12023163520000343 від 23.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
Отже слідчому ОСОБА_4 доручено проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, на разі кваліфікація у кримінальному провадженні за ознаками «Опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Подані заяви, які скаржник зазначив, як заяви про скоєння злочину адресовані слідчому в рамках кримінального провадження №12023163520000343 від 23.06.2023 року, досудове розслідування якого триває, однак по суті зазначені заяви містять вимоги щодо визначення кваліфікації з врахуванням позиції скаржника, що не відповідає вимогам ст. 214 КПК України.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст.214 КПК України).
Системний аналіз положень КПК України дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №556/450/18.
Разом з тим, з наданих до скарги документів, вбачається, що адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_7 подані заяви до слідчого у кримінальному провадженні, досудове розслідування якого триває з правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 2 ст. 342 КПК України адресований документ за своїм змістом не є заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення, а є заявою про вчинення перекваліфікації, що в свою чергу відноситься виключно до компетенції слідчого, прокурора та жодним чином не відноситься до повноважень слідчого судді.
Відповідно до ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Слідчий суддя дійшов висновку про відмову задоволені скарги з наведених підстав.
Керуючись ст. ст. 214-216, 220, 303-307 КПК України, -
В задоволенні ОСОБА_3 на дії старшого слідчого СВ ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала протягом п'яти днів може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1