Справа № 504/5187/23
Номер провадження 3/504/670/24
05.03.2024смт.Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, -
на розгляд Комінтернівського районного суду Одеської області Гречанюка А.О. за ст. 185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, у матеріалах справи наявний відео запис, на якому зафіксовано, як останній просить провести розгляд справи без його участі, вину у вчиненні правопорушення визнає.
Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в тому числі питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18.11.2023 серії ВАВ №540218, 18.11.2023 о 18:00 год. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Корсунці, вул. Залізнична, біля будинку №41 у громадському місці, вчинив хуліганські дії, кидав камінням, викрикував нецензурні слова, стукав у ворота будинків, на законну вимогу інспектора СРПП Білова О.В. припинити адміністративне правопорушення не відреагував, при цьому намагався втекти, здійснював фізичний опір, погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 185 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено пояснення ОСОБА_1 від 18.11.2023, в яких він пояснив, що 18.11.2023 біля 17:55 год. знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , стукав в ворота будинку, на місце приїхали працівники поліції, на їх зауваження припинити хуліганські дії не реагував, після чого поліцейські надягнули на нього кайданки. Після чого, він надавав поліції свої дані для складення протоколів про адміністративне правопорушення і на нього було складено протоколи за ст. 173 та 185 КУпАП, свою вину визнає; рапорт інспектора СРПП ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області О. Білова про те, що 18.11.2023 о 17:45 год. на лінію «102» надійшло повідомлення про вчинення хуліганських дій, в ході відпрацювання вказаного повідомлення на місці події було виявлено ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, викрикував нецензурні слова, стукав у ворота будинків, на зауваження припинити порушувати громадський порядок не реагував. Його було попереджено про застосування кайданок, оскільки він намагався втекти і продовжував вчиняти хуліганські дії, на що ОСОБА_1 не реагував, після чого до нього було застосовано спеціальний засіб кайданки та складено адміністративні матеріали; відео запис на якому зафіксовано як ОСОБА_1 вказує, що визнає свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень та просить суд розглянути справи без його участі.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, суд прийшов до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП підлягає закриттю.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Це правопорушення виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Правопорушення, передбачене статтею 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України N 8 від 26 червня 1992 року "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Саме на таке тлумачення посилається й Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11 жовтня 2011 року N 10-рп/2011.
У складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть правопорушення, а саме не зазначено в чому полягає законе розпорядження чи законна вимога працівника поліції, а також яким нормативним актом передбачено законність висунення таких вимог поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, оскільки стаття 185 КУпАП є бланкетною нормою Закону. Вказане є невід'ємною частиною об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення.
Так, вчиненню адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 185 КУпАП має в обов'язковому порядку передувати висунення особі вимоги чи розпорядження поліцейського і про цю вимогу та розпорядження має бути вказано у змісті протоколу про адміністративне правопорушення.
У переданому на розгляд суду протоколі, хоча і зазначено про незаконні дії ОСОБА_1 , які на думку поліцейського полягають у тому, що він тікав від поліції та чинив їм фізичний опір, погрожував розправою, проте не вказано жодних даних про висунення йому законної вимоги чи розпорядження поліцейським.
Щодо здійснення фізичного опору працівникам поліції ОСОБА_1 , то в цій частині суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України N 8 від 26 червня 1992 року "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів" адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає лише при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
Єдиною вказівкою на вимогу чи розпорядження працівника поліції у протоколі про адміністративне правопорушення є те, що ОСОБА_1 на вимогу припинити адміністративне правопорушення не відреагував.
Проте, у цій частині об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, на переконання суду є недоведеною, а докази, що зібрані працівниками поліції є суперечливими, з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить даних, які саме хуліганські дії продовжив вчиняти ОСОБА_1 , після висунення вимоги припинити правопорушення. Матеріали справи не містять будь-яких доказів продовження вчинення хуліганства ОСОБА_1 після приїзду працівників поліції. Свідки відсутні, правопорушення на портативний відеореєстратор поліцейських не фіксувалось. При цьому, обставини про які вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, що ОСОБА_1 нехтував вимогами припинити правопорушення, а так само тікав від поліцейських є взаємовиключними.
Отже, встановлені судом, обставини свідчать про те, що інспектором патрульної поліції не в повній мірі викладено суть адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, оскільки фабула даного правопорушення не конкретизована, не розкрито її зміст в повному обсязі, фактично відсутній виклад саме злісної непокори законному розпорядженню працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, не вказано, які саме законні вимоги поліцейського не виконав ОСОБА_1 , а так само і не зібрано достатніх доказів вини особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Саме по собі, визнання особою вини у вчиненому правопорушенні, не звільняє суд від обов'язку встановити дійсні обставини справи та не є безумовною обставиною для притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд не має права перебирати на себе функції обвинувача, збирати докази самостійно, відшукувати обвинувачення, в обвинувачені, що викладене не конкретно, а тому приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити за п. 1. ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 7, 9, 185, ст. ст. 248, 249, п. 1 ст. 247, 251, 252, 268, 280, 283 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя А. В. Якимів