Справа № 496/5319/23
Провадження № 2-а/496/8/24
13 лютого 2024 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Касьяненко А.О.,
представника позивача - Тамбулатова О.О.,
представника відповідача - Ковальчук В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в режимі відео конференції в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, -
Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить скасувати постанову серії АА № 00010851 від 11.07.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з питань безпеки на транспорті Соколюком Л.М. Стягнути з Державної служби України з питань безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), суму сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу.
Свої вимоги мотивує тим, що 19.07.2023 на адресу ОСОБА_1 надійшла постанова Серії АА № 00010851 від 11.07.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, винесена головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з питань безпеки на транспорті Соколюком Л.М. Відповідно до змісту постанови, 31.05.2023 о 21 год. 07 хв, на ділянці автодороги М-03, км 22+717, Київська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано т/з «IVECO», модель 59.12, д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 16.325 %, при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т. У зв'язку з цим, посадовою особою Державної служби України з питань безпеки на транспорті притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченою ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн. ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить транспортний засіб марки «IVECO», модель 59.12, типу Фургон - С, 1994 року випуску, ідентифікаційний код т/з (VIN) НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 . Вказаний транспортний засіб тривалий час перебуває у несправному стані, частина елементів кузова відсутня, технічний стан - незадовільний.
У зв'язку з неможливістю його експлуатації, автомобіль декілька років перебуває на майданчику у непридатному для використання стані, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . Так, на фото, яке міститься у постанові, відображено великогабаритний вантажний транспортний засіб, ймовірно марки «Renault» модель Magnum 520. На передній частині кабіни водія, в місці кріплення номерного знаку, розміщено д.н.з НОМЕР_1 , який не належить вказаному транспортному засобу. Вказане свідчить про умисне, протиправне використання іншою особою, державного номерного знаку, зареєстрованого за т/з «IVECO», модель 59.12, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , Окрім цього, вивченням фото та відеоматеріалів за посиланням у мережі інтернет встановлено, що транспортний засіб, який зафіксовано в автоматичному режимі має два різних номерних знаки: НОМЕР_1 - на передній частині кузова та НОМЕР_4 - ззаду. Позивач зазначає, що невстановленою особою використовується номерний знак іншого транспортного засобу, який належить ОСОБА_1 , що становить суспільну небезпеку, оскільки автомобіль, зафіксований в автоматичному режимі Державною службою України з питань безпеки на транспорті може бути викраденим, перебувати у розшуку, здійснювати перевезення заборонених вантажів, вчиняти інші кримінальні або адміністративні правопорушення. У зв'язку з цим, представником ОСОБА_1 - адвокатом Тамбулатовим О.О., засобами електронного зв'язку направлено на адресу Головного управління Національної поліції в Київській області відповідну заяву про вчинення кримінального правопорушення. Підстави для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відсутні, у звязу із чим, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 25 серпня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити у задоволенні позову.
Крім того, в матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву з викладеними обставинами справи, відповідно до якого просила представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача (а.с. 36-41).
Представником відповідача до відзиву долучено у якості доказу копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копії сертифікатів відповідності приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, копії матеріалів справи, постанова АА №00010851 від 11.07.2023 року (а.с. 42-74).
Заслухавши пояснення сторін по справі, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 9 КАС України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вище стоячих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Судом встановлено, що 11.07.2023 року винесено постанову серії АА № 00010851 від 11.07.2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з питань безпеки на транспорті Соколюком Л.М. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. (а.с. 51).
Із оскаржуваної постанови вбачається, що 31.05.2023 року о 21 год. 07 хв, на ділянці автодороги М-03, км 22+717, Київська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано т/з «IVECO», модель 59.12, д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 16.325 %, при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т.
У зв'язку з цим, посадовою особою Державної служби України з питань безпеки на транспорті притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченою ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
В матеріалах справи міститься заява представника ОСОБА_1 - адвоката Тамбулатова О.О. звернення до Управління поліції про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 16-19).
Позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого РЕВ № 8 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області належить транспортний засіб марки «IVECO», модель 59.12, типу Фургон - С, 1994 року випуску, ідентифікаційний код т/з (VIN) НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 .
З приводу заяви адвоката Тамбулатова О.О. в інтересах ОСОБА_1 щодо звернення про вчинення кримінального правопорушення, судом було направлено запити щодо розгляду зазначеної заяви Тамбулатова О.О. в інтересах ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення.
Як вбачається з відповіді Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області від 18.01.2024 року, матеріали за повідомленням адвоката Тамбулатова О.О. в інтересах ОСОБА_1 зареєстровані до ІТС ІПНП за №14524 від 14.09.2023 року, вказані матеріали направленні на розгляд та прийняття рішення згідно чинного законодавства до Бориспільського РУП ГУНП в Київській області (а.с. 106).
Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності (ст. 245 КУпАП).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі по тексту - Положення), який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушенні і накладає адміністративні стягнення (пункт 5 Положення).
Пунктом 7 Положення, для виконання покладених на неї завдань, Укртрансбезпека має право: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справи про порушення законодавства; використовувати засоби фото і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 у справі № 917/210/19.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 №30 (далі по тексту - Правила №30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки «IVECO», модель 59.12, типу Фургон - С, 1994 року випуску, ідентифікаційний код т/з (VIN) НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого РЕВ № 8 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
Представник позивача посилається на те, що вказаний транспортний засіб тривалий час перебуває у несправному стані, у зв'язку з неможливістю його експлуатації, автомобіль перебуває на майданчику у непридатному для використання стані, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено наданими фото (а.с. 22).
Так, на фото, яке міститься у постанові, відображено великогабаритний вантажний транспортний засіб, ймовірно марки «Renault» модель Magnum 520. На передній частині кабіни водія, в місці кріплення номерного знаку, розміщено д.н.з НОМЕР_1 , який не належить вказаному транспортному засобу.
Суд погоджується з думкою представника позивача, що наведене свідчить про умисне, протиправне використання іншою особою, державного номерного знаку, зареєстрованого за т/з «IVECO», модель 59.12, який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 . Окрім цього, вивченням фото та відеоматеріалів за посиланням у мережі інтернет встановлено, що транспортний засіб, який зафіксовано в автоматичному режимі має два різних номерних знаки: НОМЕР_1 - на передній частині кузова та НОМЕР_4 - ззаду. Також, у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено зафіксовані вагові параметри транспортного засобу, а саме - 51 700 кг (з урахуванням вагово-габаритного перевищення) Однак, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль IVECO», модель 59.12, типу Фургон - С, 1994 року випуску має загальну масу 3 600 кг.
Вказані твердження позивача підтвердженні матеріалами справи та не спростовано представником відповідача, тобто невстановленою особою використовується номерний знак іншого транспортного засобу, який належить ОСОБА_1 , автомобіль, зафіксований в автоматичному режимі Державною службою України з питань безпеки на транспорті може бути викраденим, перебувати у розшуку, здійснювати перевезення заборонених вантажів, вчиняти інші кримінальні або адміністративні правопорушення.
У зв'язку з цим, представником ОСОБА_1 - адвокатом Тамбулатовим О.О., в порядку ст. 214 КПК України, засобами електронного зв'язку направлено на адресу Головного управління Національної поліції в Київській області відповідну заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі п. 5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. (далі - Інструкція) поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката.
Однак, як зазначає представник позивача у адміністративному позові, поліцейським було безпідставно притягнуто ОСОБА_1 відповідальності, у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Будь-яких належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху України, відповідачами суду не надано, у матеріалах справи як доказ наявна лише постанова, яка є предметом оскарження.
За такого правового регулювання та аналогічних обставин справи колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову (постанова КАС ВС № 161/7041/17 від 28.10.2019 р.).
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто, саме відповідач, будучи повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, зобов'язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.
Однак будь-які докази, які б підтверджували наявність адміністративного правопорушення з боку позивача, відповідачем надані не були.
Таким чином, суд вважає, що факт вчинення позивачем вказаного правопорушення, є недоведеним.
Проаналізувавши обставини справи та надані позивачем докази, які не були спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про те, що інспектором не повно та всебічно були враховані обставини справи та він передчасно прийшов до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 20, 77, 94, 241-246, 286, 293, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову серії АА № 00010851 від 11.07.2023 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з питань безпеки на транспорті Соколюком Л.М. щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
Стягнути з Державної служби України з питань безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), код ЄДРПОУ 39816845 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору в розмірі 1073,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.М. Горяєв
З урахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Біляївському районному суду Одеської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку виготовлення повного тексту рішення суду, яке було виготовлено 04 березня 2024 року.