05 березня 2024 року м.Суми
Справа №585/3474/23
Номер провадження 22-ц/816/439/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Домашенка Дениса Миколайовича на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 жовтня 2023 року в складі судді Шульги В.О., ухваленого в м. Ромни,
28 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі - ТОВ «Фінтраст Україна») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 40451 грн, інфляційні втрати в розмірі 1057,50 грн, 3% річних в сумі 176,21 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 10000 грн витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 серпня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір № 4680635 про надання споживчого кредиту на суму 13900 грн строком на 20 днів. Кошти позичальнику були перераховані на картковий рахунок № НОМЕР_1 . 12 вересня 2021 року відповідач здійснив оплату нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3816,25 грн, тобто відбулося продовження строку кредиту ще на 20 днів (до 02 жовтня 2021 року) за стандартною процентною ставкою 1,90% в день, проте у строк відповідач свої зобов'язання перед кредитором не виконав, кредит не повернув і проценти не сплатив, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв'язку з чим кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. 25 жовтня 2021 року відповідач здійснив частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 2500 грн, проте надалі оплати не здійснював. 25 травня 2022 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитним договором, про що повідомлено відповідача електронною поштою. Станом на 25 серпня 2023 року заборгованість за кредитним договором відповідача склала 13900 грн - тіло кредиту та 26551 грн процентів, а всього 40451 грн. Крім того, на кредитний борг позивач нарахував інфляційні втрати, а також три проценти річних від простроченої суми.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 жовтня 2023 року позов ТОВ «Фінтраст Україна» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 40451 грн, інфляційні втрати - 1057,5 грн, три відсотки річних - 176,21 грн, судовий збір у розмірі 2147,20 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Домашенко Д.М. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач належним чином не був повідомлений про розгляд справи, суд не вирішив питання про заочний розгляд справи. Вважає, що позивач не довів укладення кредитного договору з відповідачем, а сам договір та його умови є нікчемними.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Фінтраст Україна» - адвокат Крюкова М.В. просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. При цьому погоджується з висновками суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги вважає безпідставними. Вказує, що кредитну угоду було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону, вказаного позичальником при укладенні правочину. Відповідач був ознайомлений та погодився з правилами надання, використання та повернення кредитних коштів, умов договору не оскаржував. Вважає, що договір факторингу укладено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у позивача виникло право вимагати сплатити борг.
У відповіді на відзив представник ОСОБА_1 - адвокат Домашенко Д.М. наполягає на тому, що позивачем не доведено факт укладення договору, а додані до позову документи не є тими умовами договору, з якими ознайомлювався відповідач.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 серпня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства було укладено електронний договір № 4680635 про надання споживчого кредиту. Договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С778731 27 серпня 2021 року о 07 год. 37 хв. (а.с. 53-57).
Крім того, 27 серпня 2021 року о 07 год. 37 хв. ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С778731 таблицю обчислення загальної вартості кредиту за договором № 4680635 від 27 серпня 2021 року та Паспорт споживчого кредиту, які містять умови кредиту, процентні ставки (а.с. 58-61).
Листом генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» від 06 червня 2022 року підтверджено успішність операції проведеної згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08 липня 2020 року: 983103738 на суму 13900 грн 27 серпня 2021 року о 07 год. 38 хв., номер замовлення 22118588, номер картки: НОМЕР_1 (а.с. 8).
Відповідно до карти обліку договору № 4680635 від 27 серпня 2021 року, укладеного з позичальником ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості становить 40451 грн, з яких 13900 грн заборгованість за основною сумою боргу, 3816 грн - борг по процентам за зниженою ставкою, 29051 грн - борг по процентам за стандартною ставкою з урахуванням сплачених боржником процентів в сумі 6316,25 грн. З вказаної карти обліку також вбачається сплата 12 вересня 2021 року ОСОБА_1 процентів в сумі 3816,25 грн та 25 жовтня 2021 року в сумі 2500 грн, нарахування боржнику Кредитором процентів у період з 27 серпня 2021 року по 12 вересня 2021 року проводилось за зниженою та з 13 вересня 2021 року до 31 грудня 2021 року - за стандартною процентною ставкою. Починаючи з 01 січня 2022 року проценти не нараховувалися (а.с. 63-69).
25 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 25-05/2022, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги за Кредитними договорами (а.с. 29-37).
25 травня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на виконання договору факторингу укладено акт прийому передачі інформації згідно з Реєстру боржників (а.с. 38).
Відповідно до витягу з реєстру боржників факторові клієнтом відступлено право вимоги за договором факторингу № 25-05/2022 від 25 травня 2022 року до боржника ОСОБА_1 на підставі кредитного договору 4680635 на суму заборгованості за основною сумою 13900 грн, сумою заборгованості за відсотками - 26551 грн, на загальну суму - 40451,00 грн (а.с. 62).
Про відступлення права грошової вимоги позичальника повідомлено на його електронну пошту ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а.с. 58a).
ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» є фінансовою установою, надає послуги з кредитування, переказу коштів, послуг факторингу, фінансового лізингу, надає кошти у позику на умовах фінансового кредиту (а.с. 16, 17, 47-51).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено підпис відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 27 серпня 2021 року кредитного договору та додатків до нього (Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, Паспорту споживчого кредиту), які містять умови кредиту, процентні ставки. Крім того, позивачем доведено отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 13900 грн на банківську картку. На думку суду, укладений договір та додатки до нього, підписані відповідачем, свідчать про обізнаність позичальника з умовами кредиту, обставинами сплати процентів, процентних ставок, умов, за яких вони застосовуються. Відповідачем взяті на себе зобов'язання не виконані, борг не повернуто. Крім того, відповідачем сплачувались нараховані проценти за користування кредитом, що суд вважав визнанням договору та продовження строку його дії відповідно до умов договору.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками місцевого суду з наступних підстав.
У ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Як зазначалось вище та підтверджується матеріалами справи, договір споживчого кредиту від 27 серпня 2021 року № 4680635, який містить особисті дані позичальника, її номер мобільного телефону, а також графік платежів та паспорт споживчого кредиту до нього підписано електронним підписом ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором С778731 27 серпня 2021 року о 07 год. 37 хв.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Аналізуючи зміст кредитного договору від 27 серпня 2021 року № 4680635 та його складових (графік погашення боргу, паспорт споживчого кредиту), колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що 26551 грн заборгованості по процентам за користування кредитом станом на день відступлення первісним кредитором на користь позивача права вимоги до відповідача, була нараховано правомірно, згідно з умовами договору, підписаного первісним кредитором та позичальником за допомогою електронного підпису шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Відповідачем не спростовано факт отримання кредитних коштів, існування 13900 грн основного боргу та 26551 грн боргу по процентам за користування кредитом.
Утворення боргу підтверджується картою обліку, а правові підстави для стягнення боргу позивачем доведені відповідним договором факторингу та супутніми документами, які підтверджують відповідне право вимоги до боржника.
Розмір кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав. Клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою з'ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором не заявлялось.
Відтак, апеляційний суд не має сумнівів в існуванні 40451 грн заборгованості за договором споживчого кредитування № 4680635 від 27 серпня 2021 року, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині стягнення вказаної суми боргу.
Не спростовано відповідачем також і право позивача на стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Апеляційна скарга не містить доводів щодо помилковості розрахунків, як і не містить контррозрахунку. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з розрахунками позивача інфляційних втрат в розмірі 1057,50 грн та 3% річних в сумі 176,21 грн.
Доводи апеляційної скарги про неповідомлення відповідача про розгляд справи 27 жовтня 2023 року не спростовує факт отримання ним поштою ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви (а.с. 84), про що також зазначається в апеляційній скарзі, а також повідомлення про розгляд справи 06 жовтня 2023 року, яке отримала мати відповідача (а.с. 90). Колегія суддів вважає, що відповідачу було відомо про розгляд справи в місцевому суді. Про розгляд справи 27 жовтня 2023 року відповідач був повідомлений у спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що підтверджується рекомендованим повідомленням (а.с. 92-93).
Ураховуючи викладені вище обставини та висновки місцевого суду, з якими повністю погоджується апеляційний суд, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, рішення суду не може бути змінене чи скасоване.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині судового рішення.
Доводи відповідача щодо відсутності у матеріалах справи оригіналу кредитного договору та його складових спростовуються правовою позицію Верховного Суду України, викладеною в постанові від 29 січня 2021 року у справі № 922/21/20, згідно якої електронний доказ може бути поданий у формі паперової копії.
Ухвалюючи рішення у даній справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну правову оцінку, дійшовши правильного висновку про часткове задоволення заявлених вимог позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Домашенка Дениса Миколайовича залишити без задоволення, а рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 27 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов