Справа № 299/868/24
Провадження № 11-сс/4806/150/24
Закарпатський апеляційний суд
про повернення апеляційної скарги
06.03.2024 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевірив на відповідність вимогам ст. 395, 396 КПК України апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Виноградівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2024.
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ВП № 1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській областіпро застосування запобіжного заходу та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, до 09.04.2024 без визначення розміру застави, щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 05.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071080000102.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді від 09.02.2024, захисник-адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09.02.2024 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Згідно ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства - є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи, ухвалою слідчого судді, суду.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані тяжка хвороба, відрядження, стихійне лихо, незаконне позбавлення свободи та інші обставини, через які особа не мала реальної змоги вчасно подати скаргу чи інший документ.
Крім того, суд зазначає, що правило дотримання п'ятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядались в продовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
-2-
Як вбачається з матеріалів судового провадження, зокрема, журналу судового засідання від 09.02.2024, розгляд слідчим суддею клопотання проведений за участю сторін кримінального провадження, в тому числі захисника-адвоката ОСОБА_2 . У зазначену дату слідчий суддя відповідно до вимог ст. 366 КПК України, оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, про що було проголошено присутнім у залі судового засідання, в тому числі і захиснику-адвокату ОСОБА_2 . Після виходу суду з нарадчої кімнати 09.02.2024, слідчим суддею проголошено резолютивну частину ухвали, роз'яснено її зміст, порядок і строк оскарження, що в повній мірі відповідає вимогам ст. 376 КПК України.
За змістом ст. 376 КПК України дата проголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Зважаючи на те, що постановлення ухвали слідчим суддею не пов'язане з вирішенням справи по суті, а рівень складності скарг та клопотань, які передаються на розгляд слідчим суддям, зазвичай не є таким, що потребує значного часу для складання ухвали щодо їх вирішення, проголошення слідчим суддею в порядку ч. 2 ст. 376 КПК України лише резолютивної частини ухвали має місце переважно у виняткових випадках та жодним чином не впливає на визначений процесуальним законом порядок обчислення строку апеляційного оскарження.
З урахуванням положень ст. 395 КПК України, зазначені обставини свідчать про те, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 09.02.2024, для захисника обчислюється з моменту її проголошення, тобто з 09.02.2024.
Зі змісту апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_2 вбачається, що така датована 19.02.2024 та цього ж дня подана (здана на поштове відділення), що стверджується відтиском календарного штемпеля на поштовому відправленні, що у свою чергу свідчить про те, що апеляційна скарга подана з пропуском передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України п'ятиденного строку на її апеляційне оскарження, і особа яка її подала повинна клопотати про поновлення такого строку.
Проте, в порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, захисник клопотання про поновлення вказаного строку не подав, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості оцінити ці обставини і прийняти рішення про поновлення строку, оскільки суд не наділений правом самостійно збирати докази щодо поважності такого пропуску.
При цьому суд констатує, що захисник-адвокат ОСОБА_2 особисто приймав участь в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого, на проголошення повного тексту судового рішення, згідно довідки секретаря судового засідання від 12.02.2024 не прибув, що в свою чергу не може свідчити про активну процесуальну поведінку, спрямовану на реалізацію права на апеляційне оскарження в межах, визначених кримінальним процесуальним законом.
Пунктом 4 частини 3 статті 399 КПК України передбачено, що апеляційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо така подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, а відповідно до частини 5 цієї статті копія ухвали про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Викладені вище обставини та наведені норми, у своїй сукупності, свідчать про необхідність повернення апеляційної скарги захиснику-адвокату ОСОБА_2 , як особі, що її подала з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та не
-3-
порушує питання про поновлення такого строку, що не суперечить таким загальним засадам кримінального провадження як верховенство права та законність і не призведе до порушення конституційних прав та свобод осіб у даному кримінальному провадженні.
Також суд звертає увагу на те, що в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн - членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
При прийнятті рішення про повернення апеляційної скарги враховується те, що саме неухильне дотримання вимог КПК України є гарантією права на справедливий судовий розгляд, гарантією права на доступ до суду; що суд, за відсутності клопотань не вправі витребовувати будь-які докази, тощо; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення, у тому числі й без заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, порушує принцип юридичної визначеності, який не дозволяє ставити під сумнів остаточні судові рішення без переконливих підстав у суспільних інтересах.
Керуючись ст. 396, 399, 418, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Виноградівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2024 щодо ОСОБА_4 , - повернути особі, яка її подала - захиснику-адвокату ОСОБА_2 , у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та відсутністю клопотання про поновлення такого строку.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу - захиснику-адвокату ОСОБА_2 .
На ухвалу апеляційного суду безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя