Справа № 299/5652/23
Іменем України
05 березня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Фазикош Г.В., Куштана Б.П.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ластівка Віталія Івановича на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 січня 2024 року, постановлену суддею Бак М.Д. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виноградівська міська рада, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Стойка С.М. про визнання права власності на транспортний засіб та зобов'язання вчинити дії
встановив:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виноградівська міська рада, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Стойка С.М. про визнання права власності на транспортний засіб та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зокрема, вказати ім'я та по батькові третьої особи; додати копії квитанції № 0.0.3133242615.1 від 07.08.2023 року, виданої АТ КБ «ПриватБанк» для усіх учасників справи та доплатити судовий збір.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу. Як на підставу повернення позовної заяви, суд посилається на невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ластівка В.І., подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування скарги посилається на те, що суд безпідставно дійшов до висновку про повернення поданого позову, оскільки на виконання ухвали суду про залишення скарги без руху, 30.08.2023 ним було надано заяву про усунення недоліків разом з квитанцією про доплату судового збору.
Вважає, що не додавання копії квитанції про сплату судового збору для всіх учасників справи не може бути підставою для повернення позовної заяви, так як така підтверджує сплату судового збору, що є процесуальним обов'язком позивача, однак, не є тим документом, яким обґрунтовується правова позиція позивача.
Щодо не зазначення імені третьої особи, то вказує, що в позовній заяві наявна відмітка щодо невідомості інших даних про вказану особу.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 24 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зокрема, вказати ім'я та по батькові третьої особи; додати копії квитанції № 0.0.3133242615.1 від 07.08.2023 року, виданої АТ КБ «ПриватБанк» для усіх учасників справи та доплатити судовий збір.
30 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків та просив долучити до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу. Як на підставу повернення позовної заяви, суд посилається на невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху..
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).
Також ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі "Шишков проти Росії").
Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
Частиною 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору та відповідно до заяви про усунення недоліків - квитанцію про доплату судового збору.
Тобто, вимоги вищевказаної норми закону та ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем виконано. Не додання копій квитанцій про сплату судового збору для інших учасників справи, на думку колегії суддів, не може бути підставою для повернення позовної заяви позивачу.
Що стосується неповного зазначення імені, по батькові третьої особи, то як вказує апелянт, такі відомості йому не відомі. Суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні може з'ясувати склад учасників судового процесу.
За вказаних обставин, у суду першої інстанції були відсутні підстави, передбачені процесуальним законом для визнання позовної заяви неподаною й її повернення.
Отже, ухвала суду першої інстанції обмежує права позивача та перешкоджає йому у доступі до правосуддя.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, передчасно повернув позовну заяву позивачу, чим допустив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381-384, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ластівка Віталія Івановича, задовольнити.
Ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 січня 2024 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 березня 2024 року.
Суддя-доповідач
Судді