Справа № 308/6581/23
Провадження № 33/4806/35/24
про повернення апеляційної скарги
05.03.2024 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув клопотання особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.05.2023.
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 187005 від 11.04.2023 та постанови судді від 18.05.2023 вбачається, що 10.04.2023 о 12 год 15 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mersedes-benz», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Грибоєдова в м. Ужгороді, скоїв зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Transporter» д.н.з. НОМЕР_2 , після чого самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.
На вказану постанову ОСОБА_1 11.01.2024 подав (здав на поштове відділення) апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її зміну в частині накладення адміністративного стягнення, яке просить пом'якшити до штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Одночасно ОСОБА_1 порушив питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови. Клопотання про поновлення строку на оскарження постанови останній мотивував тим, що копію оскаржуваної постанови він не отримував, а про її зміст дізнався тільки 21.12.2023.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі яка її подала, з таких підстав.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення
-2-
відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, нормами діючого законодавства чітко встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту винесення постанови.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 посилається, в тому числі, на несвоєчасне отримання ним копії судового рішення, а саме 21.12.2023.
В той же час, за правовим змістом зазначених КУпАП норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений особі, яка подала апеляційну скаргу, тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об'єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
З постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім в суді першої інстанції під час проголошення судового рішення, тобто йому було відомо як про зміст винесеного судового рішення, так й про порядок його оскарження.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
При прийнятті рішення щодо поновлення строку, суди зобов'язані вказувати підстави поновлення строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» від 14.10.2003).
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 був присутнім під час проголошення постанови суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу з порушенням строку на
-3-
апеляційне оскарження, без зазначення об'єктивних причин, що перешкоджали йому оскаржити судове рішення у визначений законом десятиденний строк, апеляційний суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 слід відмовити.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Доводи клопотання ОСОБА_1 про необізнаність до 21.12.2023 з мотивами прийнятого рішення, не можуть враховуватись в даному випадку як поважні причини пропуску строку апеляційного оскарження та не спростовують факту його присутності в судовому засіданні 18.05.2023.
Будь-яких інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, окрім несвоєчасного отримання копії судового рішення, клопотання не містить.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 не підтвердив поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому відсутні підстави для його поновлення, у зв'язку з чим в поновленні строку на апеляційне оскарження належить відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги, не позбавляє особу яка подала апеляційну скаргу права звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якому необхідно конкретизувати причини, які не дозволили йому своєчасно у встановлений законом строк оскаржити постанову суду з долученням належних та достатніх доказів.
При прийнятті рішення про необхідність відмови ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті, тому інші доводи апеляційної скарги, що не стосуються причин поновлення строку на апеляційне оскарження, не перевіряються.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.05.2023 щодо нього залишити без задоволення, в поновленні цього строку відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, - ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя