Ухвала від 04.03.2024 по справі 308/11085/22

Справа № 308/11085/22

Провадження № 11-кп/4806/126/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

04.03.2024 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши матеріали апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2024 року про відмову у задоволенні клопотання,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться об'єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 109, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 14 ст. 112 КК України.

У ході розгляду вказаного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 подав клопотання про зміну запобіжного заходу за ініціативою сторони захисту (у порядку ст. ст. 201,331 КПК України), згідно з яким просив змінити відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, або у разі не застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу визначити йому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України - в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2024 року у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або визначення обвинуваченому ОСОБА_2 розміру застави - відмовлено.

На ухвалу суду обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою клопотання задовольнити та змінити відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, або у разі не застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу визначити йому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги суддя-доповідач вважає, що у відкритті провадження за вищенаведеною апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Передбачене положеннями КПК право на оскарження судових рішень є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки.

Водночас право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема, щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті в апеляційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету - ефективний розгляд судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами і поставленою метою.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Крім цього, порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті регулюється статтею 422-1 КПК України.

Зі змісту цієї норми вбачається, що законодавцем не передбачено можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду, якою відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який вид запобіжного заходу.

За вимогами ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, при цьому суд звертає увагу, що відмова у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з оскарженням рішення суду, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Норми ст. 129 Конституції України гарантують право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження. Кримінальний процесуальний кодекс України визначає в яких випадках і які рішення судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відмова у відкритті апеляційного провадження, у зв'язку з оскарженням рішення слідчого судді оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, оскільки зазначена ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2024 року, якою відмовлено в задоволенні його клопотання про зміну відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або визначення обвинуваченому ОСОБА_2 розміру застави.

Копію ухвали та оригінал апеляційної скарги з додатками повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту постановлення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1