Провадження № 3/742/629/24
Єдиний унікальний № 742/1090/24
Постанова
іменем України
05 березня 2024 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судових засідань Шептун В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , зі слів не працюючого,
за ч.2 ст.130 КУпАП,
В провадженні Прилуцького міськрайонного суду перебувають матеріали провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Суд, перевіривши матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП вважає, що такі підлягають направленню на доопрацювання з наступних підстав.
В силу вимог ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами статей 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст.251 КУпАП).
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції ч.2 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту диспозиції ч.2 ст.130 КУпАП, обов'язковою кваліфікуючою ознакою даного адміністративного правопорушення є повторність, тобто вчинення правопорушення повторно протягом року.
Як визначено в ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Отже, протокол повинен містити, зокрема суть адміністративного правопорушення та опис встановлених обставин, тобто, фактично протокол оформляється після зібрання всіх необхідних даних та доказів.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №004615 від 10 лютого 2024 року, 10 лютого 2024 року о 16 год. 30 хв. в м.Прилуки Чернігівської області по вул.Перемоги, буд.204, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився на відео, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Його дії кваліфіковані за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
У п. 3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року зазначено, що повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, зокрема, він містить помилкову кваліфікацію за ч. 2 ст. 130 КУпАП за відсутності в матеріалах справи належних доказів повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: постанови суду, яка набрала законної сили.
Крім того, до матеріалів справи долучено довідки Прилуцького районного відділу поліції в Чернігівській області в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно бази даних "Цунамі" та Інформаційної підсистеми "Адмінпрактика" Інформаційного порталу Національної поліції ("Цунамі") посвідчення водія не отримував.
Натомість, в порушення вимог розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 до матеріалів справи не долучено довідку з сервісного центру МВС України про отримання ОСОБА_1 , за місцем його проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Долучена до матеріалів довідка в якій зазначено, згідно бази даних "ЦУНАМІ" та інформаційної підсистеми "АДМІНПРАКТИКА" Інформаційного порталу Національної поліції не є виконанням вимог розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, оскільки дана інформація не відображає реальних відомостей про отримання чи неотримання водієм посвідчення водія, а отже є неналежним та недопустимим доказом.
Зазначені вище недоліки не дають можливості суду встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність правопорушника, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п."а" ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Положення Конвенції стосуються й обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, що випливає з практики Європейського суду з прав людини, який приймає до свого провадження і заяви щодо рішень судів про накладення на осіб адміністративних стягнень, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи за суттю є кримінальними, а адміністративні покарання фактично носять кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції (п.55 рішення у справі "Гурепко проти України"; п.21 рішення у справі "Надточій проти України").
Згідно п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №11-1219сап19.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 124, 251, 252, 256, 283, 284 КУпАП, суд
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП повернути до Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області для належного оформлення та подальшого направлення до суду в межах строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА