Справа №751/1142/24
Провадження №3/751/952/24
01 березня 2024 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,
при секретарі Овдій О.М.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з даних протоколу - не працює, місце проживання: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП
13.01.2024 р. о 20 год. 10 хв. в м. Чернігів по вул. Київське шосе ОСОБА_1 керував автомобілем «MAZDA 6» /д.н.з. НОМЕР_1 / в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням газоаналізатора алкотестер «Драгер», результат позитивний - 1,16‰ проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 А ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що стверджується зворотнім поштовим повідомленням, не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За таких обставин та з огляду на те, що при повідомленні судом про місце та час розгляду справи, а також, за результатом вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який будучи обізнаним, що відносно нього 13.01.2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, що має наслідком притягнення до відповідальності, згідно норм передбачених КУпАП і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду не вжив, письмових заперечень проти протоколу не подав.
Враховуючи вище викладене, суд вважає поведінку учасника процесу такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, та уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення проти безпеки дорожнього руху.
З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно п.2.9 «А» ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень ч.1 ст.130 КУпАП, складом адміністративного правопорушення є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
З досліджених в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення від 13.01.2024 року та відеозапису з портативного відео-реєстратора встановлено, що 13.01.2024 року о 20 год. 10 хв. в м. Чернігів по вул. Київське шосе, ОСОБА_1 керував автомобілем «MAZDA 6» /д.н.з. НОМЕР_1 / в стані алкогольного сп'яніння.
В силу положень ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до пояснень військовослужбовця, який перебував на блок - посту №20, був зупинений транспортний засіб «MAZDA 6» /д.н.з. НОМЕР_1 / під керуванням водія ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим здійснений виклик на лінію «102».
В подальшому прибули працівники поліції та відповідно до відеозапису з портативного відео-реєстратора під час перевірки документів та спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього також було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, які в подальшому стали підставою для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу алкотестер «Драгер», результат позитивний - 1,16 ‰. Вказані обставини свідчать про відсутність помилки у візуальному визначенні працівником поліції ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 .
Суд особливо звертає увагу на відеозапис з відео-реєстратору поліцейського, що є засобом об'єктивного контролю, оскільки не залежить від суб'єктивного сприйняття кожного з учасників події, і є достатнім доказом для прийняття несуперечливого рішення по справі.
На вказаному відеозаписі безперервно зафіксовано як процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, так і поетапне складання працівниками поліції адміністративного протоколу. Жодних заперечень з приводу достовірності отриманих результатів за результатами його огляду із застосуванням технічного приладу Alcotest Drager ОСОБА_1 не висловлював.
На виконання положень ч.3 ст.268 КУпАП, інспектором поліції було надано можливість ОСОБА_1 подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, однак останній у відповідній графі поставив лише підпис та оспорював суть інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що гарантії щодо реалізації права не свідчити проти себе не позбавляють суд можливості враховувати відмову особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення від дачі показань, за умови доведеності її вини поза розумним сумнівом на підставі сукупності доказів, досліджених судом.
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п.2.9 «А» ПДР, скоїв правопорушення, що передбачене диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують, чи обтяжують відповідальність у справі не встановлено. Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності суд не вбачає.
З врахуванням ступеню та характеру вчиненого правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, особи порушника, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції статті.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Керуючись ст.ст.23, 33,40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн /шістсот п'ять/ 60 коп. судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г.Павлов