Справа № 750/354/24
Провадження № 2/750/628/24
06 березня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
судді Карапута Л.В.,
секретаря Аушевої М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування житловим будинком,
09.01.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме, житловим будинком АДРЕСА_1 .
Обгрунтовано позов тим, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 16 листопада 2022 року. Відповідачі зареєстровані у вказаному житловому приміщенні, однак не проживають в ньому більше 1 року. Відповідно до п. 4.11 Договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний був зняти з реєстраційного обліку відповідачів до 16 листопада 2023 року. Проте, жодних дій по зняттю з реєстрації виконано не було. У зв'язку з чим є підстави для визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 січня 2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
У встановлений судом строк відповідачі відзив на позов не подали.
Позивач у судове засідання не з'явилась, просила справу розглянути в її відсутність та повідомила про повне підтримання позову.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися завчасно і належним чином. Повістка відповідачам надсилалася за зареєстрованим у встановленому законом порядку. Відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси вважається, що днем вручення судової повістки.
За правилом частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вимоги позивача законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 16.11.2022 ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_1 купила житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6-8).
Право власності позивача на житловий будинок АДРЕСА_1 та відповідну земельну ділянку підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 9, 10).
У відповідності до довідки виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 28.12.2023 № 2-675/12/23 про непроживання особи за місцем реєстрації вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до акту сусідів про непроживання особи за місцем реєстрації від 28.12.2023 фактично не проживають за місцем своєї реєстрації (а.с. 13 зворот).
З копії наказу Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 03.12.2020 року № 406-А вбачається зміна адреси. зокрема присвоєно адресу житловому будинку, загальною площею 325,7 кв.м, розташованому на власній земельній ділянці по АДРЕСА_2 ) - АДРЕСА_1 (а.с.29, зв.).
Відповідно до п. 4.11 Договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 16.11.2022 продавець зобов'язаний був в строк до 16.11.2023 включно зняти з реєстраційного обліку всіх зареєстрованих осіб.
Проте, відповідачі з реєстраційного обліку не знялися, таким чином, порушуються права позивача, як власника житлового будинку.
На момент пред'явлення позову відповідачі лишаються зареєстрованими у належному позивачу житловому будинку. Втім, всі витрати, пов'язані з утриманням майна, несе позивач, зокрема, оплачує за відповідачів комунальні послуги.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п.1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого житла. Втручання у це право здійснюється виключно з підстав, передбачених п. 2 ст. 8 Конвенції.
Зазначене покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення ЄСПЛ у справі «Пауел і Райнер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1990 р.). Такий захист поширюється як на власника квартири (рішення ЄСПЛ у справі «Джілоу проти Сполученого Королівства» від 24.11.1986 р.), так і наймача (рішення ЄСПЛ у справі «Ларкос проти Кіпру» від 18.02.1999 р.).
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що є достатні правові підстави для виправданого, тобто законного втручання у гарантоване ст. 8 Конвенції право кожного на повагу до свого житла для визнання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що вимоги позивача обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання такими, що втратили право користування житловим будинком задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме, житловим будинком АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Суддя Л. В. Карапута