Копія Справа №678/321/24
Провадження №2-о-678-17/24
про залишення заяви без руху
06 березня 2024 року селище Летичів
Суддя Летичівського районного суду Хмельницької області Цибульський Д.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 до Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про оголошення фізичної особи померлою,
встановив:
05.03.2024 року на адресу суду надійшла вищевказана заява ОСОБА_1 від 05.03.2024 року, в якій остання просить: оголосити її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михайлівка, Рильського району Курської області, померлим; під час підготовки справи до розгляду вирішити питання про виклик до суду свідків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 (вайбер), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 .
На обґрунтування поданої заяви заявниця зазначає, що вона до початку російської збройної агресії була зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_3 , та разом зі мною був зареєстрований але не проживав її чоловік ОСОБА_2 . 10.08.2008 року ОСОБА_2 вийшов з дому, до цього часу не повернувся і його доля невідома. 20.12.2018 року за фактом зникнення ОСОБА_2 вона зверталась до Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, про те до цього часу жодних відомостей про нього вона не отримувала. У зв'язку з цим вона звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із заявою про визнання фізичної особи безвісти відсутньою та рішенням суду від 07.02.2020 року її заяву було частково задоволено та визнано безвісно відсутнім з 01.01.2009 року громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михайлівка, Рильського району Курської області. 05.04.2022 року в зв'язку із російською військовою агресією проти України вона була змушена покинути своє місце проживання та виїхати з м.Сєвєродонецьк, Луганської області, на більш безпечну частину території України. З того часу минуло більше трьох років, однак ніяких відомостей про місце перебування її чоловіка ОСОБА_2 так і не надійшло. Зазначені нею обставини можуть підтвердити свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які надали письмові пояснення та готові підтвердити дану інформацію під час судового засідання. Оголошення її чоловіка померлим їй необхідно для оформлення спадщини на квартиру та земельний пай.
При ознайомленні з заявою встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, виходячи з наступного.
А саме в порушення вимог ч.3 ст.175 ЦПК України, у заяві не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; не зазначено виклад обставин, якими заявниця обґрунтовує свої вимоги; не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження заявника про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також вивчивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків, з огляду на наступне.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (ч.1, п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд зокрема розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено розгляд справ про визнання особи померлою в окремому провадженні.
Відповідно до приписів ст.46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ч.ч.1,2 ст.47 ЦК України).
Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна (ст.305 ЦПК України).
Згідно вимоги ч.1 ст.306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі встановлено, що заява не відповідає вимогам ст.ст.294,305,306 ЦПК України, з огляду на наступне.
Підставою оголошення фізичної особи померлою є презумпція її смерті.
Визнання особи померлою є крайньою мірою та потребує встановлення усіх об'єктивних обставин, що стали передумовою для такого звернення, з метою уникнення в подальшому негативних наслідків щодо переходу майнових прав особи, оголошеної померлою, у разі її появи.
Підставами для визнання фізичної особи померлою є сукупність юридичних фактів, до яких включаються: відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання. При цьому слід мати на увазі, що у фізичної особи може бути декілька місць проживання, тому відповідні дані повинні перевірятись за всіма відомими місцями проживання цієї особи; відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості. Встановлення цих обставин відбувається шляхом надіслання запитів до житлово-експлуатаційних організацій, органів внутрішніх справ, органів місцевого самоврядування, за місцем роботи, за останнім місцем проживання відсутнього; сплив трирічного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи; наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи померлої.
Заявниця ОСОБА_1 у заяві вказує дату 10.08.2008 року, з якої немає відомостей про її чоловіка ОСОБА_2 та місця його перебування.
Проте, при зверненні до суду заявницею ОСОБА_1 не зазначено обставин, що вказують безпосередньо на наявність підстав вважати фізичну особу померлою, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
У заяві не вказано конкретних фактів, що дали б підстави вважати особу померлою.
Крім того, у заяві заявниця ОСОБА_1 зазначила що 20.12.2018 року за фактом зникнення ОСОБА_2 вона зверталась до Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, про те до цього часу жодних відомостей про нього вона не отримувала, проте на обґрунтування даної обставини а також інформації щодо можливого розшук свого чоловіка ОСОБА_2 (за місцем його проживання чи перебування, чи за місцем його роботи), та чи було заведено по факту його зникнення розшукову справу, заявницею ОСОБА_2 не надано жодних підтверджуючих доказів.
Із наданих заявницею ОСОБА_1 до суду матеріалів вбачається, що рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.02.2020 року (справа №428/8991/19 провадження №2-о/428/42/2020) було частково задоволено її заяву та визнано безвісно відсутнім з 01.01.2009 року громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михайлівка, Рильського району Курської області.
Обов'язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявниця ОСОБА_1 просить оголосити померлою, у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявницю.
Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2018 року у справі №638/18251/16-ц.
З роз'яснень, які містяться в п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя при проведенні підготовчих дій зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи та підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог.
За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина.
Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини.
Крім того, заявниця ОСОБА_1 не зазначає в заяві, власником якого майна був її чоловік ОСОБА_2 .
Слід зазначити, що відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою. Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 461/424/15-ц (провадження №61-35636св18).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути усі спадкоємці особи, якщо вони є, чи відповідна територіальна громада, та орган державної реєстрації актів цивільного стану, який є реєстратором рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою, тощо. В заяві також має бути зазначено власником якого саме майна є особа, яка визнається померлою.
Заява не містить обґрунтування чому саме особу слід вважати померлою, відомостей про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Михайлівка, Рильського району Курської області, розшукувався - суду не надано.
Таким чином, заявниці ОСОБА_1 необхідно надати до суду: заяву у новій редакції у відповідній кількості заінтересованих осіб, в якій визначити всіх заінтересованих осіб (у разі наявності), зазначивши відомості про них, дотримавшись п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, або ж вказати у тексті заяви відомості про їх відсутність, слід вказати осіб, які можуть бути віднесені до кола спадкоємців у разі оголошення особи померлою: дітей, батьків, сестер, братів чи інших родичів; визначити їх процесуальний статус та процесуальний статус інших органів у справі; зазначити, чи немає спору про право; надати відомості щодо майна, яке належить на праві власності її чоловікові; докази які підтверджують те, що ОСОБА_2 дійсно, являється або являвся її чоловіком; зазначити обставини, що загрожували смертю фізичній особі, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, а також вказати відомості про наявність (відсутність) у ОСОБА_2 права власності на майно, яке може бути успадковано; відповідні докази, які підтведжують факт того, що оголошення ОСОБА_2 померлим вплине на права, обов'язки чи законні інтереси заявниці; відомості щодо стану розгляду кримінальної справи щодо розшуку та їх результат; відомості про користування банківськими рахунками; акти про не проживання, складені житлово-експлуатаційними організаціями; відомості щодо перетину державного кордону України, відомості щодо розшуку.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, оскільки заява не відповідає вимогам закону, її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вищевказаних недоліків з метою дотримання вимог законодавства при розгляді справи про оголошення особи померлою.
За таких обставин подальший рух заяви неможливий.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.27, 28, 175, 185, 260, 261,294, 353 ЦПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 до Летичівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про оголошення фізичної особи померлою, - залишити без руху.
Заявнику протягом семи днів з дня отримання копії ухвали усунути зазначені у ній недоліки.
У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, заява буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис Д.В.Цибульський
Суддя Летичівського районного суду
Хмельницької області Д.В.Цибульський