Справа № 676/1181/24
Номер провадження 2/676/1152/24
21 лютого 2024 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міскрайонного суду Хмельницької області Швець О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Орининської сільської ради про визнання незаконним зняття з реєстрації,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , Орининської сільської ради про визнання незаконним зняття з реєстрації.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Представником позивача разом з позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначає, що позивач пенсіонером, але розмір пенсійного забезпечення дуже низький та надає відповідну довідку про доходи у зв'язку з чим просить звільнити його від сплати судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви не майнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до вказаного Закону (ст. 8) та статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо.
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, довідки про склад сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
На підтвердження доводів щодо незадовільного майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати.
Позивачем не надано доказів на підтвердження матеріального стану, що може вплинути на звільнення від сплати судового збору.
Порядок відстрочення, розстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору закріплений у ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зі змісту яких вбачається, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований тільки за наявності певних обставин, зокрема майнового стану сторони.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі ("Kreuz v. Poland") зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення його від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).
Позивач надав довідку про доходи за попередній календарний рік (січень-грудень 2023 року); однак не надано доказів, які б підтверджували наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів (відсутність депозитів), довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, відсутність нерухомого та рухомого майна, земельних ділянок тощо.
Надана позивачем довідка про доходи № №2408 5444 3648 1984 від 14.02.2024 р не є беззаперечними і достатнім доказом скрутного майнового стану позивача.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності коштів, що може бути
Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю позовної заяви до судового розгляду, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Орининської сільської ради про визнання незаконним зняття з реєстрації - залишити без руху.
Позивачу в строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути вище вказані недоліки.
В разі не виконання вимог зазначених в ухвалі, вона буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Швець О.Д.