465/6973/22
2/465/658/24
Іменем України
05.03.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді - Мартьянової С.М.
за участі секретаря судового засідання - Сеньків А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на частку земельної ділянки у порядку спадкування за законом,-
позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на частку земельної ділянки у порядку спадкування за законом,
В уточнених позовних вимогах просила суд визначити, що частка померлої ОСОБА_5 , її спадкоємця ОСОБА_6 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136900:05:003:0033 становила - 17/50 частин та визнати за ОСОБА_1 , право власності у порядку спадкування за законом на 17/50 часток земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:003:0033 площею 0,0614 гектара для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607299842018 від 04.07.2018 року ОСОБА_5 є співвласником на праві спільної сумісної власності земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:003:0033 площею 0,0614 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі Державного акта від 03.04.2006 року ЯБ 569670. Частку ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер й 4610136900:05:003:0033 площею 0,0614 га у Витягу НВ-4607299842018 від 04.07.2018 року не визначено.
Державний акт від 03 квітня 2006 року ЯБ 569670 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:06:438:00749 кн.01-2.
Згідно Державного акта ЯБ 569670 співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:003:0033 є ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Частки у спільній власності кожного із співвласників у Державному акті від 03 квітня 2006 року ЯБ 569670 не зазначено.
Оригінал Державного акта, що виданий в одному примірнику, знаходиться у ОСОБА_2 .
Державний акт від 03.04.2006 року ЯБ 569670 видано на підставі Ухвали «Про передачу громадянам у приватну власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок у м. Львові» Львівської міської ради від 16.12.2004 року №1994.
Частки у спільній сумісній власності кожного із співвласників у даній ухвалі, які в додатку до неї, не зазначено.
Вважає, що ділянку надано у спільну сумісну власність помилково, оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що проживають у квартирі АДРЕСА_4 не є особами, які згідно закону можуть мати майно у спільній сумісній власності разом із сусідкою ОСОБА_5 , що мешкала у квартирі АДРЕСА_5 . В результаті у позивача відсутній оригінал Державного акта від 03.04.2006 року ЯБ 569670, який виданий лише в одному примірнику сусідам ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
Майно ОСОБА_5 успадкував її син ОСОБА_6 , проте, не оформив належним чином свої права на земельну ділянку кадастровий номер 4610136900:05:003:0033, що підтверджується Листом-відмовою Приватного нотаріуса Давидчак Соломії Володимирівни №42/02-14 від 14.09.2022 року.
Квартиру АДРЕСА_5 , яка складається з двох житлових кімнат та кухні, житловою площею 34.9 кв.м., загальна площа і квартири 57,0 кв.м., комора в підвалі площею 3,0 кв.м. по смерті ОСОБА_5 успадкував її син ОСОБА_6 .
Згідно п.1 Наказу Управління житлово-комунального господарства «Про зняття з балансу міської ради приватизованих житлових будинків» №24-Д від 18.05.2004 року: «Зняти з балансу міської ради житлові будинки: ... АДРЕСА_1 , загальною площею 95,9 кв. м.»
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер.
Майно ОСОБА_6 успадкувала ОСОБА_1 , його дружина.
Спадкову справу №69505515 по смерті чоловіка позивачки, що знаходиться у Приватного нотаріуса Давидчак С.В. вона отримати у нотаріуса не може відповідно до обмежень, що встановлені ст.8 Законом України "Про нотаріат".
Згідно Листа-відмови Приватного нотаріуса Давидчак С.В. №42/02-14 від 14.09.2022 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до майна ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв, але не оформив своїх прав на майно, а саме на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №4610136900:05:003:0033, площею 0,0614 га, через неможливість подачі нотаріусу всіх необхідних документів.
Згідно листа-відмови №42/02-14 від 14.09.2022 року позивачу необхідно звернутися до суду для визнання частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.
Відповідно до спільної, завіреної нотаріусом заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 від 11 жовтня 2010 року, співвласники будинку по АДРЕСА_1 дійшли згоди щодо реального поділу будинку та щодо користування ним.
Згідно відомостей Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.11.2022 №315691984, що видана приватним нотаріусом Давидчак С.В.: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 разом є співвласниками 33/50 земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:003:0033, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, площа 0,0614 га.
Розрахунок розміру частки земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:003:0033, площею 0,0614 га., що належала ОСОБА_5 , її сину ОСОБА_6 , наступний:
1-33/50 = 17/50
Таким чином, позивач як дружина ОСОБА_6 , та як спадкоємець першої черги по закону, має право успадкувати 17/50 частин земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:003:0033 по смерті ОСОБА_6 .
Квартиру АДРЕСА_5 , яка складається двох житлових кімнат та кухні, житловою площею 34,9 кв.м., загальна площа квартири АДРЕСА_6 , 0 кв.м., комора в підвалі площею 3,0 кв.м. по смерті ОСОБА_5 , її сина ОСОБА_6 позивач успадковує у порядку передбаченому чинним законодавством.
Син, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживав разом з батьками, відмовився від спадщини після смерті батька на користь позивача.
Інших спадкоємців першої черги чи осіб, що мають право на обов'язкову частку у спадщині немає, Таким чином, належним відповідачем за даним позовом є Львівська міська рада.
У зв'язку з вищевикладеним позивач і була вимушена звернутися до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 16.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.
З метою виконання вимог ч.1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі.
Призначено підготовче судове засідання.
16.01.2023 року на адресу суду від позивача надійшла заява із уточненими позовними вимогами.
Ухвалою суду від 24.03.2023 року клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено частково.
Витребувано у Приватного нотаріуса Давидчак Соломії Володимирівни, що знаходиться за адресою: 79021, м. Львів, вул. Виговського, б. 67-А, копію Спадкової справи, що зареєстрована у спадковому реєстрі за №69505515, номер 09/2022 по смерті спадкодавця ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Витребувано в Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», що знаходиться за адресою: 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54, інвентаризаційну справу щодо будинку АДРЕСА_1 .
В іншій частині клопотання - відмовлено.
21.04.2023 року на адресу суду від приватного нотаріуса Львівської міської ради Давидчак С.В. надійшла копія спадкової справи №090/2022, заведеної після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 .
01.05.2023 року до суду надійшла інвентаризаційна справа на будинок АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 14.08.2023 року клопотання представника відповідача Львівської міської ради - Партики Наталії Станіславівни про залучення співвідповідача до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності на частку земельної ділянки у порядку спадкування за законом - задоволено.
Залучено до участі у цивільній справі №465/5973/22 в якості співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 13.09.2023 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на частку земельної ділянки у порядку спадкування за законом.
Призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, від останнього надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Від представника Львівської міської ради надійшла заява про розгляд справи без її участі, а також просила ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Від співвідповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (кожного окремо) в матеріалах справи містяться заяви про визнання позову, в яких останні визнали позовні вимоги у повному обсязі, та не заперечували проти задоволення позову.
Отже, в судове засідання учасники справи не з'явились, відтак фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступного висновку.
Положеннями статей15,16 ЦК України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, визнання права власності є самостійним майновим правом та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову зареєструвати вказане майно, не може бути захищене в інший спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4607299842018 від 04.07.2018 року ОСОБА_5 є співвласником на праві спільної сумісної власності земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:003:0033 площею 0,0614 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі Державного акта від 03.04.2006 року ЯБ 569670.
Згідно Державного акта ЯБ 569670 співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:003:0033 є ОСОБА_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Державний акт від 03.04.2006 року ЯБ 569670 видано на підставі Ухвали «Про передачу громадянам у приватну власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок у м. Львові» Львівської міської ради від 16.12.2004 року №1994.
18.05.2004 року відповідно до Наказу Управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради №24-Д «Про зняття з балансу міської ради приватизованих житлових будинків» за заявою зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_5 щодо зняття з балансу міської ради приватизованих житлових будинків, наказано зняти з балансу міської ради житлові будинки зокрема : АДРЕСА_1 , загальною площею 95,9 кв.м.
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.11.2004 року.
Після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 спадщину прийняв її син ОСОБА_6 , та останньому видано державним нотаріусом П'ятої Львівської державної нотаріальної контори свідоцтво про право на спадщину за законом від 23.05.2005 року на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_5 , яка складається з двох житлових кімнат та кухні, житловою площею 34.9 кв.м., загальна площа квартири 57.0 кв.м., комора в підвалі площею 3.0 кв.м.
ОСОБА_6 зареєстрував право власності на нерухоме майно в Львівському обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 17.06.2005 року, про що свідчить копія витягу №7549751 від 17.06.2005 року.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 09.05.2022 року.
Позивач та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 перебували у зареєстрованому шлюбу, що вбачається з копії свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 від 04.06.1988 року.
Згідно Листа-відмови Приватного нотаріуса Давидчак С.В. №42/02-14 від 14.09.2022 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до майна ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який прийняв, але не оформив своїх прав на майно, а саме на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий №4610136900:05:003:0033, площею 0,0614 га.
Вищевказана земельна ділянка належала ОСОБА_5 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_6 , який прийняв, але не оформив своїх спадкових прав на майно, на підставі державного акту від 03 квітня 2006 року серія ЯБ №569670, на праві спільної сім усної власності з іншими співвласниками, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Згідно листа-відмови №42/02-14 від 14.09.2022 року роз'яснено, позивачу необхідно звернутися до суду для визнання частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.
Як вбачається з Розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.07.2013 року №257 «Про затвердження висновку ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 12.10.2010 №1/37831 «Про технічну можливість виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна на АДРЕСА_1 » затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол від 18.06.2013 №21 параграф 06): Затверджено висновок ОКП ЛОР «БТІ та ОЕ» від 12.10.2010 №1/37831 «Про технічну можливість виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна між співвласниками будинку АДРЕСА_1 »: співвласники ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 займають такі приміщення: 1-1/5,60 кв.м, 1-2/6,90 кв.м, 1-3/3,20 кв.м, 1-4/3,10 кв.м, 1-5/16,60 кв.м, 1-6/4,30 кв.м. 1-8/24,10 кв.м, 1-9/4,70 кв.м, 1-10/1,70 кв.м, 1-11/1,10 кв.м, 1-12/31,40 кв.м, 1-13/23,80 кв.м, 1-14/16,80 кв.м - загальною площею 143,30 кв.м, що складають 66% від всього будинку, або 33/50 ідеальних часток; Співвласник ОСОБА_6 займає такі приміщення: ІІ/5,40 кв.м., 2-1/18,30 кв.м, 2-2/18,50 кв.м, 2-3/16,40 кв.м, 2-4/2,30 кв.м, 2-5/1,50 кв.м, V/9,70 кв.м - загальною площею 72,10 кв.м, що складають 34% від всього будинку, або 17/50 ідеальних часток.
13.08.2013 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 отримали свідоцтво про право власності на нерухоме майно, відповідно до якого житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 236,3 кв.м. належить на праві приватної спільної сумісної власності, розмір частки 33/50.
Згідно відомостей Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.11.2022 №315691984, що видана приватним нотаріусом Давидчак С.В.: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 разом є співвласниками 33/50 земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:003:0033, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, площа 0,0614 га.
Разом з тим, за заявою ОСОБА_2 №53554885 від 23.12.2022 року у відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено зміни, а саме доповнення щодо реального розподілу будинку, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №318628376 від 23.12.2022 року.
Приватним нотаріусом ЛМНО Давидчак С.В. надано довідку про те, що станом на 11.11.2022 року єдиним спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_6 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Син померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_9 відмовився від своєї частки у спадщині.
Згідно Витягу № НВ-4600874152022 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок кадастровий номер земельної ділянки 4610136900:05:003:0033. Дата формування витягу 08.11.2022.
Судом досліджено матеріали спадкової справи №09/2022, заведеної після смерті - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також досліджено інвентаризаційну справу на будинок АДРЕСА_1 .
23.05.2023 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Давидчак С.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №489, відповідно до якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається з: - 17/50 частки будинку АДРЕСА_1 . Право власності на 17/50 частки будинку АДРЕСА_1 підлягає державній реєстрації. Даний факт також підтверджується витягом з державного реєстру речових прав від 24.05.2023 року.
Статтею 41 Конституції України зокрема встановлено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. (стаття 317 ЦК України)
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи. (стаття 325 ЦК України)
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до п. а,б ч. 1 ст. 12 ЗК України (в редакції чинній 2004 року) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Статтею 40 ЗК України (в ред. чинній 2004 року) передбачено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Відповідно до п. г ч.1 ст. 121 ЗК України (в ред. чинній 2004 року) Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в ред. чинній 2006 року) база даних обліку земельних ділянок та розташованого на них нерухомого майна містить дані державного земельного кадастру, зокрема: кадастровий номер земельної ділянки та іншого нерухомого майна; індексну кадастрову карту; кадастровий план земельної ділянки; дані про категорію земель за цільовим призначенням земельної ділянки; дані про площу та грошову оцінку земельної ділянки; відомості щодо власників або користувачів земельної ділянки; дані технічної інвентаризації будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці; інші дані, передбачені нормативно-правовими актами з питань державного земельного кадастру.
Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Статтею 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 373 ЦК України Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Частиною четвертою вищевказаної статті визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Таким чином, законодавцем визначено принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Тобто особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду має право на відповідну частину земельної ділянки на тих самих умовах, на яких воно належало попередньому власникові або користувачу, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України
від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, а також у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі №464/1663/18.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно з п."г" ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
П.10 Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз'яснює, що відповідно до статті 1225 ЦК (435-15) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними
правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 2 ст. 1275 ЦК України якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до пункту 3.4 листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності
На даний час позивач позбавлена можливості оформити спадщину на земельну ділянку у зв'язку з відмовою нотаріуса.
Отже, оскільки згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.05.2023 року ОСОБА_1 належить 17/50 частки житлового будинку АДРЕСА_1 після померлого її чоловіка ОСОБА_6 , відтак з огляду на наведені норми, її частка у праві власності на земельну ділянку є пропорційною до її частки у праві власності житлового будинку, та становить 17/50 часток земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:003:0033, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що від співвідповідачів є заяви про визнання позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 10, 12, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України,
позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на частку земельної ділянки у порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визначити, що частка померлої ОСОБА_5 , її спадкоємця ОСОБА_6 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4610136900:05:003:0033 становила - 17/50 частин.
Визнати за ОСОБА_1 , право власності у порядку спадкування за законом на 17/50 часток земельної ділянки кадастровий номер 4610136900:05:003:0033 площею 0,0614 гектара для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 .
Відповідач: Львівська міська рада, ЄДРПОУ 04055896, місцезнаходження за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 1.
Співвідповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Співвідповідач: ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Співвідповідач: ОСОБА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Мартьянова С.М.