Справа № 444/477/24
Провадження № 2/444/441/2024
(ЗАОЧНЕ)
04 березня 2024 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.,
секретар судового засідання Мамедова Г. І.
розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. В обґрунтування позову посилається на те, що перебуває у шлюбі з відповідачем, який зареєстровано 09.09.2017 року. Від подружнього життя у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з нею , а відповідач проживає окремо від сім"ї. Вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання синів у розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з часу подачі позову до суду і до досягнення дітьми повноліття. Просить позов задоволити.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву в якій просить розглядати справу у її відсутності. Просить позовні вимоги задоволити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, в тому числі шляхом направлення смс повідомлення.
Від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, заяв про відкладення судових засідань, відзиву на позовну заяву.
Також ним не подавалися на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ч. 1 ст. 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання та шляхом смс повідомлення, не з'явився в судове засідання повторно без повідомлення причин, що згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, не подав відзив, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, зважаючи на подану нею заяву про розгляд справи у її відсутності та без участі відповідача та про постановлення заочного рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Судом встановлено, що 09.09.2017року між позивачкою та відповідачем був укладений шлюб, що вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.3).
Із копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (а.с.4-5) видно, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і їх батьками є позивач та відповідач.
Із довідок від 09.11.2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що діти проживають із матір"ю - позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
Відповідачем не надано жодних документів на спростування зазначеного.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові КМ України від 26 лютого 1993 р. № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб". Серед таких доходів, зокрема, основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до неї, премії та винагороди, допомога по безробіттю, пенсія, стипендія, доходи від підприємницької діяльності тощо.
Враховуючи обов"язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, а також вимоги ст. 182 Сімейного Кодексу України та ч. 3 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження" і роз"яснення, що містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" за якими максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків його заробітної плати /доходів/.
Відповідно до п. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
А відтак, суд приходить до висновку, що розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей, повинен бути визначений в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з часу пред"явлення даного позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно із ч. 1 п. 3 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів .
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
А тому, з відповідача необхідно стягнути 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст. 180, 182-183, 191 СК України, ст. ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_4 ; паспорт № НОМЕР_5 виданий 02.02.2023 року; орган, що видав - 6317)
на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_6 ; паспорт № НОМЕР_7 виданий 10.10.2017 року; орган, що видав - 6331)
аліменти на утримання неповнолітніх дітей:
сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2
в розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.02.2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_4 ; паспорт № НОМЕР_5 виданий 02.02.2023 року; орган, що видав - 6317) судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 04.03.2024 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.