27 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 564/2431/23 пров. № А/857/941/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Курильця А.Р., Матковської З.М.,
за участю секретаря Зінчук Ю.Р.,
представника апелянта Красовського А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костопільської міської ради на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 19 грудня 2023 року (ухвалене головуючим - суддею Грипіч Л.А. о 09 год. 49 хв. у м. Костопіль, повне судове рішення складено 19 грудня 2023 року) у справі № 564/2431/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костопільської міської ради про скасування постанов адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костопільської міської ради,
Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просила скасувати постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костопільської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що винесені щодо неї постанови № 34, № 45, № 44, № 49 та № 59 адміністративної комісії виконавчого комітету Костопільської міської ради протиправними та незаконними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки під час винесення постанов відповідачем було порушено вимоги ст.ст. 245, 268, 276, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а саме порушення завдань адміністративного судочинства. Зазначає, що є власником 1/2 частини нежитлового приміщення магазину по АДРЕСА_1 , а також є власником частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що здійснює господарську діяльність як фізична особа-підприємець у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 , вид діяльності - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, а тому порушень не вчиняла, не облаштовувала жодних торгових місць на тротуарі, торгову діяльність здійснює виключно у власному магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а певна частина товару вивішується на фасаді будівлі магазину під навісом для залучення покупців та клієнтів магазину. Товар, який розміщується частково на фасаді будівлі магазину перебуває у межах земельної ділянки, яка належить позивачці на праві приватної власності та не перебуває на території місць загального користування, тим більше на тротуарі біля магазину. Також вказує, що цього, позивача було притягнуто за одне й те ж правопорушення двічі в той же день, що суперечить ст. 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 19.12.2023 адміністративний позов задоволено. Скасовано винесені 14.07.2023 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Костопільської міської ради постанови № 34, № 44, № 45 та № 49 та від 01.08.2023 № 59 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи відсутність належних та беззаперечних доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, а також недотримання адміністративною комісією під час розгляду справ про адміністративне правопорушення відносно позивача вимог ст. 36 КУпАП, суд дійшов висновку, що спірні постанови не можуть залишатись чинними та підлягають скасуванню.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що надано належні докази про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Позивач, в судове засідання на виклик суду не з'явилася, явку уповноваженої особи не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена, що не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що рішенням виконавчого комітету Костопільської міської ради № 116 від 30.01.2008 надано дозвіл ПП ОСОБА_1 на влаштування вітрини до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 .
Згідно з договором дарування від 19.02.2018, зареєстрованого у реєстрі за № 221 та посвідченого приватним нотаріусом Семенюк С.І., позивач набула у власність 1/2 часки нежитлового приміщення, магазину, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Факт реєстрації за позивачем права власності на вказане нерухоме майно також підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 114490884 від 19.02.2018.
Також згідно на підставі договору дарування від 19.02.2018, зареєстрованого у реєстрі за № 222 та посвідченого приватним нотаріусом Семенюк С.І., позивач набула у власність 1/2 частки земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Факт реєстрації за позивачем права власності на вказану земельну ділянку також підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 114506155 від 19.02.2018. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Конфігурація належної позивачу земельної ділянки міститься у долученому позивачем технічному паспорті на магазин.
Судом також встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.05.2023 відбулась державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за її рішенням, запис № 2005980060001005729.
Згідно оскаржуваних постанов адміністративної комісії виконавчого комітету Костопільської міської ради № 34, № 44, № 45, № 49 від 14.07.2023 № 59 від 01.08.2023 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП по факту облаштування торгового місця на тротуарі по АДРЕСА_1 та здійснення торгівлі в невстановленому місці 26.06.2023, двічі 01.07.2023, 03.07.2023, а згідно постанови № 59 від 01.08.2023 04.07.2023.
Позивач вважаючи оскаржені постанови незаконними, звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
В ст. 9 КУпАП, видно, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.
Зазначена норма вказує на те, що саме на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб'єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУпАП.
Згідно ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із змісту спірних постанов слідує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП по факту облаштування торгового місця на тротуарі по АДРЕСА_1 та здійснення торгівлі в невстановленому місці 26.06.2023, двічі 01.07.2023, 03.07.2023, а згідно постанови № 59 від 01.08.2023 04.07.2023.
Відповідно до п. 5.1.19 Правил благоустрою Костопільської міської територіальної громади, затверджених рішенням Костопільської міської ради № 838 від 13.10.2022 на об'єктах благоустрою громади забороняється розташовувати об'єкти торгівлі на всій території громади крім спеціально призначених для торгівлі місць (магазин, ринки, кіоск).
Як встановлено судом, з досліджених в судовому засіданні матеріалів справ про адміністративні правопорушення, за результатами яких було винесено адміністративною комісією при виконавчому комітеті Костопільської міської ради спірні постанови відносно ОСОБА_1 , до яких долучено протоколи про адміністративне правопорушення та фотоматеріали, дійсно вбачається, що остання, у порушення вимог п. 5.1.19 Правил благоустрою Костопільської міської територіальної громади, затверджених рішенням Костопільської міської ради № 838 від 13.10.2022, облаштувала торгове місце на тротуарі по вул. Грушевського, 20 у м. Костопіль та здійснювала торгівлю в невстановленому місці.
Відтак, твердження позивача, що вона здійснювала торгівлю виключно у приміщенні магазину, а також із розміщенням зразків товару на належній їй на праві власності земельній ділянці, а не на пішохідному тротуарі, не відповідають дійсності і спростовуються належними доказами.
Щодо висновку суду першої інстанції про те, що враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП адміністративна комісія мала накласти одне стягнення та винести одну постанову за фактом зазначених чотирьох фактів вчинення позивачем правопорушень, а не за кожним фактом окремо, то колегія суддів вважає такий помилковим, оскільки позивачем вичнено згадане вище правопорушення в різні періоди часу.
Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що спірні постанови винесені відповідачем у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, відображають усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП, є законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для їх скасування.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції -та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Костопільської міської ради задовольнити, а рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 19 грудня 2023 року) у справі № 564/2431/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді А. Р. Курилець
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 05 березня 2024 року