27 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 466/6903/23 пров. № А/857/24797/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Запотічного І.І., Матковської З.М.,
за участю секретаря Зінчук Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2023 року (ухвалене головуючим - суддею Кавацюк В.І. у м. Львові, повне судове рішення складено 24 листопада 2023 року) у справі № 466/6903/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,
Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серія АА № 00009295 від 07.06.2023.
В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що відповідачем не доведено склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Вказує, що суб'єктом відповідальності згідно ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є автомобільний перевізник. Зазначає, що вона є власником транспортного засобу, однак послуг перевезення не надає, оскільки останній переданий в оренду та використовується ТОВ «Альфа-Тіда». Вважає, що у даному випадку відсутній суб'єкт відповідальності, передбачений абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови. Крім цього, вказує, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 за № 512, оскільки не містить наступної інформації: у розділі «установив»: дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі); суть адміністративного правопорушення, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; у розділі «Інформація про технічний засіб»: тип обладнання, серійний номер.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17.11.2023 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено вчинення позивачем, як відповідальною особою, за якою зареєстровано транспортний засіб, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а винесена спірна постанова відображає усі ознаки складу адміністративного правопорушення, є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржила позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким задовольнити позов.
Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що вона не може вважатися суб'єктом відповідальності за порушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки даний транспортний засіб передала в оренду ТОВ «Альфа-Тіда» згідно договору № 7-12/2022 від 07.12.2022. Зазначає, що оскаржувана постанова не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 за № 512 (далі - Інструкція № 512). Вказує, що відповідачем не подано доказів вимірювання фактичного навантаження на строєну вісь транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великогабаритними транспортними засобами. Крім цього покликається на те, що будь-які докази того, що позивач був повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення відсутні, у матеріалах справи відсутні докази направлення/вручення позивачу чеків зважування, довідки про результати про перевищення нормативних вагових параметрів чи акту проведення перевірок додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серія АА № 00009295, яка винесена 07 червня 2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко І.В., позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
В цій постанові зазначено, що 02.05.2023 о 5 год. 55 хв., за адресою М-03, км 22+717, Київська обл., зафіксовано транспортний засіб марки MAN TGA 18.310, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7 % (1,26 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Вказане вище правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 59, WAGA-WIM35, зав. №8, сертифікат відповідності № UA.TR.113-0619/06F-21 від 29.12.2021, чинні до 28.12.2022. Строк дії свідоцтва про повірку технічного засобу, який закінчився у період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 № 412, є чинним на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Також у цій постанові міститься посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та ідентифікатор доступу.
Позивач вважаючи оскаржену постанову незаконною, звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
В ст. 9 КУпАП, видно, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, частиною другою якої встановлено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Суб'єкт відповідальності за цими правопорушеннями визначений ч. 1 ст. 14-3 КУпАП, за змістом якої адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст. 122-2, ч.ч.2, 3 ст. 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Отже, виходячи з аналізу наведених вище норм, суб'єктом відповідальності за порушення правил проїзду великогабаритних транспортних засобів, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, є відповідальна особа, а саме фізична особа (або керівник юридичної особи), за якою зареєстрований ТЗ.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про те, що відповідальність у спірних правовідносинах несе перевізник є безпідставними, суперечать нормам КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу, що ч. 3 ст. 14-3 КУпАП передбачає можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-3 КУпАП від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 279-7 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Щодо суб'єкта відповідальності, за яким зареєстровано транспортний засіб, колегія суддів зауважує, що ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.
Згідно пункту третього Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779 (далі - Порядок ведення ЄДРТЗ), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об'єкти обліку).
Внесенню до Єдиного державного реєстру транспортних засобів підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність за правилами статті 14-3, частини другої статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ. Саме відповідні відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення відповідними органами на її запит.
Дані про особу, за якою зареєстровано транспортний засіб надаються уповноваженій посадовій особі відповідача при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.
Таким чином, якщо відомості про належного користувача не внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідальність за частиною другою статті 132-1 КУпАП буде нести власник транспортного засобу.
Апелянтом не заперечується та обставина, що вона є фізичною особою - власником транспортного засобу, однак вона вказує, що відповідальність за вчинене правопорушення має нести ТОВ «Альфа-Тіда», згідно договору № 07-12/2022 від 07.12.2022.
Водночас, відповідно до Інструкції № 512 у разі якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, уповноважені посадові особи встановлюють особу, зазначену у частині першій статті 14-3 КУпАП за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивач згідно відомостей ЄДРТЗ обліковується як власник транспортного засобу на час вчинення адміністративного правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Інших осіб, які мають право користуватися ТЗ у ЄДРТЗ не зазначено.
Позивачем не надано доказів на підтвердження включення відомостей про ТОВ «Альфа-Тіда» як належного користувача транспортного засобу в ЄДРТЗ на час розгляду справи.
Також відсутні докази, які підтверджують, що протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили ОСОБА_1 надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу.
Крім цього, позивачем не надано і судом не встановлено відомостей про те, що особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Таким чином, підстави звільнення ОСОБА_1 як відповідальної особи - власника транспортного засобу від відповідальності за ст. 132-1 КУпАП, передбачені ч. 1 ст. 279-7 КУпАП, не доведені нею.
Щодо вчиненого правопорушення та його фіксації то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 22.5 Розділу «Перевезення вантажу» Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами».
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, зокрема накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
У примітці до цієї статті, зазначено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27.12.2019 (далі - Порядок № 1174).
Згідно з п. 2 Порядку № 1174 автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі - автоматичний пункт) - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером
Інформаційно-телекомунікаційна система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - інформаційно-телекомунікаційна система) - система комплексних взаємопов'язаних методів і засобів збирання, збереження, обробки та надання даних про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті та підсистем взаємодії з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Реєстром адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та іншими інформаційними та інформаційно-телекомунікаційними системами МВС, Агентства відновлення, відповідних державних органів, національного оператора поштового зв'язку, а також з телекомунікаційними мережами операторів, провайдерів телекомунікацій.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пунктами 14, 15 Порядку № 1174 встановлено, що інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги (п. 17 Порядку № 1174).
Отже, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема, на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема, шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексу технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількість осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021, (далі - Інструкція) уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2 та 3 статті 132-1 КУпАП (далі - адміністративні правопорушення).
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).
У разі якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, уповноважені посадові особи встановлюють особу, зазначену у частині 1 статті 14-3 КУпАП за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Додатком № 1 до вказаної Інструкції установлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі повинна містити суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги, а зокрема: марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.
Системний аналіз наведених вище норм, дає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що Інструкцією № 512 визначено лише форму постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, яка оформляється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції, однак, вимоги до змісту самої постанови не встановлені. Ця форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові, в залежності від обставин вчинення порушення.
На момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України №324 від 14.05.2022.
Оскаржувана постанова, відповідно до вимог пункту 17 Порядку №1174, містить пряме зазначення про те, що позивач допустив перевищення загальної маси транспортного засобу на конкретну (вказану у постанові) кількість відсотків, а саме на 7% (1,26 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон.
Окрім того, як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 5500 мм; навантаження на вісь 1-7100 кг, 2-14300 кг; загальна маса - 21400 кг; висота - 3,818 м; ширина - 2,65 м; довжина - 10,448 м.
Зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу: загальна маса - 19260 кг.
У оскаржуваній постанові зазначені марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, фактичні зафіксовані параметри такого, виміряні з урахуванням похибки вагові параметри.
Також у постанові міститься адреса веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення та постановою в електронній формі з ідентифікатором доступу.
Інформаційна картка габаритно-вагового контролю, яка додається до відзиву, містить вичерпний перелік відомостей про зафіксовані параметри, що є необхідними для встановлення складу та події адміністративного правопорушення, а саме: axlecount - кількість осей; axledistance - відстань між осями; axleload - навантаження на кожну вісь; groupload - навантаження на згруповані осі; height - висота транспортного засобу; length - довжина транспортного засобу; oversized - перевищення габаритів; overweighted - перевищення ваги; temperature - температура повітря; weight-full - повна маса; wheeltype - шинность; width - ширина транспортного засобу; class - клас транспортного засобу; tag1 - колір; direction - напрямок; lane - смуга; mark - марка; model - модель; type - тип.
Відтак, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовані наступні параметри транспортного засобу марки марки MAN TGA 18.310, державний номерний знак НОМЕР_1 : кількість осей - 2; відстань між осями-1 - 5500; навантаження на вісь-1 - 7100; на вісь-2 - 14300; висота - 3818; довжина - 10448; перевищення ваги - 1; температура - 7; повна маса - 21400; ширина - 2650; клас - двовісний вантажний автомобіль; напрямок руху - рух до пристрою; тип - вантажний автомобіль.
Для правильного розуміння здійснених розрахунків перевищення габаритно-вагових норм у постанові зазначається формула розрахунку:
% перевищення = ((Хфакт. - Хнорм. - похибка пристрою)/ Хнорм.)*100%, де
Хфакт. - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);
Хнорм. - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР;
Похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).
Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.
Відповідно до постанови серії АА № 00009295 від 07.06.2023 перевищення загальної маси транспортного засобу марки MAN TGA 18.310, державний номерний знак НОМЕР_1 становило 7 % (1,26 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон.
Хфакт. транспортного засобу позивача - 21,400 т, Хнорм. щодо даного транспортного засобу - 18 т, а регламентовано допустима похибка пристрою - 10%. З огляду на вказані дані, перевищення загальної маси транспортного засобу становило 7% (1,26 тон).
Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так:
((21400 - 18000 - 10% * 21 400) / 18 000) * 100 = 7 % (1,26 тон).
Вказане спростовує аргументи скаржника про неврахування похибки пристрою при винесенні постанови, про відсутність розрахунку перевищення нормативних параметрів транспортного засобу, про відсутність даних про фактичну масу транспортного засобу, та загалом про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Інструкції №512.
Ба більше, колегія суддів звертає увагу на те, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, на підтвердження чого до відзиву на позовну заяву надано копію сертифікату перевірки типу, копію сертифікату відповідності.
При цьому, строк дії свідоцтва про повірку технічного засобу, який закінчився у період дії воєнного стану, відповідно до постанови Уряду від 05.04.2022 № 412, є чинним в період воєнного стану і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих місцевостях.
Окрім того, вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачені статтею 283 КУпАП.
Відповідно до якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Таким чином, оскаржувана постанова у справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить необхідну інформацію, передбачену КУпАП, а тому суд апеляційної інстанції вважає безпідставні покликання скаржника, що постанова не дає можливості з'ясувати всі об'єктивні обставини справи та перевірити достовірність викладеного у постанові факту порушення вимог законодавства.
Щодо відсутності доказів повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, порушень законодавства з цього питання відповідачем не допущено, тому це не може бути підставою для скасування оскаржуваних постанов.
Повноваження відповідача щодо винесення оскаржуваної постанови позивач під сумнів не ставить.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 листопада 2023 року у справі № 466/6903/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді І. І. Запотічний
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 05 березня 2024 року