Справа № 752/4104/24
Провадження №: 1-кп/752/1558/24
04.03.2024 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши в приміщенні суду у місті Києві в порядку спрощеного провадження без виклику сторін обвинувальний акт від 22.02.2023 у кримінальному провадженні № 12024105010000172, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 с. Гребінки Київській області, українець, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта загальна середня, неодружений, офіційно непрацевлаштований, не має на утриманні малолітніх дітей та/або непрацездатних/недієздатних осіб, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше судимий за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2022 у справі № 357/11451/21 за ч. 3 ст. 185КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Судом визнано доведеним, що 12.02.2024 об 11:20 ОСОБА_2 , який перебував поблизу будівлі № 104 по вул. Саперно-Слобідській у м. Києві, на землі побачив медичний шприц для ін'єкцій з прозорою рідиною, установивши при цьому шляхом візуального огляду, що ця рідина становить собою наркотичний засіб - метадон (фенадон).
У цей час у ОСОБА_2 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання цього наркотичного засобу для особистого вживання без мети збуту
Усвідомлюючи, що саме становить собою знайдена речовина і те, що вона є обмеженою в обігу, ОСОБА_2 , діючи умисно з метою реалізації вказаного умислу, підняв описаний медичний шприц з метадоном (фенадоном) та помістив його до внутрішньої частини куртки, в яку він був одягнений, чим незаконно придбав та розпочав зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено.
Надалі, перебуваючи у тому ж місці за адресою: м. Київ, вул. Саперно-Слобідській, 104 12.02.2024 о 13:44 ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції та на запитання правоохоронців щодо наявності у нього предметів та речей, обіг яких обмежено чи заборонено законодавством, повідомив, що має при собі метадон (фенадон), масою 0,050 г, який він за вищевказаних обставин незаконно придав та зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту. Після цього на місце було викликано слідчо-оперативну групу та в ході особистого обшуку ОСОБА_2 у присутності двох понятих з лівої кишені одягненої на ньому куртки вилучено медичний шприц для ін'єкцій, в якому містився метадон (фенадон).
Факт того, що речовина білого кольору, які містилися всередині вказаного шприцу, що ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав при собі без мети збуту, становить собою наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон) доводиться висновком судового експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-24/9277-НЗПРАП від 15.02.2024, що був складений на виконання постанови дізнавача відділу дізнання Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 від 12.02.2023.
Метадон (фенадон) згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2020 віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. а відповідно до Таблиці № 1 "Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2020 загальна маса метадону (фенадону) - 0.050 г, становить собою розмір наркотичної речовини, виявленої у ОСОБА_2 достатній для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Таким чином ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України та визнається винним у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, що за нормами ст. 12 КПК України класифікується як кримінальний проступок.
Розгляд кримінального провадження проведено за відсутності сторін, без дослідження доказів у судовому засіданні на підставі норм, закріплених у ст. 381, 382 КПК України, адже прокурор заявив суду клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні в порядку ст. 302 КПК України, виклавши його текст в обвинувальному акті.
У свою чергу, ОСОБА_2 , будучи підозрюваною особою на стадії досудового розслідування, у присутності захисника склав заяву, що підписана ним та його захисником адвокатом ОСОБА_4 , в якій добровільно і беззаперечно визнав свою винуватість у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, тобто у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, висловив згоду з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, що відображені в обвинувальному акті від 22.02.2024. У зазначеній заяві ОСОБА_2 підтвердив, що йому роз'яснено обмеження, передбачені процесуальним законодавством на реалізацію права апеляційного оскарження вироку, оспорення встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 382 КПК України суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, за відсутності заперечень учасників судового провадження, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнається судом недоцільним. При цьому наявні матеріали кримінального провадження дають суду змогу дійти обґрунтованого висновку, що обвинувачений правильно та без сумнівів розуміє зміст усіх обставин.
Відповідно до ст. 66 КПК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття у вчиненому, яке полягає в осуді своєї поведінки, визнанні обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України щодо події кримінального правопорушення, у тому числі, їх часу, місця, способу учинення.
Обставин, які обтяжують покарання за ст. 67 КК України в обвинувальному акті не зазначено, судом не встановлено.
При обранні міри покарання суд враховує кваліфікацію кримінального правопорушення, щире каяття, відомості про особу обвинуваченого, який на даний час на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, неодружений, офіційно непрацевлаштований, характеризується позитивно, раніше судимий та вчинив нове кримінальне правопорушення протягом іспитового строку, покладені на нього обов'язки за ст. 76 КК України належним чином не виконав, а тому вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі.
Так, судом встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2022 у справі № 357/11451/21 з розгляду кримінального провадження № 12021111030001838 від 05.08.2021 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з установленням іспитового строку, тривалістю 2 роки та покладенням обов'язків періодично з'являтися до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.10.2023 у справі № 357/11451/21 іспитовий термін відносно ОСОБА_2 , засудженого 16.06.2022 вироком цього ж суду, скасовано та направлено ОСОБА_2 для відбування покарання, призначеного вищевказаним вироком у виді позбавлення волі строком на 3 роки, оскільки засуджений порушив покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 75 КК України інститут звільнення від відбування покарання з установленням іспитового строку реалізовується за умови, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Оскільки на момент вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України ОСОБА_2 є таким, що не відбув покарання завироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2022 у справі № 357/11451/21 та порушив порядок звільнення від відбування покарання, невідбуте покарання за указаним вироком підлягає приєднанню до покарання за вироком, що наразі постановлюється в порядку приписів ст. 71 КК України.
Так, відповідно до ч. 1, 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю вироків, менш суворий вид покарання переводиться у більш суворий, виходячи з того, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України з урахуванням порядку призначення покарань за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 1 рік, до якого приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2022 у справі № 357/11451/21, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та 3 місяці.
На переконання суду визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69, 74, 75 КПК України та враховує при цьому, що метою покарання цього має стати перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальнихправопорушень.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, майнова шкода не завдана.
Відповідно до ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази підлягають знищенню.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, відповідних клопотань не надходило.
У порядку ст. 124 КПК України на обвинуваченого покладаються документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного 15.02.2024 дослідження за висновком № СЕ-19/111-24/9277-НЗПРАП у сумі 3 029,12 грн.
Керуючись ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 71 КК України приєднати до покарання за цим новим вироком невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2022 у справі № 357/11451/21 та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки та 3 (місяці) місяці.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання засудженого.
Речові докази:
- медичний шприц для ін'єкцій та наркотичний засіб - метадон (фенадон), масою 0,050 г, що зберігається у камері схову Голосіївського правління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (квитанція № 001722 від 19.02.2024), знищити;
- компакт диск з записами нагрудних камер працівників поліції "Axent" CD-R 700 mb залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи № 752/4104/24.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта, що складаються з вартості проведеного експертного дослідження за висновком № СЕ-19/111-24/9277-НЗПРАП у сумі 3 029 (три тисячі двадцять дев'ять) грн 12 коп.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати сторонам.
Вирок, ухвалений за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1