Справа номер 237/753/24
Номер провадження 3/237/1955/24
Іменем України
23.02.24 м. Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Ліпчанський Сергій Миколайович, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особа встановлена посвідченням водія НОМЕР_1 від 27.05.2000 року видане ДАІ В-Новосілка, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 676570 від 18.01.2024, 18.01.2024 о 21-45 год., в м. Гірник, по вул. Центральній водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, млява мова). Від проходження медичного огляду в медичному закладі та продуття алкотестеру Драгер 6810 водій відмовився на боді камеру, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передав керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такс сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по третє - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, що надані працівниками поліції та досліджені під час розгляду матеріалу, є
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 676570 від 18.01.2024 складений о 21-50 год., 18.01.2024 о 21-45 год., в м. Гірник, по вул. Центральній водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння рук, млява мова). Від проходження медичного огляду в медичному закладі та продуття алкотестеру Драгер 6810 водій відмовився на боді камеру, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
- направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Селидівської міської лікарні видане о 21-50 год. 18.01.2024;
- відеозапис.
Суд зазначає, що процедура встановлення факту перебування особи, що керує транспортним засобом, у стані наркотичного сп'яніння нормативно врегульована положеннями «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735, відповідно до Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Частиною 12 Розділу ІІ Інструкції визначено, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Розділом ІІІ Інструкції визначено, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, затверджується Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
В свою чергу, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучене направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видане о 21-50 год. 18.01.2024 на ім'я ОСОБА_1 , одночас зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД за № 676570, дата та час складання протоколу 18.01.2024 о 21:50 год.
Чинним законодавством передбачені також спеціальні нормативні вимоги до процедури оформлення співробітниками поліції матеріалів за фактом відмови особи, що керує транспортним засобом,від проходження медичного огляду у встановленому порядку. Так,згідно п.6,п.7Розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі»,затвердженої Наказом МВС від07.11.2015р.№ 1395,у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, зазначивши, що він не керував транспортним засобом, а при складанні протоколу міститься невідповідність часу його складання та часу зазначеного на бодікамері поліцейського, що призводить до неналежності вказаного доказу.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
За матеріалами справи не встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто здійснював функцію водія, а тому твердження поліцейського, який складав протокол, ґрунтується на припущеннях, оскільки відеозапис, пояснення свідків та матеріали справи з цього приводу підтвердження не містять.
З долученого до протоколу відеозапису який містить три відео файли та вівся на бодікамеру поліцейського вбачається, спілкування інспектор поліції та особи яка притягається до адміністративної відповідаьності який вважає наявними ознаки алкогольного сп'яніння та пропонує водію пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. На відеозаписі не можливо ідентифікувати особу водія та місце де проходить відеозапис, не зафіксовано рух та зупинка автомобіля, що свідчить про порушення поліцейським вимог норм законодавства.
При цьому доводи особи яка складала протокол, про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 18.01.2024 о 21:50 год., спростовуються відеозаписом, відповідно до якого дата на записі перший відео файл - 30.01.2008 о 01:37 год., другий відео файл - 30.01.2008 о 01:52, третій відео файл - 30.01.2024 о 02:03 год.
Як вбачається з протоколу серії ААД № 676570 від 18.01.2024 він був складений о 21-50 год. 18.01.2024.
Разом з тим, з наданого відеозапису вбачається, що запис не містить в собі доказів складання Направлення.
Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, передбачених ст. 63 Конституцій України ст. 268 КУпАП, не зачитувався протокол працівником поліції, жодним чином про права ОСОБА_1 не вказувалось, що є порушенням п.2 розділу ІІ вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Також, з долученого відеозапису не можливо встановити дату вчинення правопорушення, чи саме керував транспортним засобом ОСОБА_1 .
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вважаю, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи, не може вважатися належним доказом, оскільки працівниками поліції були порушені вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції №1026 від 18 грудня 2018 року при здійсненні відеозапису. Тому, даний відеозапис, долучений до матеріалів справи не носить інформаційного характеру. До матеріалів справи долучений диск із відеозаписами події, який має фрагментарний характер, з якого не можна встановити обставини події саме від моменту зупинки транспортного засобу та керування транспортним засобом до складання протоколу на водія за ст. 130 КупАП.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.
Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.
При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред'явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.
Надання детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Із системного аналізу норм КУпАП вбачається, що процесуальні права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються уповноваженим на складання протоколу суб'єктом на момент його складання.
Проте, відповідно до відеозапису при складанні протоколу вказані вимоги закону не були виконані.
Статтею 19 Конституції України визначено, що посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у справі відсутні достатні, належні та допустимі докази (при складанні протоколу не було роз'яснено прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП; Час та дата Направлення до Селидівської міської лікарні співпадає з датою складання протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис не несе інформаційного характеру) на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху за обставин, які викладені у протоколі, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 3, 8, 9, 62 Конституції України, ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 266, 283, 284 КУпАП, суддя -
Адміністративний матеріал за протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 676570 відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України, закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Мар'їнського районного суду Донецької області.
Суддя Сергій Миколайович Ліпчанський
Дата документу 23.02.2024