05 березня 2024 р.Справа № 520/6066/23
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі № 520/6066/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
05.02.2024 на рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій заявило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування зазначає, що ознайомившись із судовим рішенням від 21.04.2023, вважало, що судом допущено описку у визначенні відсотку грошового забезпечення позивача. У зв'язку з цим, відповідач звернувся до суду із заявою про виправлення описки в оскаржуваному рішенні, за наслідками розгляду якої, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 виправлено технічну помилку в рішенні від 21.04.2023, вказавши правильний відсоток грошового забезпечення позивача, а саме 73%. Проте, вказана ухвала скасована постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023, після чого апелянт без зайвих зволікань звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду від 21.04.2023. Враховуючи вищенаведене, просить визнати зазначені підстави пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 21.04.2023, копію якого отримано скаржником 21.04.2023 о 13:07, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд" (а.с. 13).
15.09.2023 відповідач звернувся з заявою про виправлення описки у вказаному рішенні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 виправлено технічну помилку в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023, а саме: вказано в рішенні суду по справі № 520/6066/23, правильний відсоток грошового забезпечення позивача, а саме 73%.
За наслідками перегляду ухвали суду в апеляційному порядку, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2023 року апеляційну скаргу позивача задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 по справі № 520/6066/23- скасовано. Прийнято постанову, якою у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виправлення описки в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 520/6066/23- відмовлено.
Вказану постанову суду апелянтом отримано 22.12.2023 о 20:36, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд".
05.02.2024 відповідач звернувся з апеляційною скаргою на рішення від 21.04.2023.
Як на поважність обставин пропуску строку апелянт посилається на обставини вжиття ним заходів з метою виправлення описки у оскаржуваному рішенні.
Суд погоджується з доводами заявника, та вважає ці обставини поважними підставами для пропуску строку.
Так, очікування відповідача на завершення перегляду питання про виправлення описки за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є виправданим, логічним та має правомірну мету - не нести зайвих витрат та не створювати паралельних процесів. Маючи вибір - подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з моменту, коли пенсійному органу стало відомо про порушення (формально щоб дотриматися строку звернення до суду) чи дочекатися прийняття рішення за заявою про виправлення описки, відповідач обрав другий варіант з метою процесуальної економії.
Проте, проміжок часу, який сплинув після прийняття судом апеляційної інстанції постанови, якою фактично завершився процес розгляду питання про виправлення описки (22.12.2023) до звернення з апеляційною скаргою (05.02.2024), є досить тривалим та не підтвердженим об'єктивними обставинами, які б розумно виправдовували неможливість звернення зі скаргою у цій справі у максимально стислий строк.
Апелянтом не наведено обґрунтувань наявності поважних причин та не надано доказів в їх підтвердження щодо пропуску строку апеляційного оскарження в період з 22.12.2023 (дата прийняття постанови суду апеляційної інстанції) до 05.02.2024 (дня подання апеляційної скарги), а тому суд не вбачає підстав для визнання підстав пропуску такого строку поважними.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об'єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а заявнику надається 10 денний строк з дня вручення ухвали для зазначення інших підстав пропуску строку звернення з апеляційною скаргою з додаванням відповідних доказів в обґрунтування такої заяви для поновлення строку.
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено вимогу немайнового характеру.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції з однією вимогою немайнового характеру, заявленою фізичною особою, становить 1073,60 грн. (0,4 х 2684 грн).
Враховуючи наведене, розмір ставки судового збору за подання даної апеляційної скарги на рішення суду складає 1 610,40 грн. (150% від 1073,60 грн.).
З огляду на викладене, заявник апеляційної скарги має надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1 610,40 грн.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач УДКСУ в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку - UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди.
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положеннями ч.1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, п. 5 ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 298, ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати наведені у клопотанні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі № 520/6066/23 підстави пропуску строку - неповажними.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі № 520/6066/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Русанова